<br />
{{Картка Країна
|native_name = Ελληνική Δημοκρατία
|conventional_long_name = Грецька Республіка
|common_name_g = Греції
|image_flag = Flag of Greece.svg
|image_coat =Coat_of_arms_of_Greece.svg
|image_map = EU-Greece.svg
|national_motto = «[[Свобода або смерть (Греція)|Ελευθερία ή Θάνατος»]] (Воля або смерть)
|national_anthem = [[Файл:Greece national anthem.ogg|noicon|центр]]<br />"Ύμνος εις την Ελευθερίαν" [[Гімн свободі]]
|official_languages = [[Грецька мова|Грецька]]
|capital = [[Атени]]
|largest_city = [[Атени]]
|government_type = [[унітарна держава|унітарна]] [[парламентська республіка]]
|leader_title1 = [[Президент Греції]]
|leader_name1 = [[Прокопіс Павлопулос]]
|leader_title2 = [[Прем'єр-міністр Греції]]
|leader_name2 = [[Кіріакос Міцотакіс]]
|area_rank = 95
|area = 131 957
|percent_water = 0,86
|population_estimate = {{зменшення}} 10 768 477 осіб
|population_estimate_year = 2017
|population_estimate_rank = — |population_census = 10 816 286 осіб<ref name="ELSTAT">{{cite web|format=PDF|title=Απογραφή Πληθυσμού – Κατοικιών 2011. ΜΟΝΙΜΟΣ Πληθυσμός|trans_title=Results of Population-Housing Census 2011 concerning the permanent population of the country|language=грецькою|url=http://www.statistics.gr/documents/20181/1210503/resident_population_census2011rev.xls/956f8949-513b-45b3-8c02-74f5e8ff0230|date=20 March 2014|accessdate=25 October 2016}}</ref>
|population_census_year = 2011
|population_density = 82 осіб
|population_density_rank = 125
|GDP_PPP_year = 2018
|GDP_PPP = {{збільшення}} $313 млрд.<ref>{{cite web |url=http://www.imf.org/external/datamapper/NGDPD@WEO/OEMDC/ADVEC/WEOWORLD/GRC |title=GDP, current prices|work=World Economic Outlook Database|publisher=Міжнародний валютний фонд|accessdate=January 2018|location=Washington, D.C.|date=5 January 2018}}</ref>
|GDP_PPP_rank = 57
|GDP_PPP_per_capita = $29 090<ref name="imf.org">[http://www.imf.org/external/datamapper/PPPPC@WEO/OEMDC/ADVEC/WEOWORLD/GRC/International Monetary Fund GDP statistics around the world]</ref>
|GDP_PPP_per_capita_rank = 47
|GDP_nominal = {{збільшення}} $221 млрд.<ref>[http://www.imf.org/external/datamapper/NGDPDPC@WEO/OEMDC/ADVEC/WEOWORLD/GRC/ International Monetary Fund GDP statistics around the world]</ref>
|GDP_nominal_rank = 52
|GDP_nominal_year = 2018
|GDP_nominal_per_capita = $20 570<ref name="imf.org"/>
|GDP_nominal_per_capita_rank = 38
|sovereignty_type = [[Незалежність]]
|sovereignty_note = від [[Османська імперія|Османської імперії]]
|established_event1 = проголошена
|established_date1 = [[25 березня]] [[1821]]
|established_event2 = визнана
|established_date2 = [[3 лютого]] [[1830]]
|accessionEUdate = [[1 січня]] [[1981]]
|currency = [[Євро]]
|currency_code = EUR
|ethnic_groups = 93,8 % [[греки]], <br/>4.3 % [[албанці]],<br/>1.9 % інші<ref>{{cite web|url=http://www.eurfedling.org/Greece.htm|title=Demographics of Greece|work=European Union National Languages|accessdate=2010-12-19|archiveurl=https://web.archive.org/web/20101218030837/http://www.eurfedling.org/Greece.htm|archivedate=18 грудня 2010|deadurl=yes}}</ref>
|time_zone = [[EET]]
|utc_offset = +2
|time_zone_DST = [[EEST]]
|drives_on = правий
|utc_offset_DST = +3
|код країни = 300 / GRC / GR
|cctld = [[.gr]]
|calling_code = 30
}}
'''Гре́ція''' ({{lang-el|Ελλάδα}} ''— [[Еллада]]''), офіційна назва '''Гре́цька Респу́бліка''' ({{lang-el|Ελληνική Δημοκρατία}}) — [[Суверенна держава|суверенна]] [[Європа|європейська]] [[держава]] на [[південь|півдні]] [[Балканський півострів|Балканського півострова]] та численних [[Список островів Греції|островах]] грецького архіпелагу. Населення: 10,7 млн осіб (73 місце у світі). Столиця і найбільше місто ''—'' [[Афіни]].
На [[північ|півночі]] межує з [[Албанія|Албанією]], [[Північна Македонія|Північною Македонією]] та [[Болгарія|Болгарією]], на [[схід|сході]] — з [[Туреччина|Туреччиною]]. Південні береги омиваються [[Середземне море|Середземним морем]], [[захід]]ні — [[Іонічне море|Іонічним]], східні — [[Егейське море|Егейським]]. До складу Грецької Республіки також входить автономна [[Чернецтво|чернеча]] республіка [[Афон]], розташована на півострові [[Халкідіки]] [[Айон-Орос]]. Площа країни становить 131 957 км² ([[Список країн за площею|94 місце у світі]]).
Сучасна Греція — спадкоємиця [[культура Стародавньої Греції|культури]] [[Стародавня Греція|Стародавньої Греції]] і вважається колискою [[Західна цивілізація|західної цивілізації]], батьківщиною світової [[демократія|демократії]]<ref>[http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Pravo/Leist/_03.php Лейст О. История политических и правовых учений. Гл. 13.]</ref>, західної [[філософія|філософії]]<ref>[http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/Reale_ZapFil/Antica/_01.php Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней.]</ref>, основних принципів [[фізика|фізико]]-[[математика|математичних]] наук, [[давньогрецький театр|мистецтва театру]]<ref>{{Cite web |url=http://dsc.discovery.com/news/2007/02/16/greektheater_arc.html |title=Ancient Greek Theater Discovered — Discovery Channel |accessdate=5 лютий 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20111118031351/http://dsc.discovery.com/news/2007/02/16/greektheater_arc.html |archivedate=18 листопад 2011 |deadurl=yes }}</ref> та [[Олімпійські ігри|Олімпійських ігор]] сучасності. [[Грецька мова]] має найдовшу історію серед усіх мов [[Індоєвропейські мови|індоєвропейської групи]], адже нараховує 34 століття тільки [[Писемність|писемного]] періоду<ref>Найдавніші пам'ятки [[Мікенська цивілізація|мікенського]] [[Лінійне письмо Б|лінійного письма Б]] датовані 15 ст. до н. е. [http://annals.xlegio.ru/greece/lencman.htm Я. А. Ленцман. Расшифровка крито-микенских надписей] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081028104455/http://annals.xlegio.ru/greece/lencman.htm|archivedate=20081028104455}}</ref>. На основі [[грецька абетка|грецької абетки]] виникли [[латиниця]] та [[кирилиця]]. З [[VIII століття до н. е.|8 століття]] до нашої ери греки були організовані в різні незалежні міста-держави, відомі як [[Поліс|поліси]], які охоплювали весь регіон [[Середземномор'я]] і [[Чорне море]]. [[Філіпп II Македонський]] об'єднав більшу частину грецького материка в [[IV століття до н. е.|4 столітті]] до нашої ери, а його син [[Александр Македонський]] швидко [[Стародавня Македонія|завоював]] більшу частину стародавнього світу, від Східного [[Середземномор'я]] до [[Індія|Індії]]. Греція [[Римська Греція|була анексована]] [[Римська республіка|Римом]] у [[II століття до н. е.|2 столітті]] до нашої ери, ставши невід'ємною частиною [[Римська імперія|Римської імперії]] та її наступника, [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]], яка прийняла грецьку мову та культуру. [[Грецька православна церква]], що виникла в [[I століття до н. е.|1 столітті]] до нашої ери, допомагала формувати сучасну грецьку ідентичність і передала грецькі традиції в ширшому [[Православна церква|православному світові]]. Підпавши під владу [[Османська імперія|Османської імперії]] в середині [[XV століття|15 століття]], сучасна національна держава Греція виникла в [[1830]] році після війни за незалежність.
Греція є унітарною [[Парламентська республіка|парламентською республікою]] і [[Розвинені країни|розвиненою країною]] з розвиненою економікою з високим рівнем доходу, високою [[Якість життя|якістю життя]] та дуже високим [[Індекс людського розвитку|рівнем життя]]. Її економіка є [[Список європейських країн за номінальним ВВП|найбільшою]] на Балканах, де вона є важливим регіональним інвестором. Будучи членом-засновником [[Організація Об'єднаних Націй|Організації Об'єднаних Націй]], Греція була десятим членом [[Європейські спільноти|Європейської Спільноти]] (попередника [[Європейський Союз|Європейського Союзу]]) і входить до [[Єврозона|Єврозони]] з [[2001]] року. Греція також є членом багатьох інших міжнародних установ, включаючи [[Рада Європи|Раду Європи]], [[НАТО|Організацію Північноатлантичного договору]] (НАТО), [[Організація економічного співробітництва та розвитку|Організацію економічного співробітництва та розвитку]] (ОЕСР), [[Світова організація торгівлі|Світову організацію торгівлі]] (СОТ), [[Організація з безпеки і співробітництва в Європі|Організацію Безпека та співробітництво в Європі]] (ОБСЄ) та [[Франкофонія]].
