Генрі Мортон Стенлі: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Категоризація |
Немає опису редагування |
||
Рядок 6:
| підпис_зображення =
| дата_народження = 28.1.1841
| місце_народження = Денбіг, [[Уельс]], [[Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії|Велика Британія]]
| дата_смерті = 10.5.1904
| місце_смерті = [[Лондон]], [[Англія]], [[Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії|Велика Британія]]
| відомий_(відома) = журналіст, дослідник [[Африка|Африки]]
| рід_діяльності =
Рядок 23:
Після смерті свого нового батька Стенлі взяв участь у [[Громадянська війна у США|громадянській війні в США]] — спочатку на боці південних штатів, а потім перейшов на бік північних. Після війни він працював на бавовняних плантаціях, ходив по річкам [[Північна Америка|Північної Америки]] та на морських суднах. Свої спостереження він занотовував та надсилав до різних газет. Незабаром його запросили на посаду постійного кореспондента в газету «Нью-Йорк геральд».
Як штатний працівник газети, Стенлі об'їздив американський захід, побував в [[Іспанія|Іспанії]] та Передній Азії. У 1867 році взяв участь у британському поході проти [[
== Африканські подорожі ==
Рядок 31:
Стенлі після своєї мандрівки захопився Африкою і вирішив продовжити її дослідження. Він вирішив відшукати витоки [[Ніл]]у. Фінансування нової експедиції взяли на себе газети: американська «Нью-Йорк геральд» та лондонська «[[Дейлі телеграф]]». У листопаді 1874 року із загоном чисельністю понад 300 осіб Стенлі відправився у похід. Його подорож розпочалася з м. Багамайо, який продовжився до озера Вікторія. Тут він отримав чіткіші дані щодо розмірів та берега озера. Стенлі зумів знайти джерело Білого Нілу, яким виявилася річка [[Кагера]], що витікає з озера [[Вікторія (озеро)|Вікторія]]. Після цього експедиція попрямувала на захід. В [[Уганда|Уганді]] Стенлі відкрив гірський масив Рувензорі, озеро [[Едуард (озеро)|Едуард]], потім уточнив обриси озера Танганьїка. Продовжуючи свій шлях далі на захід, Генрі Стенлі досяг Н'янгве на верхній частині річки Луалаба (притоку Конго) й вирішив спуститися униз по річці. Стенлі узяв у арабських работоргівців 18 човнів і відправився у плавання по річці. 8 серпня 1877 року він дістався до пониззя річки Конго. Тут загін Стенлі витримав близько 30 бойових сутичок, перетнув багато [[стремнина|стремнин]] та [[водоспад]]ів й по суходолу дістався [[Атлантичний океан|Атлантичного океану]]. З загону у 369 осіб вижило лише 109. Єдиним живим з європейців був Генрі Стенлі (при цьому він пережив 23 напади [[Гарячка|гарячки]], яку ймовірно спричинила [[малярія]]). Але результати його експедиції були вражаючими — річка Конго була розвідана по всій своїй довжині, Африканський материк було перетнуто у районі екватора, шлях до його центральних частин відкрито для європейців.
У 1879 році за дорученням короля Бельгії [[Леопольд II (король Бельгії)|Леопольда II]] Генрі Стенлі відправився у нову експедицію. Офіційною метою було розвиток торгівлі. Фактичним завданням — створити державу Конго під протекторатом Бельгії. І Стенлі з цим завданням чудово впорався. З 1879 по 1884 рік була створена велика колонія, яка охопила майже увесь басейн річки Конго. Мандрівник заклав декілька опорних пунктів, зокрема місто
== Повернення до
По приїзді
== Нова експедиція в Африку ==
Під час повстання махді у Північному Судані проти єгиптян та
== Останні роки життя ==
В Європу Генрі Стенлі повернувся тріумфатором. Королева Великої Британії [[Вікторія (королева Великої Британії)|Вікторія]] надала йому звання дворянина. Незабаром Стенлі став депутатом
Водночас відбулося весілля з Дороті Тенант. Але вже 10 травня 1904 року Стенлі помер у Лондоні.
| |||