Ева Кляйн: відмінності між версіями

| ім'я = ЄваЕва Кляйн

|підпис_зображення = ЄваЕва Кляйн (зліва) разом із чоловіком, Джорджем Кляйном. Стокгольм, квітень 1979 року.

|ім'я при народженні = ЄваЕва Фішер

| учні =

'''ЄваЕва Кляйн''' ({{lang-hu|Eva Klein}}; нар. [[22 січня]] [[1925]], [[Будапешт]], [[Угорщина]]) &nbsp;— [[Угорщина|угорсько]]-[[Швеція|шведська]] вчена-[[Імунологія|імунолог]], піонер в області [[Онкологія|онкологічної]] [[Імунологія|імунології]], професор-[[емерит]] [[Каролінський інститут|Каролінського інституту]] <ref name="Karolinska Institutet 2008">{{cite web | title=Eva Klein Group | website=Karolinska Institutet | date=2008-01-27 | url=https://ki.se/en/mtc/eva-klein-group | access-date=2018-03-08}}</ref><ref name="Hargittai 2015 p. ">{{cite book | last=Hargittai | first=Magdolna | title=Women scientists : reflections, challenges, and breaking boundaries | publisher=Oxford University Press | publication-place=New York | year=2015 | isbn=978-0-19-935998-1 | page=}}</ref>. Найбільше відома за відкриття [[Природні кілери|природних кілерів]] та виведення ліній клітин [[Лімфома Беркітта|лімфоми Беркітта]] <ref name="Kiessling Klein Pross Wigzell 1975 pp. 117–121">{{cite journal | last=Kiessling | first=R. | last2=Klein | first2=Eva | last3=Pross | first3=H. | last4=Wigzell | first4=H. | title=„Natural” killer cells in the mouse. II. Cytotoxic cells with specificity for mouse Moloney leukemia cells. Characteristics of the killer cell | journal=European Journal of Immunology | publisher=Wiley-Blackwell | volume=5 | issue=2 | year=1975 | issn=0014-2980 | doi=10.1002/eji.1830050209 | pages=117–121}}</ref><ref name="Nadkarni Nadkarni Clifford Manolov 1969 pp. 64–79">{{cite journal | last=Nadkarni | first=JS | last2=Nadkarni | first2=JJ | last3=Clifford | first3=P | last4=Manolov | first4=G | last5=Fenyö | first5=EM | last6=Klein | first6=E | title=Characteristics of new cell lines derived from Burkitt lymphomas. | journal=Cancer | volume=23 | issue=1 | year=1969 | issn=0008-543X | pmid=4178827 | pages=64–79}}</ref>.

ЄваЕва Фішер народилася [[22 січня]] [[1925 рік|1925 року]] у [[Будапешт]]і у заможній [[єврей]]ській родині. У шкільні роки дівчина цікавилася спортом, мистецтвом та наукою <ref name="Karolinska Institutet 2008"/>. Після закінчення школи, вона розпочала [[медицина|медичне]] навчання у [[Будапештський університет|Будапештському університеті]].

Через рік після того, як ЄваЕва закінчила середню школу, німецькі війська окупували [[Угорщина|Угорщину]]. Під час [[Голокост]]у в Угорщині у 1944-19451944—1945 роках, Фішерам довелося переховуватись у Інституті Гістології Будапештського університету. Від загибелі Єву та членів її родини врятував друг, студент-медик Янош Ширмай, який підробив потрібні документи <ref name="Hargittai 2015 p. "/>.

Короткий час після закінчення війни ЄваЕва грала у молодіжному театрі. Покинувши театр, вона відновила навчання на медичному факультеті Будапештського університету. На третьому році навчання в університеті вона познайомилась із майбутнім чоловіком, Джорджем Кляйном, із яким незабаром одружилась та 1947 року виїхала до [[Швеція|Швеції]]. В 1948 році разом із чоловіком ЄваЕва Кляйн отримала посаду студента-дослідника на кафедрі клітинної біології та генетики в [[Каролінський інститут|Каролінському інституті]] під керівництвом професора Торб'єрна Касперсона. Кляйн завершила навчання на доктора медицини в 1955 році та отримала звання [[доктор філософії|доктора філософії]] в 1965 році. Кляйн стала професором пухлинної біології в 1979 році та професором-емеритом Каролінського інституту в 1993 році <ref name="Cancer Immunology Research 2015 p. ">{{cite journal | title=Cancer Immunology Research: 3 (2) | journal=Cancer Immunology Research | volume=3 | issue=2 | date=2015-02-01 | issn=2326-6066 | url=http://cancerimmunolres.aacrjournals.org/content/3/2 | access-date=2018-03-09 | page=}}</ref>.