Багата культурна спадщина, вигідне географічне розташування роблять Грецію однією з найбільш відвідуваних країн світу<ref>[http://www.go-worldwide.ru/Greece.html Міжнародне консалтингове агентство]</ref>. Вона приваблює туристів одночасно [[рекреація|рекреаційними]] [[курорт]]ами, різнобічним історико-культурним [[туризм в Греції|туризмом]] та [[паломництво]]м до святинь всього [[християнство|християнського]] світу. Багата історична спадщина країни частково відображена на її [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Греції|18 об'єктах Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО]].
== Географія ==
{{main|Географія Греції}}
=== Розташування ===
Держава знаходиться в [[Південна Європа|Південній Європі]], займає південь [[Балканський півострів|Балканського півострова]] і прилеглі острови в акваторії Егейського моря. Територія країни простягається з півночі на південь на 590 км, а із заходу на схід — на 555 км. На північному заході межує з [[Албанія|Албанією]] (спільний кордон — 247 км); на півночі — з [[Північна Македонія|Північною Македонією]] (256 км) і [[Болгарія|Болгарією]] (493 км); на північному сході — з [[Туреччина|Туреччиною]] (203 км). Загальна протяжність кордонів Греції — 1 228 км. На заході омивається водами [[Іонічне море|Іонічного моря]], на півдні — [[Середземне море|Середземного]], на сході — [[Егейське море|Егейського морів]] [[Атлантичний океан|Атлантичного океану]]. Загальна довжина [[Берегова лінія|берегової лінії]] — 15 021 км.
{{Карта Греції}}
Греція складається з материкової (області [[Аттика]], [[Пелопоннес]], [[Центральна Греція]], [[Фессалія]], [[Епір]], [[Македонія (Греція)|Македонія]] та [[Фракія]]) та острівної частин, загальною площею 131 990 км². На островах мешкає близько 20 % всього населення Греції, їх близько 2 тисяч<ref name="cia">[https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/gr.html CIA Fact Book. Greece overview]</ref>, проте населених — близько 160<ref>[http://www.pubquizhelp.com/geo/greek_islands.html Найбільші острови Греції]</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.the-greek-islands.biz/ |title=Discover Greece and the beautiful Greek islands |accessdate=2 лютий 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110614032608/http://www.the-greek-islands.biz/ |archivedate=14 червень 2011 |deadurl=yes }}</ref>. Найбільші острови Греції — [[Крит]], [[Евбея]], [[Керкіра (острів)|Керкіра]] та [[Родос]].
Невелика група [[Іонічні острови|Іонічних островів]] утворює ланцюг, що обмежує Грецію із заходу. [[Егейські острови]] навпаки численні. Деякі з них об'єднані в [[архіпелаг]]и, як наприклад, групи островів на північному сході Егейського моря — [[Споради]], [[Кіклади]] і [[Додеканес]]. Інші розташовуються ізольовано, зокрема острів [[Крит]]. [[Кіклади|Кікладський]] архіпелаг складається з 39 островів, з яких тільки 24 заселені.
[[Споради]], розташовані вздовж східного узбережжя материкової Греції та [[Евбея|Евбеї]], характеризуються особливим острівним колоритом і зберігають незайманими народні традиції. Група [[Додеканес]]ьких островів нараховує 12 великих і безліч дрібних островів, кожний зі своїми особливостями і відмінними ознаками. В [[Саронічна затока|Саронічній затоці]], яка з'єднує узбережжя [[Аттика|Аттики]] і [[Пелопоннес]]у, розташовується ще одна група невеликих [[Саронічні острови|Саронічних островів]].
=== Геологія ===
{{main|Геологія Греції}}
=== Рельєф ===
[[Файл:Greece topo.jpg|міні|200пкс|Фізична мапа<br/>[[Балкани|Балканського півострова]]]]
Чотири п'ятих території країни займають гори та пагорби, через що Греція вважається третьою серед найбільш гористих країн Європи, після [[Норвегія|Норвегії]] та [[Албанія|Албанії]]<ref>[http://www.greeceindex.com/About_Greece/Greece_Geography_Mountains.html Гори Греції]</ref>. Гора [[Олімп]] із піком Мітікос висотою 2 917 м — найвища в Греції. Завдяки легендарному [[пантеон]]у давньогрецьких олімпійських богів вона сьогодні є одним з найпопулярніших маршрутів як для альпіністів, так і для туристів.
[[Західна Греція]] вкрита низкою озер та боліт, переважно в області гірського пасма [[Пінд]]. Останнє є продовженням гірської системи [[Дінарські Альпи|Динарських Альп]] і сягає максимальної висоти 2 637 м — вершина [[Смолікас]]. Динарські Альпи простягаються через центральний [[Пелопоннес]], перетинають острови [[Кітера]] та [[Антикітера]], [[Егейське море]] та закінчуються на острові [[Крит]]. Дослідження тектоніки регіону довели, що острови Егейського моря є піками підводного продовження гірської системи. Сам Пінд характеризується високими, крутими вершинами, тут широко розвинені [[карст]]ові ландшафти.
На північному сході Греції розташований інший гірський масив — [[Родопі]], який в межах країни займає всю територію периферії [[Східна Македонія та Фракія|Східної Македонії та Фракії]]. Ця область вкрита густими прадавніми лісами. Широко відомий за межами Греції заповідник «Ліс Дадіа»<ref>[http://www.greekembassy.org/embassy/content/en/Article.aspx?office=1&folder=228&article=259 Dadia Forest Wildlife Reserve — Посольство Греції (Вашингтон, США)]</ref><ref>[http://www.malawicichlidhomepage.com/aquainfo/evros_dadia.html Evros Delta & Dadias Forest — An unforgettable experience]</ref> в адміністративному відношенні відноситься до [[Номи Греції|ному]] [[Еврос]], що на крайньому північному сході країни. Просторі рівнини розташовані головним чином у периферіях [[Фессалія]], [[Центральна Македонія]] та [[Фракія]]. До них приурочені основні сільськогосподарські регіони Греції.
=== Клімат ===
{{Main|Клімат Греції}}
[[Клімат]] країни [[Субтропічний клімат|субтропічний]], [[Середземноморський клімат|середземноморський]], зі спекотним і сухим [[літо]]м, м'якою [[дощ]]овою [[зима|зимою]]. В році 300—310 сонячних днів. Середні температури [[січень|січня]] 4—12[[°C]], [[липень|липня]] 25—27 °C. [[опади|Опадів]] на [[рівнина]]х 400—700 мм, в горах до 1 500 мм на [[рік]].
Завдяки своїй унікальній географії, Греція має низку [[мікроклімат]]ичних зон з місцевими відмінностями<ref>{{Cite web |url=http://www.minenv.gr/1/12/121/12103/g1210300/g12103002.html |title=Міністерство охорони навколишнього середовища та міського планування Греції |accessdate=3 лютий 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090430081034/http://www.minenv.gr/1/12/121/12103/g1210300/g12103002.html |archivedate=30 квітень 2009 |deadurl=yes }}</ref>. У північній та північно-східній частині материкової Греції, на захід від гірського пасма [[Пінд]], клімат вологіший і має деякі риси, типові для [[Морський клімат|морського клімату]]. На схід від Пінду клімат здебільшого посушливіший, а погода порівняно більш вітряна.
Типовий посушливий [[середземноморський клімат]] панує на [[Егейські острови|островах Егейського моря]], особливо островах [[архіпелаг]]ів [[Кіклади|Кіклад]] та [[Додеканес]]у, південній і центральній частинах острова [[Евбея]], рівнинних районах [[Аттика|Аттики]], східних та південних районах [[Пелопоннес]]у і низинних районах на [[Крит]]і. Впродовж літа погода майже завжди сонячна й посушлива, рідкі опади набувають рис [[злива|зливи]] із [[гроза]]ми. Зими тривають тут недовго, випадає [[мокрий сніг]], але здебільшого взимку трапляються тривалі, стійкі [[дощ]]і, що можуть призводити до тимчасових затоплень прибережних районів.
=== Ґрунти й рослинність ===
[[Ґрунт]]и в прибережних і низькогірних районах коричневі і буро-коричневі; в Східній [[Фессалія|Фессалії]], на [[Пелопоннес]]і,[[Споради|Спорадах]] — гірські червоні ґрунти. Ґрунтовно-кліматичні умови більшості областей Греції сприятливі для [[Виноградарство в Греції|виноградарства]], однак у багатьох районах ґрунти також піддаються інтенсивним [[Ерозія|ерозійним процесам]].
[[Рослинність]] Греції різноманітна (зафіксовано близько 5500 видів рослин), особливо багата на унікальні, [[Ендемік|ендемічні]] види. Вражає безліч диких квітів, особливо навесні, коли всі схили вкриті різнобарвним килимом. Серед них [[Анемона|анемони]], [[Косарики (ботаніка)|косарики]], [[цикламен]]и, [[півники]], [[тюльпан]]и, [[Лілія|лілії]] і багато інших. Найціннішим деревом для всього [[Середземномор'я]] є [[Олива європейська|олива]], з плодів якої виготовляють [[Оливкова олія|оливкову олію]]. Поширені багатовікові [[платан]]и і [[кипарис]]и.
