Deus Caritas Est: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
уточнення
уточнення
Рядок 15:
''Енцикліка'' присвячена любові. Тема ''енцикліки'' — християнська любов в її всіляких проявах і роль любові в житті [[Християнська церква|Церкви]]. Зазвичай ''енцикліки'' присвячені різним питанням католицької доктрини, [[Мораль|моралі]] або дисципліни. Вони допомагають [[теолог]]ам зрозуміти, як і про що мислить [[понтифік]], а також визначити, в якому напрямку буде розвиватися [[Католицька Церква]]. Вибравши тему любові, Бенедикт XVI показав, що любов до [[Бог]]а й [[милосердя]] є центральними принципами [[Християнство|християнської]] [[Віра (релігійна)|віри]]. Таким чином, існує любов, яка «бажає» і «дарує» любов як між людьми, так і у відносинах між людиною і Богом. Енцикліка описує різницю між термінами «[[ерос]]» та «[[агапе]]», внаслідок чого «[[ерос]]» описується скоріше як чуттєвий момент любові, а «[[агапе]]» — духовну відданість людині коханої людини чи Богові: ми зустрічаємо "два основні слова «[[ерос]]» як уявлення про мирське кохання та «[[агапе]]» як вираження любові, заснованої на вірі та сформованої нею. Обидва часто протистоять один одному як «висхідна» та «низхідна» любов; з цим пов'язані й інші класифікації, такі як відмінність між зажерливою і даруючою (жертовною) любов'ю ({{lang-la|amor concupiscentiae - amor benevolentiae}}), до якої іноді додається любов, яка є корисною (№ 7).
 
«Deus Caritas Est» ставить у центр життя сучасної Церкви милосердну любов. Заснована на [[Євангеліє|Євангелії]] та [[Теологія|теологічно]] аргументована, ''енцикліка'' закликає до впорядкування використання та розуміння слова «[[любов]]», вона точно описує любов як особливий, вищий тип відносин між людьми, який веде до божественної любові й служіння ближньому. В енцикліці порушені три основні теми — Бог як першоджерело любові, [[Ісус Христос]] як втілення любові Бога до людини та любов до Бога і ближнього. Ці три теми є трьома головними напрямами християнської віри. Любов до Бога і до ближнього нероздільні, і, по суті, це єдина [[заповідь]] — ось в чому сенс послання понтифіка до сучасного [[суспільство|суспільства]]. Публікацією першої ''енцикліки'' Папи Бенедикта XVI, Католицька Церква на сучасному етапі свого розвитку отримала новий теологічний [[документ]], що визначає основні напрямки її діяльності, засновані на найважливішій Христовій заповіді: «Люби Бога і ближнього». Людині секулярної постмодерністської культури початку [[XXI століття]] Папа Римський в енцикліці «Deus Caritas est» показує, що шлях до [[Святість|святості]] — це життя, одушевлене ​​любов'ю, джерело якої — Бог.
 
== Цікаві факти ==