Відмінності між версіями «Білозерське князівство»

м
нема опису редагування
(Створено шляхом перекладу сторінки «Белозерское княжество»)
 
м
[[Файл:North-Eastern_Rus_principalities_-_13th_century.svg|міні|481x481пкс| Білозерське князівство на мапі Великого князівства Володимирського (XIII сторіччя) ]]
'''Білозерське князівство''' - — російське [[Уділ|князівство]] у сточищі річки [[Шексна (річка)|Шексна]] і навколо озер [[Біле озеро (Вологодська область)|Біле]] і [[Кубенське озеро|Кубенське]] в 1238-14851238—1485 роках. Столиця - — місто [[Бєлозерськ|Білоозеро]] (нині [[Бєлозерськ|Білозерськ]]). Крім Білоозера у князівсті було ще одне місто - — [[Устюжна]], а також багато великих сел: [[Борисово-Судське (Бабаєвський район)|Борисово-Судське]], Біле, Йорга, Ліпін Бор.
 
== Історія ==
[[Файл:Muscovy_1300-1462.png|ліворуч|міні| Розширення [[Велике князівство Московське|Московського князівства]] у 1300-14621300—1462 роках ]]
Час заснування Білоозера невідомо, але за літописами це було до покликання князів [[Рюрик|Рюриковичів]]овичів, в якому брала участь і [[Весь]] (вепси), що населяла тоді Білозерський край. З покликаних братів-князів середній, Сінеус, сів на Білоозері, де першими насельниками була Весь<ref>Сборник Русских Летописей.</ref>. Після смерті Сінеуса Білозерське князівство переходить Рюрику, який передає його в управління "«княжого мужа"» або намісника. Значення Білоозера з'ясовується вже при першому приймачі Рюрика: в 907 році Олег, за мирним договором, вимагає з греків "«укладів"», поряд з іншими містами і на Білоозеро. По смерті [[Ярослав Мудрий|Ярослава Володимировича]] в 1054 році Ростов разом з Суздалем і Білоозером дістався [[Всеволод Ярославич|Всеволоду Ярославичу]], в роду якого постійно і перебував<ref>Карамзин.</ref>. У 1207 [[Всеволод Юрійович Велике Гніздо|Всеволод Юрійович]] (Велике Гніздо) віддав [[Ростовське князівство]], до якою тоді відносилося Білоозеро, старшому синові [[Костянтин Всеволодович|Костянтину]]. Костянтин Всеволодович перед смертю в 1219 розділив Ростовську князівство між своїми синами наступним чином: старшому Василькові він віддав Ростовське князівство з Білоозером, Всеволоду -&nbsp;— [[Ярославське князівство]], Володимиру -&nbsp;— [[Углицьке князівство|Углицьке канязівство]]. По смерті Василька Білоозеро відокремилося від Ростова і склало самостійним Білозерським князівством, на яке сів молодший син Василька [[Гліб Васильович|Гліб]], між тим, як Ростов залишився за старшим, Борисом Васильковичаем<ref>А.&nbsp;В. &nbsp;Экземплярский. "«Владетельные князья Белоозерские"». 1888г. стр. 3.</ref>.
 
Білозерське князівство виділилося в [[1238|1238 році]] зі складу [[Ростовське князівство|Ростовського князівства]] після смерті Василька Костянтиновича. Першим Білозерським князем став його син [[Гліб Васильович|Гліб Василькович]] (правил в 1251-12771251—1277). У [[1279|1279 році]] князівство було захоплене його племінником ростовським князем Дмитром Борисовичем. У [[1302|1302 році]], ймовірно, за допомогою [[Золота Орда|Золотої Орди]] відновлено.
 
Між 1328 і 1338 роками Білозерське князівство було куплено московським князем [[Іван I Данилович Калита|Іваном Калитою]]. Близько 1338 року [[Узбек-хан]] відібрав у Калити ярлик на Білозерське князівство і передав його представнику роду білозерських князів -&nbsp;— Роману Михайловичу. Після смерті Романа Михайловича територія князівства була поділена на два [[Уділ|спадки]] на користь його синів -&nbsp;— Федора і Василя. У 1352 році князівство пережило велику епідемію [[Чума|чуми]], після чого місто [[Бєлозерськ|Білоозеро]] було перенесене на нове місце (де існує досі, перейменоване в 1777 році на [[Бєлозерськ|Білозерськ]]).
 