У минулому територія Греції була густо [[Ліси|залісненою]], однак більшу частину цих лісів люди знищили ще на початку [[Античність|античності]]. Найбільші лісові масиви наразі збереглися в північній Греції, в горах [[Фракія|Фракії]], [[Грецька Македонія|Македонії]] та [[Епір]]у. Крім того, на північних і східних островах [[Егейське море|Егейського]] й [[Іонічне море|Іонічного морів]] значні території вкриті [[Сосновий ліс|сосновими]] і широколистяними лісами. Сучасна лісистість становить близько 15 %. Зафіксовано понад 200 видів дерев.
У південній частині материкової Греції до висот 750—900 м поширені [[маквіс]], представлений [[Вічнозелені рослини|вічнозеленими]] [[чагарник]]ами (такими як [[мирт]], [[ялівець]],[[Рокитник звичайний|рокитник]], [[терен]] тощо), [[діброви]] та соснові ліси. На висотах до 1000 м розповсюджені листопадні широколистяні дерева — [[дуб]], [[бук]], [[каштан]], [[ясен]]. На гірських вершинах зростають переважно ялицево-соснові ліси.
На півночі Греція дуб поширений переважно на низьких схилах. На висотах до 750—1000 м розповсюджені ліси з ясена, [[клен]]а, [[Липа|липи]], [[в'яз]]а, каштана,[[Горіх волоський|волоського горіха]]. До висот 1800—1950 м поширені букові, а вище — [[Хвойний ліс|хвойні ліси]]. Верхня межа лісу — близько 2 000 м, на горі [[Олімп]] — 2 200 м, вище поширені гірські [[Лука (рослинність)|луки]] з великою кількістю [[Ендемік|ендемічних]] рослин.
В останні роки аномально спекотні літні сезони супроводжуються [[Лісові пожежі|лісовими пожежами]], що завдали значної шкоди не тільки рослинності, але й [[екосистема]]м в цілому.
=== Тваринний світ ===
Тваринний світ Греції є з тварин занесених до Червоної книги, серед них: [[тюлень-монах]], який і досі зустрічається у прибережних водах. Серед інших морських ссавців найпоширеніші [[дельфін]]и, середземноморська морська черепаха.
З-поміж [[Хижі|хижих]] [[ссавці]]в у горах донині зустрічаються [[Лисиця звичайна|лисиця]], дикий [[лісовий кіт]],[[Козел альпійський]], сірий хом'як. У горах [[Пінд]]у, уздовж уздовж кордону з [[Болгарія|Болгарією]], зустрічаються [[гірський козел]] і [[бурий ведмідь]].Північні ліси також слугують домівкою [[куниця]]м, [[Олень благородний]], [[сарна]]м, [[вовк]]ам, [[Дикий кабан|диким кабанам]] та [[Рись|рисі]]. Також [[шакали]] зустрічаються в лісах на півдні країни. Найчисленніші серед ссавців — [[гризуни]], південні види [[кажан]]ів і [[комахоїдні]] —[[Землерийка|землерийки]], [[їжак]]и, [[Кріт|кроти]].
У Греції також багато [[Змії|змій]], [[Ящірки|ящірок]], [[Черепахи|черепах]] (особливо поширені суходільні грецькі черепахи). Вони легко переносять спеку і брак вологи в посушливий літній сезон. Серед ящірок для Греції найтиповіші скельна, грецька гостроголова, пелопоннеська, іонічна і найбільша в Європі — [[зелена ящірка]]. Серед змій особливо поширені полози, [[вуж]]і, [[рогата гадюка]].Серед хижих [[Птахи|птахів]] переважають [[Совоподібні|сови]], [[Орел|орли]] і [[шуліки]], на узбережжях багато [[Мартин (птах)|мартинів]]. Характерні для Греції також [[довгоносий баклан]], [[кучерявий пелікан]], [[Лелека білий|лелека]]. У лісах живе південний [[зелений дятел]], гірська [[вівсянка]].
=== Охорона природи ===
: ''Докладніше: Національні парки Греції''
[[Національний парк]] [[Вікос-Аоос]]
Територія Греції вкрай роздроблена, має багато [[Екосистема|екосистем]]. Майже 5 % всієї [[Берегова лінія|берегової лінії]] Греції займають екологічно-чутливі водно-болотні території, 11 з них взяті під охорону держави. Дві третини всього [[населення Греції]] живе не далі, ніж за 2 км від берега, де розташовані найбільші [[Міста Греції|міста країни]]. Туристичні потоки, спрямовані на узбережжя Греції, створюють значне навантаження на екосистеми регіону. Для підтримки екологічного балансу в особливо крихких екосистемах створюються охоронні території: [[національні парки]],[[заказник]]и та [[заповідник]]и.
Серед суходільних національних парків Греції: [[Олімп]], [[Парніта]], [[Парнас]], [[Національний парк Білі Гори|Самарія]], [[Вікос-Аоос]], [[Енос (гора)|Енос]], [[Суніон]], Іті,[[Пінд]],[[озеро Преспа]]. Є також два морські національні парки — [[Національний морський парк Алонісос-Північні Споради]] та [[Закінф]]. Екологічний музей просто неба в [[Епір]]і — [[природний парк Буразані]]. Крім того, є 51 охоронна природна пам'ятка, 113 [[Орнітологія|орнітологічних]] центрів і 300 територій мережі CORINE ([[Англійська мова|англ.]] ''Coordination of Information on the Environment'').
=== Екологічні проблеми ===
[[Файл:Smog Athens.jpg|міні|200пкс|[[Смог]] над Афінами, вигляд з [[Афінський акрополь|Акрополя]], вересень [[2008]]]]
[[Файл:Smoke Above Sintagma.jpg|міні|200пкс|Дим від [[Лісові пожежі в Греції (2009)|лісових пожеж]], [[площа Синтагма]], серпень [[2009]]]]
В цілому територія Греції характеризується низьким рівнем [[Екологічна безпека|екологічної небезпеки]] та допустимим рівнем [[Техногенне навантаження|техногенного навантаження]]. Несприятливий екологічний стан склався тільки в районах міських агломерацій [[Афіни|Афін]] та [[Салоніки|Салонік]], де мешкає близько 3 млн осіб або 26 % всього населення країни. Зокрема [[моніторинг]] [[Організація економічного співробітництва і розвитку|OECD]] показав, що найгостріші проблеми охорони навколишнього середовища цих районів — високий рівень забрудненості атмосферного повітря [[Викиди|викидами]] CO<sub>2</sub>, сполук SO<sub>x</sub> та NO<sub>x</sub>, а також недостатній ступінь [[Очищення стічних вод|очищення]] [[Стічні води|стічних вод]], які скидаються у природні водотоки та водойми.<ref name="OECD">[http://docs.google.com/viewer?a=v&q=cache:xEcwcnbcWYkJ:www.oecd.org/dataoecd/9/1/2448632.pdf+Environmental+Issues+in+Greece&hl=ru&gl=ua&pid=bl&srcid=ADGEESj0e-vSLT1yKYTOmWZb4dzk-BSoZwFpY84Raak4W7iaxnJcJTkQ0dva-AJGrwOW6IX6ptIrrucQQkaTmOQ7X0PbJ8NG2lMkgSaeQohrJUqLHB-AUNg1s5optozer3pgdk9AsDHZ&sig=AHIEtbQtsPVu0IPRV4M59-QLeNPPji9vSg Звіт Організації економічного співробітництва і розвитку, с. 2]</ref>
Забруднення води — результат багаторічного скидання зі стічними водами промислових забруднювачів, сільськогосподарських [[Токсичний хімікат|токсичних хімікатів]], такі як [[добрива]] і [[пестициди]]. Затока [[Саронікос]], усе північне та східне узбережжя якої займають Афіни та [[Пірей]] — одна з найбільш забруднених. Загалом Греція володіє 54 км³ водних ресурсів, але 81 % з них залучено у [[сільське господарство|сільському господарстві]] та 3 % у промислових цілях.<ref name="Encyclopedia of the Nations">[http://www.nationsencyclopedia.com/Europe/Greece-ENVIRONMENT.html Encyclopedia of the Nations]</ref> Проблема забруднення атмосферного повітря виникла як прямий наслідок зневаги до екологічних заходів під час швидкого промислового росту в 1970-х роках у поєднанні з незбалансованим розвитком і нерегульованим розростанням міст: так, 50 % індустріальних підприємств Афін побудовано в центрі міста. Крім того [[Геоморфологія|геоморфологічні умови]] [[Аттика|Аттики]] перешкоджають швидкому розсіюванню забруднювачів у повітрі.<ref name="Hlepas">[https://archive.is/20121210055826/video.minpress.gr/wwwminpress/aboutgreece/aboutgreece_environment.pdf N.-K. Hlepas (University of Athens). Atmospheric Environment]</ref> Зокрема [[Лісові пожежі в Греції (2009)|лісові пожежі 2009]] року спричинили утворення димової завіси над Афінами.
