Відмінності між версіями «Данте Аліг'єрі»

10 байтів вилучено ,  7 місяців тому
уточнення
(Скасування редагування № 27582935 користувача 178.150.175.196 щось намутили зайве)
Мітка: Скасування
(уточнення)
Данте Аліг'єрі розпочав свою літературну діяльність досить рано і написав багато творів, але світову славу принесла йому написана на тосканському діалекті ''Divina Commedia '' («Божественна комедія»), яку розпочав писати 1290 року, переробив 1313 року, а закінчив 1321 року. У трьох частинах («Пекло», «Чистилище», «Рай») Данте описав свою мандрівку до Бога. Супутником Данте виступає римський поет [[Вергілій]], пізніше Данте супроводжує Беатріче, що уособлює милість Божу. Твір є справжньою енциклопедією середньовіччя. Дослідники вважають «Божественну комедію» одним з найвизначніших творів не лише італійської, але й світової літератури.
 
Данте Аліг'єрі був людиною релігійною і не пережив тих гострих моральних й інтелектуальних коливань, відображення яких бачили в Convivio; проте за Convivio залишається проміжне в хронологічному сенсі місце у розвитку дантової свідомості Данте, між Vita Nuova і Божественної Комедією. Зв'язком і об'єктом розвитку є Беатріче, водночас і почуття, й ідея, і спогад, і принцип, об'єдналися в одному образі. Серед юнацьких віршів Данте Аліг'єрі є один особливо примітний сонет до його друга, Гвідо Кавальканті. Твір є виразом реального, грайливого почуття, далекого від будь-якої трансцендентності. Для розуміння Аліг'єрі як поета і людини найважливішим є його трилогія «La Vita Nuova», «Convivio» і «Divina Commedia».
 
Беатріче названа зменшувальним іменем: Біче. Вона, очевидно, одружена, бо з титулом Монна (мадонна) поряд з нею згадуються і дві інші красуні, якими захоплювалися і яких оспівували друзі поета, Гвідо Кавальканті та Лапо Джіянні:
Є свідчення, що отець [[Штокалко Павло Лукич|Павло Штокалко]] наприкінці XIX&nbsp;— на початку XX століття одним з перших переклав українською мовою «Божественну комедію» Данте (3 книги),<ref>[https://web.archive.org/web/20151222141745/http://irbis.library.te.ua/cgi-bin/irbis64r_15/cgiirbis_64.exe?LNG=uk&C21COM=2&I21DBN=ELKKN&P21DBN=ELKKN&Z21ID=&Image_file_name=TEC_3%2Epdf&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1 ''Б. Головин, Б. Мельничук.'' Штокалко Павло Лукич // {{ТЕС|3}}][[Тернопільський енциклопедичний словник]]&nbsp;<span>: у 4 т. / редкол.: </span>[[Яворський Геннадій Іванович|Г.&nbsp;Яворський]]<span> та ін.</span>&nbsp;<span>— Тернопіль</span>&nbsp;<span>: Видавничо-поліграфічний комбінат «</span>[[Збруч (видавництво)|Збруч]]<span>», 2008.</span>&nbsp;<span>— Т.</span>&nbsp;<span>3</span>&nbsp;<span>: П</span>&nbsp;<span>—</span>&nbsp;<span>Я.</span>&nbsp;<span>— 708</span>&nbsp;<span>с.</span>&nbsp;<span>— </span>ISBN 978-966-528-279-2<span>.</span>[[Тернопільський енциклопедичний словник]]&nbsp;<span>: у 4 т. / редкол.: </span>[[Яворський Геннадій Іванович|Г.&nbsp;Яворський]]<span> та ін.</span>&nbsp;<span>— Тернопіль</span>&nbsp;<span>: Видавничо-поліграфічний комбінат «</span>[[Збруч (видавництво)|Збруч]]<span>», 2008.</span>&nbsp;<span>— Т.</span>&nbsp;<span>3</span>&nbsp;<span>: П</span>&nbsp;<span>—</span>&nbsp;<span>Я.</span>&nbsp;<span>— 708</span>&nbsp;<span>с.</span>&nbsp;<span>— </span>ISBN 978-966-528-279-2<span>.</span>[[Тернопільський енциклопедичний словник]]&nbsp;<span>: у 4 т. / редкол.: </span>[[Яворський Геннадій Іванович|Г.&nbsp;Яворський]]<span> та ін.</span>&nbsp;<span>— Тернопіль</span>&nbsp;<span>: Видавничо-поліграфічний комбінат «</span>[[Збруч (видавництво)|Збруч]]<span>», 2008.</span>&nbsp;<span>— Т.</span>&nbsp;<span>3</span>&nbsp;<span>: П</span>&nbsp;<span>—</span>&nbsp;<span>Я.</span>&nbsp;<span>— 708</span>&nbsp;<span>с.</span>&nbsp;<span>— </span>ISBN 978-966-528-279-2<span>.</span>&nbsp;— 652 с.: 652—653.</ref><ref>[http://ternopoliany.te.ua/den-v-istoriji/9340-15-serpnia-tsei-den-v-istorii-ternopilshchyny 15 серпня. Цей день в історії Тернопільщини]&nbsp;— Понеділок, 15 серпня 2016</ref> але невідомо чи зберігся цей переклад.
 
