Бойко Юрій Анатолійович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
KressInsel (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
м з огляду на передісторію, це більше схоже на умисне псування статті, ніж на бажання її поліпшити
Рядок 29:
{{!}}}
}}
'''Ю́рій Анато́лійович Бо́йко''' ({{н}} [[9 жовтня]] [[1958]], [[Горлівка]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]])&nbsp;— український [[державний діяч]], [[політик]]. [[Народний депутат України]] VIII скликання з 27 листопада 2014 року. [[Герой України]] (2004). [[Міністерство енергетики та вугільної промисловості України|Міністр енергетики та вугільної промисловості України]] з [[9 грудня]] [[2010]] року<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1111/2010 Указ Президента України №&nbsp;1111/2010 від 9 грудня 2010 року «Про призначення Ю. Бойка Міністром енергетики та вугільної промисловості України»]</ref> (з [[11 березня]] [[2010]] і до реорганізації [[Міністерство палива та енергетики України|міністерства]]&nbsp;— [[Список міністрів палива та енергетики України|Міністр палива та енергетики України]]) по [[24 грудня]] [[2012]] року.
 
== Життєпис ==
Народився [[9 жовтня]] [[1958]]-го в [[Горлівка|Горлівці]] на Донеччині. За освітою&nbsp;— хімік-технолог (закінчив [[Російський хіміко-технологічний університет імені Дмитра Менделєєва|Московський хіміко-технологічний інститут]]), [[2001]] року одержав бакалаврський диплом [[інженер]]а-економіста (закінчив [[Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля|Рубіжанську філію СНУ ім. Даля]]){{Джерело?}}.
 