Державні програми, направленні на зниження викидів [[Діоксид вуглецю|діокиду вуглецю]] та [[Свинець|свинцю]] в атмосферне повітря, були розгорнуті 1978 року, коли через [[смог]] мешканці Аттики масово почали звертатись до лікарень зі скаргами на [[дихальна система|дихальну]] та [[Серцево-судинна система|серцево-судинну системи]]. З червня по серпень [[1982]] року уряд закрив 87 підприємств, 73 підприємствам наказано скоротити викиди, автомобілям заборонено рух центром Афін. У січні 1988 року автопарк [[таксі]] в центрі Афін зменшено на 50 %, а приватним автомобілям заборонено рух трьома основними міськими магістралями<ref name="Encyclopedia of the Nations"/>. Для скорочення викидів [[Діоксид сірки|діоксиду сірки]] заборонено використання [[Нафта сира|сирої нафти]] для центрального опалення та вжито заходів зі зниження вмісту [[сірка|сірки]] у [[дизельне паливо|дизельному паливі]] та сирій нафті. Вирішенню проблеми допомогло й будівництво 2 та 3 гілки [[Афінський метрополітен|Афінського метрополітену]]. Відтак з початку 2000-х років проблема смогу успішно вирішується, а рівень діоксиду вуглецю та оксидів сірки й [[азот]]у стабілізовано на допустимому рівні.<ref name="OECD"/> Управління водними ресурсами в Греції також досягло значного прогресу в останні роки, особливо після створення нових правових вимог щодо [[водокористування]] та [[водовідведення]]. В період між 1992 і 2002 роками навіть вдалось скоротити забор води для сільського господарства на 2,5 %. Проте деякі серед найбільших річок Греції: [[Аксіос]], [[Стрімон]], [[Нестос]], [[Еврос (річка)|Еврос]] — озера [[Дойранське озеро|Дойран]] та [[Преспа (озеро)|Преспа]] живляться водами [[Притока|приток]], що протікають не тільки територією Греції, але й сусідніх країн. Відтак для Греції надзвичайної важливості набуває потреба координації своїх зусиль з іншими державами.
== Історія ==
[[Файл:Napoli BW 2013-05-16 16-24-01.jpg|міні|200пкс|[[Александр Македонський]]]]
{{main|Історія Греції|Стародавня Греція}}
Греція вважається колискою [[західна цивілізація|західної цивілізації]]. Близько 3 тисяч років до н. е. на острові [[Крит]] виникла високорозвинена [[мінойська цивілізація]], культура якої згодом поширилась і на материк. За нею слідувала крито-мікенська, або [[егейська культура]]. Пізніше виникали власне грецькі [[поліс]]и, а також [[античні міста Північного Причорномор'я]], [[Велика Греція|Великої Греції]], [[Мала Азія|Малої Азії]]. Культура надзвичайного рівня розвитку ширилась усім [[Середземномор'я|середземноморським регіоном]], що знайшло відображення в архітектурі, театрі, науці та філософії. Поліси [[Афіни]] та [[Спарта]] відіграли провідну роль у перемозі над [[Персія|Персією]], втім самі пізніше були затьмарені [[Фіви|Фівами]], а згодом [[Стародавня Македонія|Македонським царством]]. Останнє під проводом [[Філіпп II Македонський|Філліппа II Македонського]] та його сина [[Александр Великий|Александра Великого]] досягло надзвичайної могутності, яка була провісницею початку епохи [[еллінізм]]у. Вона тривала до [[146]] року нашої ери, коли Еллада опинилась в залежності від [[Римська імперія|Римської імперії]].
Подальший взаємовплив еллінської та римської культур формалізувався у культурі [[Візантія|Візантійської імперії]], створеної [[330]] року навколо [[Константинополь|Константинополя]]. Він залишався основним культурним центром впродовж тисячі років, до свого падіння під натиском [[Османська імперія|Османської імперії]] [[30 жовтня]] [[1453]] р. На початку османської доби представники грецької інтелігенції мігрували у країни [[Західна Європа|Західної Європи]], де відіграли важливу роль у західноєвропейському [[Відродження|Відродженні]]. Проте система османських [[міллет]]ів через ізоляцію допомагала [[православ'я|православним]] грекам зберігати свої традиції впродовж 4 століть, сприяла їх згуртованості на основі релігії, яка відіграла важливу роль у формуванні сучасної грецької ідентичності.
=== Новогрецький період ===
{{main|Історія сучасної Греції}}
[[Файл:Ioannis Kapodistrias (1776-1831).jpg|міні|160пкс|[[Іоанн Каподистрія]], перший [[Президент Греції]]]]
Свою незалежність від [[Османська імперія|Османської імперії]] Греція здобула [[1830]] року після [[грецька революція|національно-визвольної війни 1821—1829 років]]. Першим президентом незалежної Греції став [[Іоанн Каподистрія]]. Проте [[Велика держава|Великі держави]] вирішили її долю — встановили [[монархія|монархію]] та запросили на грецький престол неповнолітнього [[Оттон Баварський|Оттона Баварського]] з династії [[Віттельсбахи|Віттельсбахів]]. [[Повстання 3 вересня]] 1843 року змусило короля Оттона надати Конституцію та заснувати представницькі Національні збори. Проте 1863 року Оттон був повалений, а на грецький престол запросили [[данія|данського]] принца Вільгельма, який прийняв ім'я [[Георг І (король Греції)|короля Георга І]]. На честь його коронації [[Велика Британія]] подарувала Греції [[Іонічні острови]]. [[1877]] року за ініціативою [[Харілаос Трикупіс|Харілаоса Трикупіса]], найбільш яскравої фігури грецької політики того часу, король був позбавлений права впливати на Національні збори шляхом висунення [[вотум недовіри|вотуму недовіри]] прем'єр-міністру країни.
Після завершення [[Балканські війни|Балканських воєн 1912—1913 років]] Греція змогла значно розширити свої території. У наступні роки політична боротьба між королем [[Костянтин І (король Греції)|Костянтином I]] та [[харизма]]тичним прем'єр-міністром [[Елефтеріос Венізелос|Елефтеріосом Венізелосом]] розколола грецьке суспільство напередодні [[Перша світова війна|Першої світової війни]]. Після завершення останньої Греція вступила у [[Греко-турецька війна 1919—1922|війну з Туреччиною]] на чолі з [[Мустафа Кемаль Ататюрк|Мустафою Кемалем Ататюрком]]. Ця війна призвела до втрати Грецією частини території та [[Малоазійська катастрофа|масового обміну населенням]] між двома країнами в рамках підписаного [[24 липня]] [[1923]] [[Лозаннський мирний договір (1923)|Лозаннського мирного договору]].
[[Файл:Ελευθέριος Βενιζέλος.jpg|міні|160пкс|Прем'єр-міністр [[Елефтеріос Венізелос]]]]
[[28 жовтня]] [[1940]] року фашистська [[Італія]] зажадала від нейтральної Греції надати плацдарм для розміщення своїх сил, на що прем'єр-міністр [[Іоанніс Метаксас]] відмовив категоричним ''Ні'' ({{lang-el|Όχι}}), розуміючи, що тепер війна для Греції стає невідворотньою. Хоча німецькі війська були виведені з території країни тільки [[1944]] року внаслідок дій [[СРСР|радянської]] армії, що наступала у напрямку Югославії, з [[1942]] року Греція святкує 28 жовтня як загальнонаціональне свято — [[День Охі]].
У [[громадянська війна у Греції|громадянській війні]] [[1946]] року [[комуністична партія Греції]] зазнала поразки. [[1949]] року у Греції відновлено монархію, яка була остаточно скасована [[21 квітня]] [[1967]] року після військового перевороту [[чорні полковники|«чорних полковників»]], підтримуваних Сполученими Штатами Америки. Режим полковників виявився абсолютно безпорадним, коли [[20 липня]] [[1974]] року Туреччина напала на [[Кіпр]]. Після повалення військової хунти [[1975]] року було прийнято нову [[Конституція Греції 1975|Конституцію]], в країну з [[Париж]]а повернувся попередній прем'єр-міністр [[Константінос Караманліс]], а за результатами всенародного [[референдум]]у монархію було скасовано і Греція врешті стала [[Парламентська республіка|парламентською республікою]]. На противагу [[Нова демократія (Греція)|Новій демократії]] Караманліса [[Андреас Папандреу]] заснував [[ПАСОК]], ці партії і нині залишаються найбільш впливовими в країні.
[[1980]] року Греція повторно приєдналась до військового блоку [[НАТО]] (1974 року вона вийшла з нього на знак протесту проти окупації [[Північний Кіпр|Північного Кіпру]]). Членом [[Євросоюз]]у Греція стала [[1 січня]] [[1981]] року. У [[Македонське питання|Македонському питанні]] Греція і досі залишалася непохитною у своєму рішенні не визнавати [[Північна Македонія|Північну Македонію]] через спроби останньої заявити свої права на історико-культурну спадщину [[Македонія (історична область)|Македонії]].
=== Сучасність ===
[[Файл:Kyriakos Mitsotakis - EPP Malta Congress 2017.jpg|міні|праворуч|160пкс|Чинний [[прем'єр-міністр Греції]] [[Кіріакос Міцотакіс]]]]
У грудні [[2008]] року в Афінах спалахнули [[Масові заворушення в Греції (2008)|масові заворушення]], які швидко охопили країну та сколихнули всю Європу. Причиною заворушень було давно наростаюче невдоволення економічним становищем, яке значно ускладнювалось у зв'язку із [[Економічна криза 2008 року|Всесвітньою економічною кризою 2008]] року. Приводом до розгортання масових акцій протесту, що нерідко переростали у погроми та безлад, стало вбивство [[6 грудня]] 16-річного підлітка патрульним афінської поліції. Від весни [[2010]] року справжнім випробуванням для [[уряд Йоргоса Папандреу|уряду Йоргоса Папандреу]] стали майже безперервні [[Загальнонаціональний страйк та акції протесту в Греції (2010)|загальнонаціональні страйки, заворушення та теракти]]<ref>[http://ru.euronews.net/2010/05/05/deaths-in-athens-shock-greeks/ Народный протест в Греции привёл к гибели людей]</ref>. Проте [[боргова криза в Греції|боргова криза]] спричинила ще більше напруження та зрештою політичну кризу. У листопаді 2011 року Йоргос Папандреу пішов у відставку. Було сформовано уряд широкої коаліції на чолі із безпартійним [[Лукас Пападімос|Лукасом Пападімосом]]. Нові [[Парламентські вибори у Греції 2012|дострокові вибори]] в парламент відбулися 6 травня [[2012]] року<ref>[http://ru.euronews.com/2012/04/11/may-6-snap-election-expected-in-greece/ Досрочные парламентские выборы в Греции состоятся 6 мая], 11/04/12, euronews.com</ref>, на яких перемогла [[Нова демократія (Греція)|Нова демократія (НД)]], а новим прем'єр-міністром став її лідер [[Антоніс Самарас]].
