Академічна система транскрибування китайських слів та власних назв українською мовою: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Amakuha (обговорення | внесок) |
Amakuha (обговорення | внесок) |
||
Рядок 4:
За основу взято так звану '''систему Кірносової''', запропоновану 2009 року [[Кірносова Надія Анатоліївна|Надією Кірносовою]] в якості адаптації [[система Палладія|традиційної російської транскрипції]] (системи Палладія) для українського алфавіту,<ref name="hobova">{{cite journal|first=Є. В. |last=Гобова |url=http://chinese-studies.com.ua/sites/default/files/Archive/2019/1/12.pdf |title=Проблеми передачі китайських слів засобами української мови |journal=Китаєзнавчі дослідження |рік=2019 |issue=1 |pages=94–103 |doi=10.15407/chinesest2019.01.094 }}</ref><ref name="kirn09">''Кірносова Н. А.'' Засади транскрибування китайської лексики українською мовою // Сходознавство. — Вип. 45—46. — Київ, 2009. — с. 38—57. [http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/20786/05-Kirnosova.pdf?sequence=1]</ref> а також систему, створену [[Чирко Іван Корнійович|Іваном Чирком]].<ref name="nan"/> Головною відмінністю оновленої системи у порівняння із системою Кірносової стало використання апострофа винятково для складоподілу.<ref name="hobova"/>
16 травня 2019 року було проведено панельну дискусію «Питання українського правопису: східні реалії українською мовою» із обговоренням проблем створення та використання транслітерацій і транскрипцій для східних мов. У дискусії взяли участь [[Ажнюк Богдан Миколайович|Б. М. Ажнюк]], О. В. Богомолов, [[Скопненко Олександр Іванович|О. І. Скопненко]], наукові співробітники [[Інститут сходознавства імені Агатангела Кримського|Інституту сходознавства]], експерти [[Національний інститут стратегічних досліджень|Національного інституту стратегічних досліджень]], викладачі [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського національного університету імені Т. Шевченка]] та [[Київський національний лінгвістичний університет|Київського національного лінгвістичного університету]], фахівці зі східних мов, дипломати та перекладачі. Роботу над складанням референтної таблиці складів та супутніх правил транскрибування виконала Євгенія Гобова. Остаточний варіант академічної системи затверджено 26 червня 2019 року на засіданні вченої ради Інституту сходознавства.<ref name="nan">
== Відмінності від системи Палладія ==
| |||