Риноспоридіоз: відмінності між версіями

{{пишу|[[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|АВШ]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]]) 21:1811, 24 квітня 2020 (UTC)}}

Крім людей, риноспорідіоз є у котів, великої рогатої худоби, собак, качок, кіз, коней, мулів, папуг та лебедів. Риноспорідіоз зазвичай уражає людей з півдня Індії та з [[Шри-Ланка|Шри-Ланки]]. Повідомлялося про поодинокі випадки по всьому світу, деяка кількість випадків спостерігається в Південній Америці та Африці. Переважно хворіють діти та молоді люди. У структурі хворих переважають чоловіки, співвідношення з захворілими жінками є 4:1. Частота виникнення хвороба пов'язана із проживанням у сільській місцевості, заняттям землеробством та купанням у ставках чи непроточних річках.

Риноспоридіоз як правило, обмежується ураженням епітелію слизової оболонки. Зараження зазвичай є результатом місцевої травми. Відбувається локальна реплікація ''R. seeberi'', що призводить до гіперпластичного розростання тканин та локалізованої імунної відповіді. Інфікування носа і носоглотки спостерігається у 70 % осіб, які страждають риноспоридіозом, тоді як інфікування кон'юнктиви або асоційованих структур включно зі слізним апаратом спостерігається у 15 %.

Носовий риноспоридіоз може мати односторонню непрохідність носа або епістаксис. Інші симптоми можуть включати місцевий свербіж, чхання, ринорею та постназальні виділення крапель при кашлі. Пацієнти часто повідомляють про відчуття, що в їх носовому каналі є чужорідне тіло.

М'які поліпи можуть розвиватися на носі або оці. Вони рожевого до глибокого червоного забарвлення, приплюснуті або підняті над поверхнею слизової, часто описуються як полуниця на вигляд. Оскільки поліпи риноспоридіозу судинні та пухкі, вони легко кровоточать при маніпуляціях.