Зрештою й НД не спромоглася вивести економіку Греції із рецесії. Наприкінці листопада 2014 року в Греції пройшли загальнонаціональні страйки проти заходів жорсткої економії<ref>[http://ru.euronews.com/2014/11/27/general-strike-grips-greece-as-troika-talks-stall/ Всеобщая забастовка транспортников парализовала Грецию.] // «[[Euronews]]».</ref><ref>[http://ru.euronews.com/2014/11/27/greece-paralysed-as-tens-of-thousands-strike-against-further-cutbacks/ Греция: забастовка против мер жесткой экономии.] // «[[Euronews]]».</ref>. Після цього опозиція на чолі із [[СІРІЗА]] виступила із вимогою дострокових виборів. Самарас ініціював проведення [[Президентські вибори в Греції (2014-2015)|дострокових президентських виборів]], які відбулися у три тури. Однак парламент так і не зміг обрати нового президента країни. 29 грудня 2014 року призначені нові [[Парламентські вибори у Греції (січень 2015)|позачергові парламентські вибори]] на 25 січня 2015 року<ref name="vybory">[http://ru.euronews.com/2014/12/29/greek-mps-reject-presidential-nominee-forcing-snap-election/ Греция: президента будет выбирать новый парламент.] // «[[Euronews]]»</ref>. На цих виборах перемогла раніше опозиційна ліворадикальна коаліція «[[СІРІЗА]]». Відтак [[Кабінет міністрів Греції]] очолив її лідер [[Алексіс Ципрас]]. Коаліцію сформували власне [[СІРІЗА]] та [[Незалежні греки]]<ref>{{cite web|url=http://lenta.ru/news/2015/01/26/greece/|title=В Греции создана правящая коалиция|publisher=[[Lenta.ru]]|date=26 января 2015|accessdate=}}</ref>.
Ципрас одразу проявив себе досить принциповим політиком, виступаючи проти нових економічних зобов'язань Греції та наполягаючи на реструктуризації або й списанні боргів. Призначений ним міністр фінансів [[Яніс Варуфакіс]] неодноразово офіційно заявляв про відмову подальшої співпраці із «трійкою» (місія ЄС, Європейського Центробанку та МВФ)<ref>{{cite web|url=http://lenta.ru/articles/2015/02/12/greek/|title=Греческая драма. Афины попросили найти управу на Германию у России, Китая и США|publisher=[[Lenta.ru]]|date=12 февраля 2015|accessdate=}}</ref>. 5 червня 2015 р. Греція відмовилась вчергове перерахувати кошти МВФ<ref>{{cite web|url=http://lenta.ru/news/2015/06/05/greece/|title=Греция отказалась перечислить 5 июня очередной платеж в МВФ|publisher=[[Lenta.ru]]|date=5 июня 2015|accessdate=}}</ref>. 26 червня 2015 р. Ципрас відхилив пропозицію по 5-міс. подовження програми фінансової допомоги Греції та різко розкритикував кредиторів, звинувативши їх у проведенні політики відносно Греції, заснованої на «шантажі та ультиматумах»<ref>{{cite web|url=http://lenta.ru/news/2015/06/26/tsipras/|title=Греческий премьер обвинил кредиторов в шантаже|publisher=[[Lenta.ru]]|date=26 июня 2015|accessdate=}}</ref>. 1 липня 2015 р. Греція фактично допустила технічний дефолт, не перерахувавши МВФ транш у розмірі 1,54 млрд<ref>{{cite web|url=http://lenta.ru/news/2015/07/01/default/|title=Греция допустила дефолт|publisher=[[Lenta.ru]]|date=1 июля 2015|accessdate=}}</ref>. 5 липня 2015 р. відбувся [[Референдум у Греції 2015|національний референдум]] про подальше прийняття фінансової допомоги. Усі ці події відбувалися на фоні жвавого обговорення можливого сценарію [[Грексіт|Grexit]]'у.
Втім 14 серпня 2015 р. після дебатів Грецький парламент підтримав новий план економічної допомоги Греції кредиторами в обмін на нові реформ та нові жорсткі заходи економії. Для прийняття рішення вистачило голосів опозиції, яку складали [[Нова демократія (Греція)|Нова демократія (НД)]], [[ПАСОК]] та «[[Ріка (партія)|Ріка (To Potami)»]]<ref>[http://www.dw.com/ru/парламент-греции-одобрил-программу-реформ/a-18648589 Парламент Греции одобрил программу реформ]</ref>, це довело, що [[СІРІЗА]] втратила більшість. [[20 серпня]] 2015 р. після отримання першого траншу допомоги [[Алексіс Ципрас]] подав у відставку. Тимчасовий уряд Греції очолила [[Васілікі Тану-Христофілу|Васіліка Тану-Христофілу]]<ref>{{cite web|url= http://www.usnews.com/news/world/articles/2015/08/27/greece-a-step-closer-to-formal-announcement-of-election-date| title= Greece's 1st female prime minister sworn in to head interim government ahead of early election |author = Elena Becatoros and Nicholas Paphitis|date =2015-08-27 |work= |publisher= [[Associated Press]] |accessdate= 2015-08-28|lang= en|archiveurl= |archivedate= }}</ref>. На [[Парламентські вибори у Греції (вересень 2015)|нових дострокових парламентських виборах]] 20 вересня 2015 р.<ref>[http://www.gazeta.ru/politics/news/2015/08/28/n_7524119.shtml Президент Греции назначил выборы на 20 сентября]</ref> знову перемогла [[СІРІЗА]], набравши 35,46 % (випередивши НД із 28,10 % голосами виборців)<ref>[http://ekloges.ypes.gr/current/v/public/index.html?lang=en# Parliamentary Elections September 2015]</ref>. Нову коаліцію в парламенті сформували [[СІРІЗА]] та [[Незалежні греки]] 23 вересня 2015 р.
== Політична система ==
{{main|Політична система Греції}}
Греція за [[Форма правління|формою правління]] є [[Парламентська республіка|парламентською республікою]], глава держави — [[президент Греції|президент]], який обирається парламентом на п'ятирічний термін<ref name="const">[http://law-constitution.web.auth.gr/gr/docspdfs/syntagma.pdf Конституція Греції]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. . [[Державний устрій]] — [[унітарна держава]].
Чинна [[Конституція Греції]] прийнята п'ятим скликанням [[Грецький парламент|Грецького парламенту]] [[1975]] року після падіння режиму [[чорні полковники|військової хунти]] 1967—1974 років. Двічі положення Конституції переглядались [[1986]] та [[2001]] року. Конституцією Греції, що складається зі 120 статей, передбачено поділ влади на виконавчу, законодавчу та судову гілки і надано широкі гарантії (змінами 2001 року) [[Громадянські та політичні права|громадянських свобод та соціальних прав]]<ref>[http://209.85.135.132/search?q=cache:CDvo9zEoSekJ:www.scienceline.gr/humanrights.doc+%CE%94%CE%91%CE%93%CE%A4%CE%9F%CE%93%CE%9B%CE%9F%CE%A5+%CE%A0.%CE%94.+%CE%91%CF%84%CE%BF%CE%BC%CE%B9%CE%BA%CE%AE+%CF%80%CF%81%CE%BF%CF%83%CF%84%CE%B1%CF%83%CE%AF%CE%B1+%CF%84%CF%89%CE%BD+%CE%94%CE%B9%CE%BA%CE%B1%CE%B9%CF%89%CE%BC%CE%AC%CF%84%CF%89%CE%BD&cd=1&hl=ru&ct=clnk П. Дагтоглу. Індивідуальні права]</ref>.
{{see also|Конституція Греції 1975|Президент Греції}}
=== Виконавча влада ===
[[Виконавча влада]] здійснюється [[Президент Греції|Президентом Республіки]] та [[Кабінет міністрів Греції|Кабінетом Міністрів Греції]]. Поправками до Конституції, внесеними [[1986]] року обов'язки та права Президента значно обмежені. Зараз влада Президента номінальна, він здебільшого виконує функції представництва держави на міжнародній арені. Чинний Президент Греції — [[Прокопіс Павлопулос]].
Повнота політичної влади в Греції належить [[Прем'єр-міністр Греції|прем'єр-міністру]] країни. Прем'єр-міністром Греції, тобто головою [[уряд Греції|уряду]], стає лідер політичної партії, що перемогла на парламентських виборах. Формально кандидатуру прем'єр-міністра подає Президент Республіки та затверджує її, також Президент призначає на посади та звільняє від обов'язків членів [[Кабінет міністрів Греції|Кабінету Міністрів Греції]]<ref name="const"/>.