* Трудову біографію розпочав майстром на [[Рубіжанський хімічний завод|Рубіжанському хімічному заводі]] «Зоря», потім очолив завод на посаді генерального директора. Обіймав керівні посади в АТ «[[Лисичанськнафтооргсинтез]]» (нині [[ЛиНОС]]), державної корпорації «Укрвибухпром» (Київ), був головою правління АТ «[[УкрТатнафта]]» (Кременчук) і головою Наглядової ради ВАТ «[[Укртранснафта|Укртранснафта»{{Джерело?}}]]».
* 2001 року вступив до партії Сергія Тігіпка «Трудова Україна», яку пов'язували з тодішнім президентом Леонідом Кучмою.<ref>{{Cite web|url=https://ideologs.com/persony/bojko-jurij/|title=Бойко Юрий|last=|first=|date=2018-12-04|website=|publisher=|language=ru-RU|accessdate=2018-12-19}}</ref>
* У лютому [[2002]]&nbsp;р. призначений головою НАК «[[Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"|Нафтогаз України]]». Керував компанією до березня [[2005]]&nbsp;р.{{Джерело?}}.
* У серпні [[2003]] року Бойко став першим заступником міністра палива й енергетики{{Джерело?}}.
* [[2 березня]] [[2005]] року звільнений з посади першого заступника Міністра палива та енергетики України&nbsp;— голови правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=406/2005 Указ Президента України №&nbsp;406/2005 від 2 березня 2005 року «Про звільнення Ю. Бойка з посади першого заступника Міністра палива та енергетики України&nbsp;— голови правління Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України“»]</ref>
* [[23 квітня]] [[2005]]&nbsp;р. обраний головою [[Республіканська партія України|Республіканської партії України]]. На парламентських виборах [[2006]]&nbsp;р. РПУ увійшла до складу партії [[Опозиційний блок «Не так!»|«Не так»]], проте блок не подолав 3-відсотковий бар'єр{{Джерело?}}.
* [[4 серпня]] [[2006]] року призначений міністром палива і енергетики (в уряді [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]]){{Джерело?}}.
* [[18 грудня]] [[2007]] року звільнений з посади Міністра палива та енергетики України<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=9-17 Постанова Верховної Ради України №&nbsp;9-VI від 18 грудня 2007 року «Про припинення повноважень членів Кабінету Міністрів України»]</ref> у зв'язку з обранням Верховної Ради VI скликання{{Джерело?}}.
* [[Верховна Рада України VI скликання|Народний депутат України 6-го скликання]] з листопада [[2007]] до березня [[2010]]&nbsp;р., обраний за списками Партії регіонів{{Джерело?}}.
* [[11 березня]] [[2010]] року призначений на посаду Міністра палива та енергетики України (в [[Перший уряд Миколи Азарова|уряді Азарова]]).<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1968-17 Постанова Верховної Ради України №&nbsp;1968-VI від 11 березня 2010 року «Про формування складу Кабінету Міністрів України»]</ref>
* [[9 грудня]] [[2010]] року у зв'язку з оптимізацією системи [[Виконавча влада в Україні|виконавчої влади]] України Президентом [[Янукович Віктор Федорович|Януковичем]] звільнений з посади Міністра палива та енергетики України<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1092%2F2010 Указ Президента України №&nbsp;1092/2010 від 9 грудня 2010 року «Про звільнення Ю. Бойка з посади Міністра палива та енергетики України»]</ref> та призначений Міністром енергетики та вугільної промисловості України{{Джерело?}}.
* [[24 грудня]] [[2012]] року — віце-прем'єр-міністр України.<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/728/2012 Указ Президента України №&nbsp;728/2012 від 24 грудня 2012 року «Про призначення Ю. Бойка Віце-прем'єр-міністром України»]</ref>З 28 січня 2014&nbsp;р.&nbsp;— виконувач обов'язків віце-прем'єр-міністра України<ref>{{Cite web |url=http://www.president.gov.ua/documents/16426.html |title=Про відставку Прем'єр-міністра України та Кабінету Міністрів України |accessdate=29 січень 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140708101308/http://president.gov.ua/documents/16426.html |archivedate=8 липень 2014 |deadurl=yes }}</ref>
* [[26 березня]] 2014 року — подав документи в [[Центральна виборча комісія України|ЦВК]] на реєстрацію кандидатом у президенти України.<ref>[http://news.liga.net/news/politics/1130277-vybory_prezidenta_boyko_podal_v_tsik_dokumenty_dlya_registratsii.htm Выборы президента: Бойко подал в ЦИК документы для регистрации]</ref> Програма містила пункти про надання російській мові статусу державної, використанні досвіду країн Південно-Східної Азії з точки зору спрощення та автоматизації державних послуг, одночасно тісної економічної інтеграції з Європейським союзом і розвитку торгово-виробничих зв'язків з Росією і країнами Митного Союзу і ін. [[7 квітня]] політрада Партії регіонів виключила Бойка з партії. У вересні 2014 року очолив [[Опозиційний блок (партія)|Опозиційний блок]]{{Джерело?}}.
* 18 січня 2018 року був одним з 36 депутатів, що голосували проти Закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей.<ref>{{Cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=16610|title=Офіційний портал Верховної Ради України|website=w1.c1.rada.gov.ua|accessdate=2018-01-21|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180121101212/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=16610|archivedate=2018-01-21|deadurl=yes}}</ref>
* За даними аналітиків [[Слово і діло]], за час перебування Бойка на народним депутатом, він виконав 31% своїх обіцянок<ref>{{Cite web|title=Шкаф кандидата. Какие невыполненные обещания прячет Бойко|url=https://ru.slovoidilo.ua/2019/03/07/statja/politika/shkaf-kandidata.-kakie-nevypolnennye-obeshhaniya-pryachet-bojko|website=Слово и Дело|accessdate=2019-07-05|language=ru}}</ref>.
Рядок 59:
== Критика ==
{{main|Бійки у Верховній Раді України}}
Не раз організовував бійки або брав участь у них{{Джерело?}}.
 
14 листопада 2016 року сталась бійка між головою фракції у [[Верховна Рада України|Верховній Раді України]] [[Опозиційний блок (партія)|«Опозиційний блок»]] Бойком та головою Радикальної партії Олегом Ляшком на засіданні погоджувальної ради. У ході свого виступу Ляшко звинуватив фракцію ОБ і особисто Бойка в отриманні «консультацій з Москви»{{Джерело?}}.
Не раз організовував бійки або брав участь у них{{Джерело?}}.
 
14 листопада 2016 року сталась бійка між головою фракції у [[Верховна Рада України|Верховній Раді України]] [[Опозиційний блок (партія)|«Опозиційний блок»]] Бойком та головою Радикальної партії Олегом Ляшком на засіданні погоджувальної ради. У ході свого виступу Ляшко звинуватив фракцію ОБ і особисто Бойка в отриманні «консультацій з Москви»{{Джерело?}}.
{{початок цитати}}У мене, до речі, питання до [[Служба безпеки України|СБУ]]: чого вони їздять по Москвах і досі не в тюрмі.
{{кінець цитати|джерело=[https://www.youtube.com/watch?v=9e3rwH8-y50]}}
У відповідь на це Бойко вдарив Ляшка по обличчю. Бійка тривала кілька секунд, після чого Ляшко продовжив виступ і назвав Бойка і його фракцію «недобитками Януковича»&nbsp;— Бойко повторно вдарив Ляшка<ref>{{Cite web|url=http://ukranews.com/ua/news/460033-boyko-vrizav-po-oblychchyu-lyashku-na-pogodzhuvalniy-radi|title=Бойко врізав по обличчю Ляшку на погоджувальній раді|last=|first=|date=2016-11-14|website=ukranews.com|publisher=[[Українські новини]]|language=|accessdate=}}</ref>. Спікер ВРУ Андрій Парубій попередив про недопустимість бійок. Ляшко нагадав, що Бойко і раніше часто влаштовував бійки{{Джерело?}}.
 
