Пел-Мел (театр, Київ): відмінності між версіями

| назва = Театр легкої комедії та оперети «Пел-Мел»

| зображення = Хрещатик29-31.jpg

| місто країна = [[Київ]]

У [[1917]]-[[1918]]&nbsp;— Театр легкої комедії та оперети «Пел-Мел».<ref>[http://pamyatky.kiev.ua/streets/hreshchatik Хрещатик] // pamyatky.kiev.ua</ref>

Глядацька зала клубу на 400 місць розмістилась на першому поверсі. Тут же ж були розташовані гримерні, [[фоє]] та вітальня.

Театр відкрився концертом артистів державних імператорських і київських приватних театрів. [[Репертуар]] на початку діяльності театру включав сольні виступи артистів цих театрів, а також гастролерів[[гастролер]]ів, зокрема, Маргарити Ртіщевої (пародистка[[пародист]]ка), А.&nbsp;С.&nbsp;Легат ([[балерина]]). З 1 жовтня і до кінця 1916 року ставились комедії [[Мирович Євстигней Афіногенович|Євстигнея Мировича]]<ref>Євстигней Афіногенович Мирович (Дунаєв)&nbsp;— актор, драматург, народний артист БРСР, засновник театру ім. Я.&nbsp;Купали</ref> «Вова пристосувався» і «Вова у відпустці» ув головній ролі з Г.&nbsp;Токарським. Глядачам подобались комедії Є.&nbsp;Мировича «Вільна любов», «Театр купця Єпішкіна» і «Двійник» Є.&nbsp;Мировича та відомого гумориста [[Аверченко Аркадій Тимофійович|А.&nbsp;Аверченка]].

У січні 1918 року театр тимчасово припинив свою роботу. Згодом його робота була відновлена. 28 травня 1918 співрежисером і провідним актором театру став [[Вронський Василь Михайлович|В.&nbsp;М.&nbsp;Вронський]], який працював тут до кінця серпня. Виступи В.&nbsp;Вронського спочатку в дуеті з Л.&nbsp;Самборською<ref>Ліна Семенівна [[Самборська]]&nbsp;— заслужений діяч мистецтв РРФСР</ref>, згодом з Є.&nbsp;Астровою в 1918 році мали великий успіх серед глядачів.

1918 року в театрі щоденно йшли 2 спектаклі, які починались о 18:00 і 19:45 вечора. В програмі: «Страшна помста»&nbsp;— [[буфонада]], «У попа»&nbsp;— музичний вічний двигун, «Танці минулого і сьогоднішні»&nbsp;— буфонада, «Сіль до сварки»&nbsp;— інсценування без реквізиту і декорацій. За участі Юлії [[Бенеффі]]&nbsp;— танці, і Аркадія Бойтлера<ref>Аркадій Сергійович [[Бойтлер]] (1890, Москва&nbsp;— 1965, Мехіко)&nbsp;— актор, режисер театру і кіно, пантоміми і балету.</ref>&nbsp;— мімічні сцени.<ref>[https://www.proza.ru/2011/06/24/403 Театр и революция. Киев 1917—1920 // Александр Руденский]{{ref-ru}}</ref>

У жовтні 1918 в театрі виступав [[Аверченко Аркадій Тимофійович|Аркадій Аверченко]]. Також тут виступали режисер і актор [[Лундін Аксель Францевич|Аксель Лундін]], актриса комедії і естради Олена Грановська<ref>[[Грановська Олена Маврикіївна]] (13.06.1877, Твер&nbsp;— 15.06.1968, Ленінград)&nbsp;— народна артистка РРФСР (1944)</ref>, [[прима]] віденської оперети Корді Мілович, як [[конферансьє]]&nbsp;— актор [[Сладкопєвцев Володимир Володимирович|Володимир Сладкопєвцев]].