{{see also|Прем'єр-міністр Греції|Кабінет міністрів Греції}}
=== Парламент ===
{{main|Парламент Греції}}
За конституцією держави уся законодавча влада належить однопалатному парламенту, депутати якого обираються на 4 роки прямим загальним голосуванням. Президент Республіки має право розпустити парламент раніше закінчення терміну дії парламенту за пропозицією [[уряд Греції|Кабінету Міністрів]], якщо таке рішення пов'язане з національним питанням виняткової важливості. Усі постанови, які приймає парламент, має підписати Президент Республіки, аби вони набрали чинності.
==== Політичні партії ====
{{main|Політичні партії Греції}}
На парламентських виборах 9 квітня 2000 року до парламенту Греції пройшли наступні [[Політична партія|політичні партії]]:
* [[Всегрецький соціалістичний рух]] — 158 місць (53 %);
* [[Нова демократія (Греція)|Нова демократія]] — 125 місць (41,5 %);
* [[Комуністична партія Греції]] — 11 місць (3,5 %);
* [[Коаліція лівих і прогресивних сил]] — 6 місць (2 %)<ref name="Дубович"/>.
{{seealso|Парламентські вибори у Греції 2012}}
=== Судова влада ===
{{main|Судова система Греції}}
[[Судова система Греції]] незалежна від виконавчої та законодавчої влади і складається з трьох верховних судів: Касаційного суду ({{lang-el|Άρειος Πάγος}}'' — ареопаг''), Державної Ради ({{lang-el|Συμβούλιο της Επικρατεία}}ς) і Палати аудиторів ({{lang-el|Ελεγκτικό Συνέδριο}}). До судової системи держави також входять громадські суди, які розглядають цивільні та кримінальні справи, та адміністративні суди, судді яких вирішують суперечки між громадянами та адміністративними органами Греції.
=== Зовнішня політика ===
{{main|Зовнішня політика Греції}}
Членство в міжнародних організаціях: [[ООН]], [[ЄС]], [[ОБСЄ]], [[НАТО]], [[Організація економічного співробітництва і розвитку|Міждержавна організація економічного співробітництва і розвитку]], [[Організація чорноморського економічного співробітництва]].
==== Українсько-грецькі відносини ====
{{main|Українсько-грецькі відносини}}
Уряд Греції офіційно визнав [[незалежність України]] 31 грудня 1991 року, [[Українсько-грецькі відносини|дипломатичні відносини]] з Україною встановлено 15 січня 1992 року<ref name="Дубович">''[[Дубович Іван Андрійович|Дубович І. А.]]'' Країнознавчий словник-довідник. — {{comment|К.|Київ}} : [[Знання (видавництво)|Знання]], 2008. — 839 с.</ref>. У Греції (Афіни) діє [[Посольство України в Греції|українське посольство]] і консульство, а в [[Київ|Києві]] [[Посольство Греції в Україні|посольство Греції]]<ref name="Дубович"/>.
=== Державні символи ===
[[Прапор Греції|Державний прапор]] — 9 біло-блакитних смуг із хрестом — відповідає 9 складам в національному гаслі: «[[Свобода або смерть (Греція)|Свобода або смерть»]]. Перший національний прапор був започаткований у [[1821]] р. генералом [[Іпсіланті Олександр Костянтинович|Олександром Іпсіланті]] — червоний з білим хрестом. З [[1833]] р. червоний колір був замінений блакитним.
[[Герб Греції|Державний герб]] — блакитний щит з білим хрестом в обрамленні двох оливкових гілок як символи провідної релігії в Греції — [[православ'я]].
'''[[Гімн Греції]] з [[1860]] року — славетний «[[Гімн про волю]]», написаний фундатором новогрецької поезії [[Діонісіос Соломос|Діонісіосом Соломосом]] в [[1823]] році і покладений на музику першим помітним з новогрецьких композиторів [[Ніколаос Мандзарос|Ніколаосом Мандзаросом]].
== Адміністративний устрій ==
{{main|Адміністративний поділ Греції|Периферії Греції|Міста Греції}}
Адміністративно Греція поділяється на 13 [[периферії Греції|периферій]], 9 з них розташовані на материковій частині, решта 3 — острівні. За [[Адміністративний поділ Греції (1997)|адміністративним поділом 1997]] року, існували 3 [[гіперноми Греції|гіперноми]], а периферії поділялись на 50 номів. Крім того, номархія Аттика включала 4 номи: [[Афіни (номархія)|Афіни]], [[Східна Аттика]], [[Пірей (ном)|Пірей]] та [[Західна Аттика]]. Номи у свою чергу поділялись на [[деми]] (муніципалітети). Після прийняття [[2010]] року [[Програма «Каллікратіс»|Програми «Каллікратіс»]] поділ на [[номи Греції|номи]] скасований<ref>[http://www.ypes.gr/el/Regions/programma/ Περιφερειακή Διοίκηση — Αυτοδιοίκηση | Το Πρόγραμμα Καλλικράτης]{{ref-el}}</ref>. [[адміністративний поділ Греції (2011)|Новий адміністративний поділ Греції]] набрав чинності 1 січня [[2011]] року<ref>[http://www.ypes.gr/el/Regions/programma/ Το Πρόγραμμα Καλλικράτης — Міністерство внутрішніх справ, децентралізації та електронного управління Греції]{{ref-el}}</ref>.
<div align="center">
{| class="wikitable sortable" border="1" align="center" style="text-align:left; font-size: 90%;"
|-
!width=25|
![[Децентралізована адміністрація]]
!Столиця
![[Периферії Греції|Периферії]]
!Площа, км²
!Населення
!Карта
|-
|style="background: #FFCD00"|
|'''Аттики'''
|[[Афіни]]
|[[Аттика]]
|3 808
|3 761 810
|rowspan="8"|[[Файл:GreeceDioikiseis.png|240px]]
|-
|style="background: green"|
|'''Македонії і Фракії'''
|[[Салоніки]]
|[[Центральна Македонія]], [[Східна Македонія та Фракія]]
|32 968
|2 483 019
|-
|style="background: red"|
|'''Епіру та Західної Македонії'''
|[[Яніна]]
|[[Епір]], [[Західна Македонія]]
|20 553
|1 094 326
|-
|style="background: #8F00FF"|
|'''Фессалії і Центральної Греції'''
|[[Лариса (місто)|Лариса]]
|[[Фессалія]], [[Центральна Греція]]
|29 586
|1 359 217
|-
|style="background: #808000"|
|'''Пелопоннесу, Західної Греції та Іонії'''
|[[Патри]]
|[[Пелопоннес]], [[Західна Греція]], [[Іонічні острови (периферія)|Іонічні острови]]
|29 147
|1 592 432
|-
|style="background: blue"|
|'''Егейських островів'''
|[[Пірей]]
|[[Північні Егейські острови (периферія)|Північні Егейські острови]], [[Південні Егейські острови]]
|9 122
|508 807
|-
|-
|style="background: #FF6600"|
|'''Криту'''
|[[Іракліон]]
|[[Крит]]
|8 259
|601 131
|-
|style="background: #FFB6C1"|
| colspan="5" | <center>Автономна чернеча область Святої Гори '''[[Афон]]''' має особливий статус та власний візовий режим.</center>
|-
|}
</div>
Столиця Греції — місто [[Афіни]] ({{lang-el|Αθήνα}}), одне з найдавніших міст світу та одночасно одна з наймолодших столиць в Європі — цього статусу місто набуло тільки [[1834]] р. після подій [[Грецька революція|Грецької національно-визвольної війни]] 19 століття. Нині у столиці мешкає близько 35 % всього населення країни, разом з [[Пірей|Піреєм]] нараховується близько 3,5 млн жителів. Це гамірне і темпераментне місто, стовпотворіння в центрі контрастує з майже сільським виглядом передмістя. Сучасні Афіни поєднали в собі протилежності грецького і малоазійського способу життя.
[[Салоніки]] ({{lang-el|Θεσσαλονίκη}}) — столиця грецької області [[Македонія (Греція)|Македонія]], друге за значенням та величиною місто Греції, лежить на березі затоки [[Термаїкос]]. Впродовж багатьох століть Салоніки залишались важливим культурним та головним релігійним центром [[Еллада|Еллади]]. Сьогодні це також потужний економічний та освітній центр країни. Щороку в Салоніках проводиться одна з найбільших у світі [[Міжнародна виставка в Салоніках|Міжнародних виставок]], а [[Фессалонікійський університет Аристотеля]] є найбільшим вищим навчальним закладом Греції.
Статус автономного регіону має чернеча республіка [[Афон]], розташована в центральній та південній частині східного півострова [[Халкідіки]] [[Айон-Орос]]. Це самокерована громада двадцяти [[Православ'я|православних]] [[монастир]]ів, що з [[1313]] року перебувають під безпосередньою церковною юрисдикцією [[Константинопольська Православна Церква|Константинопольського Патріарха]]. [[Суверенітет]] Греції над півостровом закріплений [[Лозаннський мирний договір 1923|Лозанською угодою 1923]] року. На відміну від інших єпархій Константинопольського Патріархату, на [[Афон]]і використовується [[юліанський календар]], в тому числі в адміністративних документах. Для православних всього світу Афон — одне з головних святих місць, а також об'єкт [[Світова спадщина ЮНЕСКО|світової спадщини]] [[ЮНЕСКО]].
