Французько-російська війна (1812): відмінності між версіями

[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Доповнення.
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Немає опису редагування
Рядок 41:
'''Фра́нцузько-росі́йська війна́ 1812''' (у російській і почасти українській історіографії — '''Вітчизня́на війна́ 1812 року''' ({{lang-ru|Отечественная война 1812 года}}), у французькій історіографії — '''Росі́йська кампа́нія 1812 ро́ку''' ({{lang-fr|Campagne de Russie 1812}})) — одна з кількох [[Наполеонівські війни|воєн]], проведених [[Франція|Францією]] в період Консульства (1799—1804) і [[Перша Французька імперія|імперії Наполеона]] (1804—1814, 1815).
 
Хронологічно першим (5 квітня 1812 року) в новій антифранцузькій коаліції став оборонний та наступальний союз Росії і Швеції, в якому увійшовши в агресивний раж Олександр гарантував Швеції допомогу в захоплені Норвегії( (В.В.Рогінський "Швеція і Росія. Союз 1812 року"). Швеція реально надала велику допомогу Росії тим, що зупинила в Німеччині великі сили французів, причому ВеликобританіяВелика Британія як і в 1805-1807 роках заплатила за участь шведської сторони у війні 150 тисяч фунтів стерлінгів вже до кінця вересня. Крім того вона відволікла Данію(Даньська дивізія була в складі Великої армії). Пізніше до антифранцузької коаліції приєдналася Англія (18 липня підписаний договір в Еребу) і Іспанія (20 липня - договір в Великих Луках), які вже давно воювали проти франції. Англія вела активну війну з масштабними сухопутними силами і агентами-провокаторами в Іспанії. Також послала в Росію по "ленд-лізу" зброю(десятки тисяч) та воєнних спеціалістів. Також Англія взяла на себе списання всіх російських кредитів в тому числі величезного голландського кредиту 87 мільйонів гульденів. На початку червня, ще до відкриття бойових дій, була досягнута усна домовленість з Австрією, яка навіть дозволила деяким авторам говорити, що вона фактично означала "союз Росії з Австрією проти Франції"(Фьодорова Ф. Михайлова Т.). Російсько-пруські відносини пройшли довгий шлях трансформації від союзної воєнної конвенції від 17 жовтня 1811 року до таємних переговорів в період компанії 1812 року.(30 листопада 1812 року, генерал І.Д.Л.Йорк заключив Таурогенську конвенцію). Окремою темою є участь в коаліції русько-германського легіону. Росія також могла заключити вигідний договір з Португалією( ВПР том 6, док.146,168)
 
Таким чином з наукової і юридичної точки зору , в 1812 році з Наполеоном боровся не російський народ, а держави-учасниці Шостої антифранцузької коаліції. Вона стала шостою на рахунку з 1792 року і продовжувалась в 1813-1814 роках.
Рядок 53:
Найважливіша дата яку ви не зустрінете в російських підручниках історії ії: 27 і 29 жовтня 1811 року був підписаний ряд указів вищого ступеню, в яких наказувалось готуватися до переходу границі на Немані і до наступальної операції аж на річці Віслі. Командири цих 5 корпусів - П.І.Багратіон, Д.С.Дохтуров, П.Х.Вітгенштейн, І.Н.Ессен і К.Ф.Багговут. У відповідності зі всіма відомими намірами Олександра розпочати нову війну проти Наполеона в 1810-1811 роках, вищі російські офіцери і генерали взялися готувати доповідні записки з конкретними планами. Сьогодні вчені знають декілька десятків детальних наступальних розробок. Генерал-фельдмаршал І.Ф.Паскевич згадує, як ще в 1811 році князь Багратіон пропонував напасти на Польщу поки сили ворога були ще не зібрані. Всі ці матеріали вражають тим, з якою легкістю і кровожерливістю їх автори говорили про агресію. Яким російським людям загрожували французькі громадяни і їх правитель!? На превеликий жаль всі ці підготовчі дії були невідомі населенню Росії - тому коли Наполеон гнався за втікаючи армію розв'язавшого конфлікт царя, простий люд міг подумати, що мова йде про напад.
 
Звичайно всіх перечисленихперерахованих фактів ви не знайдете в радянських і російських шкільних чи університетських підручниках: в цій майже кримінальні макулатурі питання причин і підготовки війни 1812 року практично тотально сфальсифіковані.
 
Найбільша битва кампанії, [[Бородінська битва|Бородінська]], відбулася 7 вересня ([[26 серпня]]) 1812 р. біля села [[Бородіно (Московська область)|Бородіно]] (125 км на захід від [[Москва|Москви]]). Незважаючи на величезні втрати сторін, російські війська були змушені відступити втікаючи, спаливши за собою Москву за наказом імператора Олександра.
Рядок 75:
Важливою особливістю, засобом і навіть метою наукового історичного аналізу є необхідність бачити головне, суть явища, його джерело. Причини війни 1812 року необхідно шукати, так сказати, відмотуючи плівку назад.
 
27 червня 1807 року після перемоги Наполеона Бонапарта в російсько-прусько- французькій війні був підписаний Тільзитьський договір про мир. Задумайтеся глибоко, чесно і відверто: міг зависливий Олександр 1 пробачити Наполеону подібну ганьбу? Категорично - ні. Безумовно російський цар сам був винен в цьому, але від цього його злобність тільки збільшилася. (у відкритих джерелах є можливість знайти дипломатичнудипломатичне перепискулистування, настрої мешканців обох імперій, і поденний документальний часопис розв'язання війни російською стороною.
 
Зараз для нас самим важливим є усвідомлення слідучого факту: якщо б не конфліктність Олександра, якщо б не його агресія проти Наполеона в 1805 році - то не було би багаторічного кровопролиття і самої війни 1812 року. Більше того: якщо б він погодився на мирні пропозиції Наполеона після Аустерліца - то не було б нової поразки в 1806-1807 рр., не було б ніякого Тільзиту. Окремий і вельми важливий сюжет - це проект Наполеона женитися на одній із сестер імператора Олександра. Подібне було абсолютно логічним: союзні монархи часто заключають династичні шлюби. Це підкреслює те, що Наполеон знову надав Росії і особисто Олександру проект, після якого війна була практично неможливою. Задумайтесь: сотні тисяч російських життів, численні міста були б збережені - але цар хотів війни.