Багато українських поетів й перекладачів перекладали окремі фрагменти «[[Божественна Комедія|Божественної комедії»]]. Перші 36 терцин пісні І та 6 рядків з пісні ХХХІІІ з «Підземелля»<ref>так Франко переклад «Пекло»</ref> переклав у 1877—1883 роках Іван Франко&nbsp;— обидва ці уривка надруковано було значно пізніше, аж у 1955 році. За декілька років, у своїй монографії «Данте Аліг'єрі. Характеристика середніх віків. Життя поета і вибір із його поезії» (1913), три останні розділи присвячено послідовно «Підземеллю», «Чистилищу» та «Раю». Франко подає найзначущішінайзначущі, на його думку, уривки поеми у власному перекладі, чергуючи їх з власними прозорими коментарями та переказом решти змісту. У 1892—1896 роках у Львові виходять друком перші десять пісень «Пекла» в перекладі [[Володимир Самійленко|Володимира Самійленка]], що підписався В. Сивеньким (часопис «Правда» 1892—1896, окремою книжкою 1902). Наприкінці 1890-х років Леся Українка переклала 9 терцин з п'ятої пісні «Пекла». У 1965 році в [[Мюнхен]]і у видавництві [[Костецький Ігор|Ігоря Костецького]] «[[На горі (видавництво)|На Горі»]] опубліковано експериментальний переклад фрагменту «Божественної комедії» [[Василь Барка|Василя Барки]].<ref>[https://web.archive.org/web/20160925070020/http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/soc_gum/Mikks/2012_41_1/073_081.pdf Історія Перекладу «Божественної Комедії» Данте Українською Мовою (від І.Франка до Є. Дроб'язка)]&nbsp;— Я.&nbsp;Л.&nbsp;Безсмертна. Мовні і концептуальні картини світу. Київ: ВПЦ «Київський університет».&nbsp;— Вип. 41.&nbsp;— Ч. 1. 2012. с. 73–81</ref>
 
Гіпотетичний перший повний переклад перших двох частин поеми, над яким працював неокласик [[Михайло Драй-Хмара]] у 1930—1935 роках, скорше за все не зберігся. Першу й другу частини перекладу було вилучено НКВД у 1935 році. Подальша доля рукопису невідома.
[[Петро Карманський]] першим повністю переклав «[[Божественна Комедія|Божественну комедію»]], однак надруковано було лише першу кантику «[[Пекло]]», яка була опублікована в [[1956]] році у за ґрунтовною редакцією [[Максим Рильський|Максима Рильського]].<ref>Данте. Пекло \Перекл. П. Карманського під ред. М. Рильського. Вступна стаття О.&nbsp;І.&nbsp;Білецького. К., [[Дніпро (видавництво)|Державне видавництво художньої літератури]], 1956, с. 222</ref> Переклад [[Петро Карманський|Карманського]], на думку дослідника Данте в Україні [[Максим Стріха|Максима Стріхи]], був далекий від досконалості.<ref>М. Стріха, Здолавши півжиття шляху земного… «Божественна комедія» Данте та її українське відлуння", вид. Факт, Київ, 2001, с. 24</ref>
 
ПеришйПерший повний надрукований переклад «Божественної комедії» належить Євгену Дроб'язку. Переклад [[Дроб'язко Євген Антонович|Дроб'язка]] був опублікований окремими частинами у видавництві «[[Дніпро (видавництво)|Дніпро»]]: «Чистилище» (1968&nbsp;р.), «Рай» (1972&nbsp;р.) і повне видання&nbsp;— в 1976 році. Переклад [[Дроб'язко Євген Антонович|Дроб'язка]] відзначений премією імені М. Рильського.
 
У 2013—2015 роках видавництво [[Астролябія (видавництво)|«Астролябія»]] видала другий повний переклад [[Божественна комедія|«Божественної комедії»]], який виконав [[Максим Стріха]].
|-----
| [[Кочур Григорій Порфирович|Григорій Кочур]]
| Перекладач. Д. Паламарчукові (Кінецькінець 1940-х рр., концтабір в Інті)
|-----
| [[Качуровський Ігор Васильович|Ігор Качуровський]]