Заложні мерці: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 1:
'''Зало́жні мерці́''' — збірна назва істот, що за слов'янськими, в тому числі українськими, народними повір'ями —, були людьми, котрі померлі неприродною [[Смерть|смертю]] люди, або які жили неповноцінним, негідним життям, і тому їхні [[Душа|душі]] не можуть піти в [[Потойбічний світ|потойбічний світ]]. На відміну від померлих природно, ці мерці вважаються «нечистими», шкодять живим і/або страждають самі. В багатьох місцях вірили, що земля не приймає заложних мерців, їхні тіла не розкладаються і земля сама виштовхує їх на поверхню. Крім того вони стають слугами [[Нечиста сила|нечистої сили]], або й поповнюють її ряди.
 
Термін «заложні мерці» запозичений із [[Кіров (Кіровська область)|в'ятського]] фольклору та був уведений до етнології російським дослідником [[Зеленін Дмитро Костянтинович|Дмитром Зеленіним]] на початку XX століття<ref>{{Cite book|url=https://www.worldcat.org/oclc/32988664|title=Славянские древности: Этнолингвистический словарь : в 5 т.|last=Толстой|first=Никита|date=|year=2009|publisher=Межд. отношения|location=Москва|pages=118-124|language=|isbn=5-7133-0703-4|oclc=32988664}}</ref>.
 
== Етимологія ==
Загальної назви для позначення мерців, відомих в етнології як «заложні мерці», у слов'янських народів не існує. До них відносили [[Привид|примар]], [[Упир|упирів]], [[Мавка|мавок]], [[Потерча|потерчат]] тощо. Деякі істоти не мали власних назв і називалися за характером смерті, наприклад, потопельники. Їх часто заборонялося згадувати чіткими назвами, натомість використовувалися [[Евфемізм|евфемізми]], такі як просто «мерці», зневажливе «мертв'яки», одним з місцевих варіантів був «заложні» або «наложні». Останні пояснюються як похідні від способу поховання таких небіжчиків шляхом закладання гілками, або від виразу «накласти руки»&nbsp;— здійснити самогубство<ref name=":0">{{Cite book|title = Зловещие мертвецы и заложные покойники|url = https://books.google.com/books?id=xWZaBAAAQBAJ|publisher = Aegitas|date = 2014-08-25|isbn = 9785000644188|language = ru|first = Зеленин|last = Дмитрий}}</ref>.
 
Заложним мерцям протиставлялися померлі природною смертю, звані «родителями» чи «[[Діди|дідами]]». Загальною ознакою було те, що душі родителів після смерті відходять в [[Рай]] чи [[Пекло]] (іноді можуть відвідувати живих, але у визначений час, коли їх [[Поминки|поминають]]), тоді як душі заложних лишаються на землі<ref name=":0">{{Cite book|title = Зловещие мертвецы и заложные покойники|url = https://books.google.com/books?id=xWZaBAAAQBAJ|publisher = Aegitas|date = 2014-08-25|isbn = 9785000644188|language = ru|first = Зеленин|last = Дмитрий}}</ref>.
 
== Причини появи ==