Хронологія Всесвіту: відмінності між версіями

У першій фазі ранній [[Всесвіт]] був дуже гарячий або енергетичний, через це не існувало жодної частинки матерії, а якщо й існували, то дуже короткий час. Згідно з найпоширенішою науковою теорією в той час чотири фундаментальні сили, які ми бачимо довкола нас сьогодні, були об'єднані в одну єдину силу. Просторовий час сам по собі розширився впродовж [[Інфляція (космологія)|інфляційної епохи]], згідно з масштабністю залученої сили. Поступово енергія зменшилась, та температура все ще була недосяжно велика, порівняно з тією яка є тепер довкола нас, але її було достатньою щоб дозволити силі поступово подолати симетрію, що, зрештою призвело до поділу сили на сильну та електрослабку взаємодію та появи перших частинок. На другій фазі, утворена кварк-глюонна плазма продовжує охолоджуватися, фундаментальні сили набувають своїх справжніх форм які ми знаємо сьогодні, шляхом подальшого порушення симетрії - особливо електрослабкої симетрії - з’являється можливість для появи повного спектру складних і складених частинок які ми бачимо довкола нас сьогодні. Це призводить до гравітаційно-домінуючого [[Всесвіт|Всесвіту.]] З'являються перші нейтральні атоми (~80 % гідрогену) і космічне мікрохвильове фонове випромінювання, яке ми можемо спостерігати сьогодні. Сучасні теорії фізики високоенергетичних частинок є достатніми на цьому енергетичному рівні, і як вірять фізики, вони мають хороше розуміння минулого і можливого майбутнього фундаментального [[Всесвіт|Всесвіту]] навколо нас. Через ці зміни космос також став більш проникливий до світла і до іншої електромагнітної енергії до кінця цієї фази.Третя фаза починається після короткого темного періоду Всесвіту, в якому фундаментальні часточки і сили були такими якими ми їх знали, і свідчили про появу великої шкали стабільних структур, таких як перші зірки , квазари, галактики, групи галактик і надскупчення, і завдання яких є створити новий вид всесвіту, котрий ми бачимо сьогодні. Деякі дослідники називають розвиток всіх цих фізичних структур впродовж мільярдів років - "космічна еволюція". Інші, більш міждисциплінарні, дослідники відносять до "космічної еволюції" повний сценарій зростання складності Всесвіту від [[Великий вибух|Великого Вибуху]] до людства, для того щоб об'єднати біологію і культуру в єдиний вид всієї складної системи у Всесвіті. Поза сьогоденням науковці передбачають що [[Земля]] перестане підтримувати життя приблизно через мільярд років, і буде поглинута значно розширеним сонцем приблизно через 5 мільярдів років. В значно більшій часовій шкалі, Зоряна ера закінчиться коли зірки врешті-решт загинуть і мало з них переродяться щоб замінити їх, ведучи до затемнення Всесвіту. Різні теорії пропонують кілька можливих послідовностей. Якщо часточки, такі як протони, є не стабільними тоді вони врешті-решт зможуть випаруватися і перейти на нижчий рівень енергії, на зразок ентропії що відноситься до теплової смерті. Як варіант всесвіт може [[Колапс|колапсувати]] у Великому Обвалі, хоча поточні дані показують що швидкість розширення Всесвіту все ще зростає. Якщо це правильно то все може скінчитися "великою мерзлотою" так як матерія і енергія стають дуже мало поширеними і холоднішають. Альтернативні пропозиції включають невірну вакуумну катастрофу або [[Великий розрив|Великий Розрив]] як можливий кінець Всесвіту.

 

 

== Дуже ранній Всесвіт ==