Вівтар Портінарі: відмінності між версіями

'''Вівтар Портінарі ''' ( {{lang-it|Trittico Portinari}})- уславлений твір 15 століття , що створив нідерландський художник [[Гуго ван дер Гус]] на замову італійського банкіра.

Томмазо Портінарі був представником роду Медичі і представляв його банк у багатому місті [[Брюгге]] у Нідерландах. Італійські ділки роками мали тісні ділові зв'язки з фламандськими купцями і через прибутковість, і через спільну релігійну конфесію. Томмазо Портінарі прожив у Нідерландах більш ніж 40 років і добре знався на місцевих традиціях, знав і найбільш уславлених серед талановитих майстрів міста. В Нідерландах отримала розповсюдження техніка створення релігійних картин олійними фарбами. Дерев'яну дошку [[Ґрунт (малярство)|ґрунтували]], а потім у декілька шарів наносили олійні фарби. Емалева поверхня і яскраві фарби після висихання робили готовий твір привабливішим, ніж картина темперними фарбами ( темпера - — поширеніша техніка в тогочасній Італії ). При збереженні твору з олійними фарбами в відповідних умовах - — він ставав довготривалим, не втрачаючи своїх головних якостей.

Сам Портінарі і його родина одягнені по фламандській моді, що призводить до плутанини - — а чі італійці вони ? Але ця мода мала поширення і тогочасній Італії, що можна побачити на картинах і [[фреска]]х флорентійських [[художник]]ів і [[скульптор]]ів ( [[Мазаччо]], портрет невідомого, [[Верроккіо]] , [[погруддя]] Лоренцо Пишного ).

Вівтар Портінарі - — це [[триптих]]. Центральна частина - — на сюжет поклоніння пастухів. Гуго ван дер Гус створив умовний простір, де подав сцену поклоніння Христу-немовляті. Могутня [[інерція]] стилістики [[готика|готики]] надзвичайно відчутна в деталях картини - — на тлі за Богородицею і двома янголами цілком готичні споруди західноєвропейського міста. Художник ще побоюється порожніх частин картинної площини і рясно заповнює їх дрібницями, біблійними сюжетами і деталями пейзажу. [[Пейзаж]] ще цілком вигаданий, умовний, він натяк на гори Палестини. Старе і нове компромісно поєднане у вівтарі - — звідси Святі покровителі родини Портінарі і точні портрети предтавників родини, кожний з яких зображений вкрай індивідуально. Надзвичайно точні і портрети безіменних пастухів, яких художник малював в конкретних осіб. Своєрідна портретність притаманна і Святим - — Фомі зі списом, по італійськи [[апостол]]у Томмазо, Антонію з дзвоником, Святим Марії Магдалині та Маргариті, що стоять за дружиною Томмазо та його старшою донькою праворуч.

Художник старанно вималював коштовний [[одяг]], візерунки і жіночі прикраси. Їх так багато, що розглядати їх можна годинами. Довге розглядання вівтарного образу входило тоді в церемонію відвідин [[собор]]у. Так, вівтар Портінарі призначався для церкви Св. Егідія при [[шпиталь|шпиталі]] Санта Марія Нуова у Флоренції.

Вівтар після створення майже відразу був переправлений у [[Флоренція|Флоренцію]] морем і мав визнання у італійців, бо на етапі Раннього відродження ідейні, художні позиції майстрів Італії і Нідерландів збігалися. Італійські майстри швидко переймали усе нове, що бачили в творах своїх північних колег. Вівтар Портінарі щасливо уник і знищення. Частка релігійних картин була безжально знищена в роки [[іконоборство|іконоборства]], коли протистояння між католиками та протестантами в Нідерландах досягло надзвичайної гостроти. Відомі релігійні образа деяких нідердандських майстрів ( Рогіра ван дер Вейдена, Босха, Пітера Брейгеля Старшого )і досі можна побачити далеко за межами Бельгії і Нідерландів, бо їх давно вивезли нові закордонні володарі в [[Іспанія|Іспанію]], [[Австрія|Австрію]], [[Велика Британія|Велику Британію]].

Вівтар має дві експозиції - — закриту і відкриту, як це традиційно для вівтарів північних країн. На зачінених бічних частинах - — монохромна сцена [[благовіщення]].

* Rose-Marie & Rainer Hagen : ''Les dessous des chefs-d’œuvre : un regard neuf sur les maîtres anciens'', traduction de l’allemandl'allemand par Thérèse Chatelain-Südkamp, Michèle Schreyer, Jean Bertrand, Köln : [[Taschen]], 2000. ISBN 3-8228-6335-1

* [[Вівтар]]

* [[Рогір ван дер Вейден]]

* [[Пітер Брейгель Старший]]