101 084
редагування
(створення сторінки) |
(уточнення) |
||
== Зміст ==
''Енцикліка'' присвячена любові. Тема ''енцикліки'' — християнська любов в її всіляких проявах і роль любові в житті [[Християнська церква|Церкви]]. Зазвичай ''енцикліки'' присвячені різним питанням католицької доктрини, [[Мораль|моралі]] або дисципліни. Вони допомагають [[теолог]]ам зрозуміти, як і про що мислить [[понтифік]], а також визначити, в якому напрямку буде розвиватися [[Католицька Церква]]. Вибравши тему любові, Бенедикт XVI показав, що любов до [[Бог]]а й [[милосердя]] є центральними принципами [[Християнство|християнської]] [[Віра (релігійна)|віри]]. Таким чином, існує любов, яка «бажає» і «дарує» любов як між людьми, так і у відносинах між людиною і Богом. Енцикліка описує різницю між термінами «
«Deus Caritas Est» ставить у центр життя сучасної Церкви милосердну любов. Заснована на [[Євангеліє|Євангелії]] та [[Теологія|теологічно]] аргументована, ''енцикліка'' закликає до впорядкування використання та розуміння слова «любов», вона точно описує любов як особливий, вищий тип відносин між людьми, який веде до божественної любові й служіння ближньому. В енцикліці порушені три основні теми — Бог як першоджерело любові, [[Ісус Христос]] як втілення любові Бога до людини та любов до Бога і ближнього. Ці три теми є трьома головними напрямами християнської віри. Любов до Бога і до ближнього нероздільні, і, по суті, це єдина [[заповідь]] — ось в чому сенс послання понтифіка до сучасного [[суспільство|суспільства]]. Публікацією першої ''енцикліки'' Папи Бенедикта XVI, Католицька Церква на сучасному етапі свого розвитку отримала новий теологічний [[документ]], що визначає основні напрямки її діяльності, засновані на найважливішій Христовій заповіді: «Люби Бога і ближнього». Людині секулярної постмодерністської культури початку [[XXI століття]] Папа Римський в енцикліці «Deus Caritas est» показує, що шлях до [[Святість|святості]] — це життя, одушевлене любов'ю, джерело якої — Бог.
|