Берлінський повітряний міст: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
виправлено описки
м правопис
Рядок 38:
Такі значні об'єми вантажоперевезень стали можливими лише завдяки чітко продуманій системі: три повітряних коридори використовувались в односторонньому русі: літаки прибували в Берлін північним (із [[Гамбург]]а) та південним (із [[Франкфурт-на-Майні|Франкфурта-на-Майні]]) коридорами, а повертались центральним (в [[Ганновер]]). В польоті коридором літаки займали 5 рівнів. Кожному пілоту надавалась тільки одна спроба приземлення. Якщо вона не вдавалась, літак разом з усім своїм вантажем повертався назад. Завдяки цій системі літаки в Берліні сідали кожні 3 хвилини. Час перебування літака на землі було зменшено з 75 хвилин до 30 хвилин.
 
Окрім британців та американців в роботі берлінського повітряного мосту взяли участь пілоти із [[Австралія|Австралії]], [[Нова Зеландія|Нової Зеландії]], [[Канада|Канади]] та [[Південно-Африканська Республіка|Південної Африки]]. Франція не брала участь у повітряному мості, оскільки її ВПС були зайняті в Індокитайській війні. Для забезпечення власних гарнізонів французи навіть використовували [[Junkers Ju 52]]. Франція дала згоду на будівництво в своєму секторі нового аеропорту Тегель, котре було здійснено в рекордні терміни — 90 днів. Для цього французи навіть підірвали мачту[[щогла|щоглу]] берлінської радіостанції «Berliner Rundfunk», котра заважала приземленню літаків. Оскільки мачтащогла формально була під контролем радянської адміністрації, то це призвело до подальшого ускладнення у відносинах.
 
=== Закриття мосту ===