Діаспора: відмінності між версіями

▲'''Діа́спора''' ({{lang-el|διασπορά}}&nbsp;— «розсіяння»)&nbsp;— етнічна, в першу чергу [[Релігія|релігійна]] ([[Конфесія|конфесійна]]) та мовно-культурна [[спільнота]] або [[сукупність]] [[Індивід (людина)|індивидів]], які існують та зберігаються за межами свого материнського регіону, і котрі усвідомлюють свою генетичну або духовну з ним єдність. Поняття походить мовно з [[Давньогрецька мова|давньогрецької]], але змістовно&nbsp;— з [[Євреї|юдейської]] традиції (мається на увазі розсіяння євреїв по світу та існування компактними релігійно-етнічними громадами). В Європі це поняття стало набувати широкого вжитку в 19 столітті. Часто ним не зовсім коректно звуться будь-які [[національні меншини]]. Діаспори досить часто підтримують зв'язок з країною своєї історичної належності та здійснюють вплив на політику країни, де вони знаходяться<ref>{{Cite book|url=https://www.academia.edu/36968937/Вплив_етнічних_діаспор_на_прийняття_правових_актів_у_США|title=Вплив етнічних діаспор на прийняття нормативно-правових актів у США|last=Нестерович|first=Володимир|year=2013|publisher=Віче. № 8.|location=|pages=19-23|language=|isbn=}}</ref>.

▲В Україні термін «діаспора» інколи трактується неоднозначно. В одних випадках під ним розуміють усіх без винятку українців, розсіяних по всьому світу; в інших&nbsp;— лише дисперсні (розпорошені) їх частини, що не становлять якоїсь спільноти; нарешті, діаспорою вважають усіх українців поза Україною, за винятком тих, котрі проживають у сусідніх державах на споконвічній етнічній території. Неоднозначне тлумачення поняття «діаспора» призводить до розмаїття його визначень. На Заході, наприклад, найчастіше вдаються до поєднання етноніма та політоніма («українські канадці», «україноканадці») або етноніма і громадянства («українець Канади», «українець США»), а при визначенні діаспорної групи — до термінів «українська етнічна група», «українська імміграція», «канадські вихідці з України» тощо. Через таку різноплановість учені віддають перевагу універсальному термінові&nbsp;— «українська діаспора».

▲Східна діаспора утворювалася шляхом переселення українців до внутрішніх губерній Російської імперії ([[внутрішня колонізація]]), пізніше&nbsp;— до республік колишнього [[СРСР]]. Поодинокі міграції зафіксовані ще у XVI&nbsp;ст., коли українські козаки разом із російськими землепрохідцями освоювали простори [[Сибір]]у, Далекого Сходу, Камчатки та Чукотки. Масові ж переселення мають більш визначений час та ґрунтовніше мотивування.

▲До західної української діаспори (понад 5&nbsp;млн осіб) слід додати також українців Холмщини, Перемищини, Надсяння, Підляшшя, Пряшівщини, Мараморошчини та Сучавщини, свого часу відокремлених від суцільного українського етнічного масиву, і давні компактні утворення в Польщі, Словаччині, Угорщині, Румунії, Молдові, Югославії, Австрії, Німеччині, й етнічні вкраплення в населення Великої Британії, Франції, Італії, Бельгії та інших європейських країн, і суцільні райони та навіть провінції у Канаді, США, Аргентині, Австралії.

▲Кількісна характеристика західної діаспори виглядає нині таким чином. У США проживає близько 2&nbsp;млн осіб, половина з яких&nbsp;— у штаті Пенсильванія, до 20%&nbsp;— у штатах [[Нью-Джерсі]], [[Нью-Йорк (штат)|Нью-Йорк]], менше&nbsp;— в [[Мічиган]]і, [[Огайо]] та [[Коннектикут]]і. Серед них спостерігається стійка тенденція до збереження національних цінностей, зокрема, мови.

▲У Канаді мешкає близько 1&nbsp;млн україноканадців, в основному у провінціях Манітоба, Саскачеван, Альберта, Онтаріо (2,3%), де створені національні громадські організації, школи, відділення університетів. Українська діаспора в Канаді також прагне зберігати національні традиції. Подібне спостерігається також в інших країнах, але у менш відчутних проявах: в Аргентині та Бразилії, де проживає приблизно по 300 тис. українців, у Парагваї (понад 10 тис.), Венесуелі (понад 4 тис.), Уругваї (10-15 тис.), Австрії (понад 5 тис.), Бельгії (4 тис.), Великій Британії (понад 30 тис.), у Данії, Іспанії, Греції, Італії, Люксембурзі (приблизно по 1 тис. осіб).

▲Особливе місце серед країн української діаспори займає Югославія. Українські переселенці (нині їх налічується близько 36 тис.) перебралися до Воєводини ще у XVIII&nbsp;ст., утворивши у місті Руський Керестур свій значний осередок.

▲Ще давніша українська діаспора у Болгарії. Українці почали прибувати до неї ще у IX–X&nbsp;ст.&nbsp;— ченці, купці, студенти, а головне&nbsp;— викладачі Києво-Могилянської академії, котрі започаткували там традицію викладання курсів з актуальних гуманітарних проблем. Пізніше в числі таких просвітників був видатний письменник, учений та громадський діяч Михайло Драгоманов.

▲Загальна динаміка чисельності та розміщення українців у світі має наступний вигляд:

▲== Примітки ==

▲{{reflist}}

▲* [http://www.day.kiev.ua/298087 Що може діаспора?]