Шахтний стовбур: відмінності між версіями

В залежності від основного призначення, шахтні стволи поділяють на головні і допоміжні. ''Головний'' ствол використовується для підйому на поверхню корисної копалини. ''Допоміжні'' стволи у відповідності до їх функцій поділяють на ''вантажо-людські'' — для спуску і під'йомупідйому людей (клітьові стволи), матеріалів, обладнання і ''вентиляційні'' — для провітрюваннняпровітрювання (часто вентиляційним називають ствол, через який видається відпрацьований струмінь повітря; ствол для подачі свіжого струменю називають повітряподавальним).

Верхня частина ствола, що виходить на земну поверхню, називаетьсяназивається '''гирлом'''; нижня (нижче за горизонт приствольного двору) — '''[[зумпф|зумпфом]]'''. Поперечний перетин шахтних стволів буває круглим, іноді — прямокутним, рідше — еліптичним. Діаметр вертикальних стволів сягає 9 м, глибина 3-3,5 км. Стінки стволів закріплюють бетоном, залізобетоном і металевими або залізобетонними [[тюбинг|тюбингами]]; в міцних стійких породах — [[набризк-бетон|набризк-бетоном]]. Армування ствола містить звичайно металеві горизонтальні елементи ([[розстріл (у гірництві)|розстріли]]) і вертикальні елементи (провідники), що забезпечують плавний рух [[скип|скипів]] і [[кліть|клітей]]. Споруджують стволи за допомогою буропідривних робіт, бурильних установок і [[стволопрохідницький агрегат|стволопрохідницьких агрегатів]].