== Збройні сили Греції ==
{{main|Збройні сили Греції}}
[[Збройні сили Греції]] — державні структури, об'єднані озброєні військові формування та структурні організації, що відповідно до [[Конституція Греції|Конституції Греції]] призначені для захисту свободи, незалежності та територіальної цілісності країни держави і мають у своєму складі [[сухопутні війська]], [[військово-морські сили]] та [[військово-повітряні сили]] Грецької Республіки. Збройні сили Греції комплектуються на підставі закону про [[Військова повинність|загальний військовий обов'язок]]. Чисельність збройних сил 2000 року складала 158 тис. військовослужбовців<ref name="Дубович"/>.
Загальні витрати на армію 2000 року склали 3,3 млрд доларів США<ref name="Дубович"/>. Греція витрачає найбільший процент валового внутрішнього продукту (4,3 % [[ВВП]]<ref name="cia"/>) на оборону серед [[НАТО#Країни члени НАТО|держав-членів НАТО]]. Основна причина затрат полягає в передбаченні загрози від [[Туреччина|Туреччини]].
<center>
</center>
м на чолі з [[Георгіос Пападопулос|Георгіосом Пападопулосом]] захопив владу у Греції. [[Кіпрський конфлікт]] та наступне вторгнення турецьких військ на [[Кіпр]] у [[1974]] році призвели до падіння військової диктатури і повернення до демократії зусиллями прем'єр-міністра [[Константінос Караманліс|Константіноса Караманліса]].
Вищий орган управління Збройних Сил — [[міністерство оборони Греції]], [[Управління військами|орган військового управління]] — [[Генеральний штаб]] Національної оборони Греції ({{lang-el|Γενικό Επιτελείο Εθνικής Άμυνας — ΓΕΕΘΑ}}). Греція — член [[НАТО]] та бере участь в операціях в [[Афганістан]]і, [[Боснія|Боснії]], [[Чад]]і та [[Косово]].
Під час ведення [[Грецька революція|війні за незалежність]] проти [[Османська імперія|Османської імперії]] в [[1821]] році були створені грецькі сухопутні сили та флот. У вересні [[1912]] року сформовано військово-повітряні сили як третій [[Види збройних сил|вид збройних сил]]. Збройні сили Греції брали участь у [[Балканські війни|Балканських війнах]] проти турецької та болгарської армії. Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] збройні сили Греції брали участь на стороні союзників, а потім у [[1919]] році брали участь в експедиції [[Антанта|Антанти]] в [[Україна|Україні]]. [[Греко-турецька війна 1919—1922]] року закінчилася поразкою, обернулася втратою територій та [[Малоазійська катастрофа|«Малоазійською катастрофою»]].
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Греція під проводом диктатора [[Іоанніс Метаксас|Іоанніса Метаксаса]] відхилила італійський ультиматум про здачу [[28 жовтня]] [[1940]] року і змогла дати відсіч італійським військам та відтіснити їх на [[албанія|албанський]] кордон. Збройні сили Греції були переможені тільки за допомогою військового втручання німецького [[вермахт]]у й болгарських збройних сил в квітні та травні [[1941]] року.
Грецькі збройні сили брали участь у [[Корейська війна|Корейській війні 1950-х років]]. У квітні [[1967]] році в результаті заколоту військовий режим на чолі з [[Георгіос Пападопулос|Георгіосом Пападопулосом]] захопив владу у Греції. [[Кіпрський конфлікт]] та наступне вторгнення турецьких військ на [[Кіпр]] у [[1974]] році призвели до падіння військової диктатури і повернення до демократії зусиллями прем'єр-міністра [[Константінос Караманліс|Константіноса Караманліса]].
== Економіка ==
[[Файл:GDP50-80.jpg|міні|праворуч|Ріст [[ВВП]] у порівняні з [[Великі держави|Великими країнами]], період 1951—1979 рр.<br/>UK — [[Велика Британія]],<br/>FR — [[Франція]], DE — [[Німеччина]],<br/>GR — Греція, US — [[США]]]]
{{main|Економіка Греції}}
Греція — розвинена індустріально-аграрна держава. [[Валовий внутрішній продукт]] (ВВП) 2006 року склав 251,7 млрд доларів США (38 місце у світі); що у перерахунку на одну особу становить 23,5 тис. доларів (34 місце у світі)<ref name="Дубович"/>. Промисловість разом із будівництвом становить 21 % від ВВП держави; аграрне виробництво разом з лісовим господарством і рибальством — 6 %; сфера обслуговування — 73 % (станом на 2006 рік)<ref name="Дубович"/>. Зайнятість активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: 20 % — промисловість і будівництво; 12 % — аграрне, лісове і рибне господарства; 68 % — сфера обслуговування (станом на 2006 рік)<ref name="Дубович"/>.
Надходження до [[державний бюджет|державного бюджету]] Греції за 2006 рік склали 99,2 млрд доларів США, а витрати — 106,7 млрд; дефіцит становив 7 %<ref name="Дубович"/>.
Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Греція пережила [[Грецьке економічне диво]]. Темпи приросту [[ВВП]] у середньому становили 7 % в період між 1950 і 1973 роками. З тих пір Греція здійснила ряд структурних та фінансових реформ, отримуючи при цьому значну фінансову підтримку [[ЄС|Європейського союзу]]. У [[2001]] році Греція доєдналась до [[Єврозона|Єврозони]]. Щорічний приріст ВВП перевищував відповідний рівень більшості її партнерів в ЄС. У сучасній економіці Греції [[сфера послуг]] становить найбільшу частку та являє собою найбільш важливий та водночас швидкозростаючий сектор економіки, за яким слідують промисловість та сільське господарство. [[Туризм в Греції]] — одне з основних джерел [[валюта|валютних]] надходжень, він приносить державі понад 15 % ВВП<ref name="cia"/> і роботу 16,5 % від загальної кількості зайнятого населення.
На державний сектор Греції припадає близько 40 % ВВП<ref name="cia"/>, однак уряд вживає усіх заходів по подальшому зниженню його частки. У промисловому секторі переважають високі технології виробництва обладнання, особливо телекомунікацій. До інших важливих галузей належать текстильна, хімічна промисловість, будівельних матеріалів, машинобудування, транспортного обладнання та електричних приладів. 10 % [[ВВП]] приносить Греції будівництво, оскільки нещодавно цей сектор переживав бум у зв'язку з [[Літні Олімпійські ігри 2004|Афінською Олімпіадою 2004 року]]. Сільське господарство виробляє нині лише 7 % ВВП.
На початку 2000-х років Греція була одним з провідних інвесторів в економіки майже усіх її [[Балкани|балканських]] сусідів. [[Національний банк Греції]] в 2006 році придбав 46 % акцій [[Туреччина|турецького]] ''Фінансбанку'' та 99,44 % акцій [[Сербія|сербського]] ''Vojvođanska Bank''. За даними університету Гронінгена, у період 1995—2005 років Греція стала країною з найбільшим відношенням робота/час серед інших європейських країн: греки працювали в середньому 1 900 годин на рік, друге місце посіли іспанці — 1 800 годин на рік<ref>{{Cite web |url=http://www.ethnos.gr/article.asp?catid=12128&subid=2&tag=8784&pubid=1114536 |title=Oι αργίες των Eλλήνων — Свята греків |accessdate=14 травень 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20081220095845/http://www.ethnos.gr/article.asp?catid=12128&subid=2&tag=8784&pubid=1114536 |archivedate=20 грудень 2008 |deadurl=yes }}</ref>. [[2007]] року середній працівник у Греції заробляв близько $20 на годину. [[Іммігрант]]и становлять майже ⅕ частину робочої сили в Греції, вони зайняті здебільшого в сільському господарстві та на будівництві.