Наукова кар'єра ЄвиЕви Кляйн розпочалася у 1948 році після отримання посади ассистента кафедри клітинних досліджень та генетики Каролінського університету під керівництвом професора Торб'єрна Касперсона. У 1956 році вона захистила докторську дисертацію на тему "«Конверсія солідних новоутворень у асцитичні пухлини"» (англ. "«Conversion of solid neoplasms into ascites tumors"»), у якій зосередилася на еволюції популяцій пухлинних клітин та їх селекції <ref name="Klein Klein 1956 pp. 640–661">{{cite journal | last=Klein | first=George | last2=Klein | first2=Eva | title=CONVERSION OF SOLID NEOPLASMS INTO ASCITES TUMORS | journal=Annals of the New York Academy of Sciences | publisher=Wiley-Blackwell | volume=63 | issue=5 | year=1956 | issn=0077-8923 | doi=10.1111/j.1749-6632.1956.tb50883.x | pages=640–661}}</ref>. У подальші 10 років Кляйн продовжувала досліджувати цитологічну варіативність пухлин, засновану на цьому селекцію пухлинних клонів та роль [[головний комплекс гістосумісності|головного фактору гістосумісності]] у цьому процесі<ref name="Karolinska Institutet 2008"/>.

На початку 1960-х років, предмет наукового інтересу ЄвиЕви Кляйн змістився у бік дослідження властивостей [[лімфома|лімфом]]<ref name="Karolinska Institutet 2008"/>. В кінці 1960-х років дослідницька група Єви Кляйн вивела лінію пухлинних клітин лімфоми Беркітта, що і по сей день продовжує застосовуватися для досліджень<ref name="Nadkarni Nadkarni Clifford Manolov 1969 pp. 64–79"/>.

У 1970-х роках ЄваЕва Кляйн зацікавилась механізмами протипухлинної імунної відповіді. Разом із трьома своїми учнями, Рольфом Клісслінгом, ХьюгоГуго Проссом та Мікаелем Джондалем, вона відкрила та охарактеризувала унікальний не [[тимус]]-залежний тип [[лімфоцит]]ів із {{не перекладено|Цитотоксичність|цитотоксичними|en|cytotoxicity}} властивостями, що не потребують презентації антигену і здатні атакувати вражені вірусами та такі, що зазнали пухлинної трансформації, клітини <ref name="Kiessling Klein Pross Wigzell 1975 pp. 117–121"/>.

Загалом професор Кляйн та її дослідницька група має понад опублікованих 500 робіт у сферах експериментальних досліджень клітин та ракових досліджень, загальної імунології, пухлинної імунології та біології <ref name="Karolinska Institutet 2008"/>.

ЄваЕва одружена із пухлинним біологом {{не перекладено|Джордж Кляйн|Джорджем Кляйном|en|George Klein}}, із яким моємає трьох дітей <ref name="Hargittai 2015 p. "/>. Старший син став математиком, а дві доньки -&nbsp;— лікарем та драматургом. На думку ЄвиЕви, найкращі стосунки в неї склалися із старшим сином.

ЄваЕва зізнається, що її сімейне життя важко назвати легким: через свою наукову кар'єру Єва досить мало часу могла приділяти дітям і змушена була запросити для дітей із Будапешту няню, яка виростила її саму, а чоловік ніколи не приділяв часу домашнім справам і сердився на неї, якщо вона займалася чимось окрім науки <ref name="Hargittai 2015 p. "/>. НеПопри дивлячись на цете, їхїхній шлюб протримався до самої смерті Джорджа у 2016 році <ref name="Ernberg Kärre Wigzell 2017 pp. 296–296">{{cite journal | last=Ernberg | first=Ingemar | last2=Kärre | first2=Klas | last3=Wigzell | first3=Hans | title=George Klein (1925–2016) | journal=Nature | publisher=Springer Nature | volume=542 | issue=7641 | year=2017 | issn=0028-0836 | doi=10.1038/542296a | pages=296–296}}</ref>.

Одним із інтересів ЄвиЕви є переклад угорської поезії нашведською шведську мовумовою. Вона планує випустити невеликий збірник своїх перекладів <ref name="Karolinska Institutet 2008"/>.

{{DEFAULTSORT:Кляйн ЄваЕва}}