Є великим прихильником [[Українська православна церква (Московський патріархат)|РПЦ в Україні]], зокрема, 29 липня 2018 року був одним з керівників «хресної ходи» духовенства російської церкви в Києві, присвяченого 1030-літтю [[Хрещення Русі|Хрещенню Русі]].<ref name=":0">{{Cite news|url=https://www.depo.ua/ukr/life/yak-v-upc-mp-vidznachili-1030-richnicyu-hreschennya-rusi-20180727812961|title=Як Онуфрій і "регіонали" відзначали 1030-річницю Хрещення Русі (ФОТО, ВІДЕО)|language=en|work=www.depo.ua|accessdate=2018-07-30}}</ref>
Рядок 72 ⟶ 71:
Бойко формально виступив як засновник ГО "Товариство мисливців та рибалок «Кедр»&nbsp;— мисливського товариства, в яке входили друзі колишнього Президента України Віктора Януковича. Фактично, це була бізнес-структура, яка стала предметом судових проваджень<ref>https://pep.org.ua/uk/company/168</ref>.
 
24 червня 2011 року за результатами тендеру ПАТ "НАК «Нафтогаз України» (тогочасний директор&nbsp;— [[Бакулін Євген Миколайович]], який перебував у сфері впливу Ю. Бойка, як міністра палива), уклав угоду з ТОВ «Європейська інвестиційна фінансова група» на послуги зі зберігання нафтопродуктів вартістю 14,99&nbsp;млн грн{{Джерело?}}. Про це повідомлялося в «Віснику державних закупівель»{{Джерело?}}. Згідно з конкурсною документацією, послуги зі зберігання палива мали надаватись до кінця 2011 року щонайменше 15 нафтобазами по території України{{Джерело?}}.
 
Бойко підозрюється у причетності до деяких офшорних фірм, зокрема&nbsp;— ТОВ «Європейська інвестиційна фінансова група», керівниками якої були Пляцко Андрій Валерійович (1973 року народження, киянин), Яценко Віталій Васильович (1970 року народження, киянин), Чечко Валерій Борисович (1974 року народження, киянин) та Підгайко Олександр Георгійович (1978 року народження, з Луцька, поточна уповноважена особа фірми).{{Джерело?}} ТОВ «Європейська інвестиційна фінансова група», згідно загальнодоступних даних ЄДРПОУ, очолив колишній директор агрофірми "Солк" з Луганської області Фірсов Сергій Григорійович, 1986 року народження, уродженець м. Луганськ, давній бізнес-партнер Бакуліна{{Джерело?}}. Ця інвестиційна фінансова група згодом почала протистояння з бізнес-структурами Бакуліна, який спочатку не був конкурентом Бойка, та вступила з ними у судову тяганину&nbsp;— зокрема, почалися суди з агрохолдингами, належними дітям Бакуліна (Миколі та Світлані){{Джерело?}}. Таким чином, мова йде про серйозний розкол у таборi екс-регіоналів, викликаний економiчними непорозумiннями.<ref>[https://anti-offshore.livejournal.com/266.html</ref>{{ангажоване джерело}}.
 
=== Президентські вибори 2019 ===
Рядок 82 ⟶ 81:
 
=== Відвідування Москви перед виборами президента 2019 ===
У березні 2019 року відвідав разом із [[Медведчук Віктор Володимирович|Медведчуком]] Москву і вів переговори із [[Медведєв Дмитро Анатолійович|Медведєвим]] і [[Міллер Олексій Борисович|Мілером]].<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=Yn_O7YAtOdw 60 минут по горячим следам (вечерний выпуск в 18:50) от 22.03.19], відео в ютуб</ref>{{ангажоване джерело}}<ref>{{Cite web|title=Операція "Паспортизація": навіщо Путін масово роздає російське громадянство|url=https://24tv.ua/operatsiya__pasportizatsiya_navishho_putin_napravo_i_nalivo_rozdaye_rosiyske_gromadyanstvo_n1182471|website=24 Канал|accessdate=2019-07-24}}</ref>
 
== Сім'я ==
Виховує трьох синів і трьох доньок{{Джерело?}}.
 
== Державні нагороди ==