[[Трудові ресурси]] Греції на 2009 рік становили 4,577 мільйона осіб, або 46 % від загальної кількості населення<ref name="mvf data">[http://imf.org/external/pubs/ft/weo/2008/02/weodata/weorept.aspx?pr.x=19&pr.y=10&sy=2006&ey=2013&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=174&s=NGDP_R%2CNGDP_RPCH%2CNGDP%2CNGDPD%2CNGDP_D%2CNGDPRPC%2CNGDPPC%2CNGDPDPC%2CPPPGDP%2CPPPPC%2CPPPSH%2CPPPEX%2CPCPI%2CPCPIPCH%2CPCPIE%2CPCPIEPCH%2CLUR%2CLE%2CLP%2CGGB%2CGGB_NGDP%2CGGSB%2CGGSB_NPGDP%2CBCA%2CBCA_NGDPD&grp=0&a= Звіт Міжнародного валютного фонду — Греція]</ref>, це другий показник серед країн [[Організація економічного співробітництва і розвитку|ОЕСР]], після [[Південна Корея|Південної Кореї]] (48 % від загальної кількості населення)<ref>{{Cite web |url=http://internetakias.gr/2008/05/28/greece-second-hardest-working/ |title=Οι Ελληνες 2οι πιο σκληρά εργαζόμενοι στον κόσμο! — Греки — 2-гі найліпші у світі робітники |accessdate=14 травень 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101129172719/http://internetakias.gr/2008/05/28/greece-second-hardest-working/ |archivedate=29 листопад 2010 |deadurl=yes }}</ref>. Кількість трудящих в країні на 1 пенсіонера становить 4 особи, прогнозується зниження кількості трудящих до 2 осіб. Середній дохід на душу населення зріс з 30 661 у 2008 році до 31 704,028 [[Долар США|доларів США]] у 2009 році<ref name="mvf data"/>. За купівельною спроможністю населення Греція 2009 року посіла 25 місце у світі<ref>[http://imf.org/external/pubs/ft/weo/2009/02/weodata/weorept.aspx?pr.x=26&pr.y=15&sy=2009&ey=2009&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=512%2C941%2C914%2C446%2C612%2C666%2C614%2C668%2C311%2C672%2C213%2C946%2C911%2C137%2C193%2C962%2C122%2C674%2C912%2C676%2C313%2C548%2C419%2C556%2C513%2C678%2C316%2C181%2C913%2C682%2C124%2C684%2C339%2C273%2C638%2C921%2C514%2C948%2C218%2C943%2C963%2C686%2C616%2C688%2C223%2C518%2C516%2C728%2C918%2C558%2C748%2C138%2C618%2C196%2C522%2C278%2C622%2C692%2C156%2C694%2C624%2C142%2C626%2C449%2C628%2C564%2C228%2C283%2C924%2C853%2C233%2C288%2C632%2C293%2C636%2C566%2C634%2C964%2C238%2C182%2C662%2C453%2C960%2C968%2C423%2C922%2C935%2C714%2C128%2C862%2C611%2C716%2C321%2C456%2C243%2C722%2C248%2C942%2C469%2C718%2C253%2C724%2C642%2C576%2C643%2C936%2C939%2C961%2C644%2C813%2C819%2C199%2C172%2C184%2C132%2C524%2C646%2C361%2C648%2C362%2C915%2C364%2C134%2C732%2C652%2C366%2C174%2C734%2C328%2C144%2C258%2C146%2C656%2C463%2C654%2C528%2C336%2C923%2C263%2C738%2C268%2C578%2C532%2C537%2C944%2C742%2C176%2C866%2C534%2C369%2C536%2C744%2C429%2C186%2C433%2C925%2C178%2C746%2C436%2C926%2C136%2C466%2C343%2C112%2C158%2C111%2C439%2C298%2C916%2C927%2C664%2C846%2C826%2C299%2C542%2C582%2C443%2C474%2C917%2C754%2C544%2C698&s=PPPPC&grp=0&a= Звіт Міжнародного валютного фонду — Огляд купівельної спроможності країн]</ref>. Одночасно кількість [[безробіття|безробітних]] зросла з 9,8 % в жовтні 2009 року до 12,6 % у вересні 2010 року та до 13,5 % в жовтні 2010 року<ref>[http://english.capital.gr/News.asp?id=1115925 Unemployment Rate Reached 13,5 % In Oct 2010, capital.gr, 13 January 2011]</ref>. За даними [[Індекс розвитку людського потенціалу|індексу розвитку людського потенціалу]] 2007 року включно, оприлюдненими 5 жовтня 2009 року, Греція посідає 25 місце у світі і відноситься до групи «розвинених країн»<ref>[http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2009_EN_Complete.pdf Human Development Report 2009 (дані по 2007 рік включно)]</ref>.
Внаслідок [[Глобальна фінансова криза 2008 року|світової фінансової кризи]] [[економіка Греції]] наприкінці 2009 року перебувала у скрутному становищі: [[дефіцит бюджету]] становив 12,7 % [[ВВП]], при дозволених у [[Єврозона|Єврозоні]] 3 % від ВВП<ref>{{cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4674|title=Евросоюз готує рекомендації для Греції|date=5 березень 2012|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120305115648/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4674|archivedate= 05 березня 2012 }}</ref>. Уряд розпочав широку програму [[приватизація|приватизації]], двічі випускав глобальні [[облігації]], проте навесні [[2010]] року економіка опинилась на межі [[дефолт]]у<ref>[http://www.epravda.com.ua/columns/2010/05/19/235802/ Греція: дефолт неминучий]</ref>, що обвалило [[євро]]валюту до річного мінімуму<ref>[http://tsn.ua/groshi/situatsiya-v-gretsiyi-obvalila-yevro-do-richnogo-minimumu.html Ситуація в Греції обвалила євро до річного мінімуму]</ref>. 16 країн [[Євросоюз]]у та [[МВФ]] домовилися про виділення Греції фінансової допомоги в розмірі 110 млрд. [[євро]] (80 млрд від ЄС та ще 30 млрд від МВФ)<ref>[http://ua.korrespondent.net/business/1072976 Греція отримає 110 млрд євро від ЄС та МФВ]</ref> за умови введення жорсткої програми економії — скорочення, замороження заробітної платні, підвищення пенсійного віку, підвищення податків, що обернулось для країни [[Загальнонаціональний страйк та акції протесту в Греції (2010)|хвилею страйків, масових акцій протесту та заворушень]]. Задля наповнення «податкового кошику» уряд оголосив податкову [[амністія|амністію]]<ref>[https://lb.ua/world/2012/09/14/170440_gretsiya_provedet_nalogovuyu_amnistiyu.html Греция проведет налоговую амнистию]</ref>, а також розпочав боротьбу із [[корупція|корупцією]] серед держпосадовців. Найбільшого розголосу набули справа [[Монастир Ватопед|Ватопедського монастиря]] на Афоні та [[корупційний скандал із компанією «Siemens» в Греції|корупційний скандал із компанією «''Siemens''» в Греції]].
{{seealso|Протести в Греції (2010—2012)}}
=== Валюта ===
{{main|Валюта Греції}}
Національною валютою країни слугує [[євро]], а до того [[грецька драхма]]. У 2006 році за 1 [[долар США]] (USD) давали 0,8 євро.
===<br />{{main|Промисловість ===Греції}}
{{main|Промисловість Греції}}
Головні галузі промисловості: [[Харчова промисловість|харчова]] і [[Текстильна промисловість|текстильна]], [[Гірнича промисловість|гірнича]], [[Металургійна промисловість|металургійна]], [[Суднобудування|суднобудівна]], [[Хімічна промисловість|хімічна]], [[Промисловість будівельних матеріалів|будматеріалів]].
=== Енергетика ===
{{main|Енергетика Греції}}
За 2004 рік було вироблено 55,5 млрд кВт/год [[Електроенергія|електроенергії]] (експортовано 1,5 млрд кВт/год); загальний обсяг спожитої — 53,5 млрд кВт/год (імпортовано 3,4 млрд кВт/год)<ref name="Дубович">''[[Дубович Іван Андрійович|Дубович І. А.]]'' Країнознавчий словник-довідник. — {{comment|К.|Київ}} : [[Знання (видавництво)|Знання]], 2008. — 839 с.</ref>.
У 2004 році споживання [[Нафта|нафти]] склало 435,7 тис. барелів на добу, [[Природний газ|природного газу]] — 2,3 млрд м³<ref name="Дубович"/>.
{{main|Туризм у Греції}}
Значна частка доходів Греції надходить від сфери [[туризм]]у, саме на неї, за даними 2009 року, припадає 15 % [[ВВП]] країни<ref name="cia">[https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/gr.html CIA Fact Book. Greece overview]</ref>. Водночас за даними [[Міністр економіки та конкурентоспроможності (Греція)|міністерства економіки та конкурентоспроможності]], якщо врахувати приховані доходи (36 % на 2007 рік), внесок туризму становитиме 18–20 % [[ВВП]]<ref>{{Cite web |url=http://www.investingreece.gov.gr/default.asp?pid=36§orID=37&la=1 |title=Tourism, investingreece.gov.gr |accessdate=14 березень 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101227012101/http://www.investingreece.gov.gr/default.asp?pid=36§orID=37&la=1 |archivedate=27 грудень 2010 |deadurl=yes }}</ref>. Крім того у сфері туризму зайнято близько 900 тисяч осіб, в тому числі у сфері [[horeca]] — 6,9 % загальної кількості населення, це третій показник в [[ЄС]] після Мальти та Іспанії<ref>{{cite web |url=http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_OFFPUB/KS-SF-08-090/EN/KS-SF-08-090-EN.PDF |title=The tourist accommodation sector employs 2.3 million in the European Union |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120127165629/http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_OFFPUB/KS-SF-08-090/EN/KS-SF-08-090-EN.PDF |archivedate=27 січня 2012 }}</ref>. У 1998 році Грецію відвідало 11 млн іноземних туристів, що дало прибуток у 3,5 млрд доларів США<ref name="Дубович"/>. 2007 року Грецію відвідало понад 19 мільйонів туристів, піднявши її у першу десятку туристичних напрямків світу. У 2008—2009 роках кількість туристів дещо скоротилась. У 2008—2009 роках кількість туристів дещо скоротилась, 2008 року Греція привітала лише 17,5 млн туристів<ref>{{Cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4982 |title=Кризис — не помеха туризму в Греции |accessdate=28 квітень 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120306083510/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4982 |archivedate=6 березень 2012 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{ref-ru}} [http://news.kuda.ua/34112 Все меньше туристов посещают Грецию.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110919204652/http://news.kuda.ua/34112 |date=19 вересня 2011 }}</ref>. Щороку Грецію відвідують близько 40 тисяч [[українці]]в<ref>{{ref-ru}} {{Cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5215 |title=Около 40 тысяч украинцев ежегодно посещают Грецию|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120306083407/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5215 |archivedate=6 березень 2012 }}</ref>.
За даними опитування, проведеного у [[Китайська Народна Республіка|Китаї]] 2005 року, Греція була названа китайцями туристичним вибором номер один, крім того 6 088 287 осіб відповіли, що відвідували лише столицю — місто [[Афіни]]. Острів [[Родос]] був визнаний найкращим курортом європейськими туристами. Грецькі готельєри сподіваються збільшити частку туристів з країн [[СНД]] загальним введенням систем розміщення «[[All-inclusive]]» та наймом російськомовного персоналу<ref>[http://www.tourdom.ru/news/?read=23596 Крит в режиме ожидания]</ref>.
|