Після загибелі князя Федора в [[Куликовська битва|Куликовській битві]] 1380 року Білозерське князівство було приєднано до Москви. У 1389 році [[Дмитро Донський]], у своєму духовному заповіті, призначає Білозерський уділ («куплю Івана Калити») своєму синові Андрію, князю Можайському. По смерті Андрія Дмитровича молодший з двох його синів [[Михайло Андрійович (князь верейський)|Михайло]], отримав місто [[Верея|Верею]] і Білозерський уділ, яким володів до своєї кончини в 1485 році. Зі смертю Михайла Андрійовича обидва його спадки, за договором з великим московським князем [[Іван III Васильович|Іваном III]], стали власністю останнього і вже назавжди увійшли до складу [[Велике князівство Московське|Великого Московської князівства]].
 
Білозерський уділ князя Василя, роздрібнився на володіння, залишався за його нащадками до другої половини XVI сторіччя.
 
Серед вотчинників-васалів місцевої династії відомі прізвища: Монастирьови, Ліхареві, Федорові, Плещеєви, Карачарови, Ілліни, Степанови, Внукови, Стогініни, Хромі.
 
== Герби Білозерського князівства ==
 
=== Герб на печатці Івана IV Грозного 1577 / 1578 років. ===
На печатці зображена риба<ref>"«Царский титулярник"». 1672г. лист 62.</ref> (прим: породи короп).
 
==== Герб Білозерського князівства "«Царський Тітулярнік"» 1672 рік. ====
В овалі, дві схрещені риби (прим: коропових порід) з півмісяцем і хрестом<ref>Прим: Если быть точным, это четырехконечный каплевидный крест.</ref> над ним. Вгорі напис -&nbsp;— Білозерський<ref>Там же.</ref>.
 
===== Герб для Білозерських полків з гербовника Мініха 1729 / 1730 року. =====
Біле озеро, в ньому дві жовті стерляді, над рибами білий місяць, жовтий хрест, блакитне поле.
 
===== Гербовник Всеросійського дворянства В.&nbsp;А. &nbsp;Дурасова 1906 року. =====
Герби великих і удільних князівств Русі. Герб князівства Білозерського. В блакитному полі дві срібні риби (прим: породи осетрові), хрестоподібно розташовані, над якими срібний півмісяць, звернений рогами вгору. В правому куті щита золотий хрест. Зверху щита шапка Мономаха.
 
== Опис гербу ==
В лазуровому полі дві срібні перехрещені риби ([[осетрові]]) під срібним півмісяцем, в розділі зліва золотий хрест. Зверху герба [[шапка Мономаха]].
 
== Білозерські князі ==
 
* [[Гліб Васильович|Гліб Василькович]] ([[1238]] - [[1278]])
* Дем'ян Глібович (народився в 01.07.1263г.)
* Михайло Глібович ([[1278]] - [[1279]])
* Дмитро Борисович ([[1279]] - [[1286]])
* Михайло Глібович ([[1286]] - [[1293]])
* Федір Михайлович ([[1293]] - [[1314]])
* Роман Михайлович ([[1314]] - [[1339]])
* Федір Романович ([[1339]] - [[1380]])
* Юрій Васильович ([[1380]] - [[1389]])
* Андрій Дмитрович ([[1389]] - [[1432]])
* [[Михайло Андрійович (князь верейський)|Михайло Андрійович]] ([[1432]] - [[1485]])
 
: ''Див.'' ''тако'': [[Білозерські князі]] -&nbsp;— князі Білозерського князівства та їхні нащадки
 
== Примітки ==
== Література ==
 
* Зкземплярский А. &nbsp;В. &nbsp;Владетельные князья Белозерские. &nbsp;— Ярославль, 1888.
* Рудаков В. &nbsp;Е. &nbsp;Белозерское княжество // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). &nbsp;— СПб., 1890—1907.
* Виноградов А. Ростовские и Белозерские удельные князья // Русский биографический словарь : в 25 томах. &nbsp;— СПб.—М., 1896—1918.
* Копанев А. &nbsp;И. &nbsp;История землевладения Белозерского края XV—XVI &nbsp;вв. / АН СССР. Ин-т истории. Ленингр. отд-ние. &nbsp;— М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1951. &nbsp;— 256 с.
* Дёмин Л. &nbsp;М. &nbsp;Белозерское удельное княжество в системе феодальных отношений средневековой Руси и в свете объединительной политики Московского государства / Российский университет дружбы народов. &nbsp;— М.: Общество дружбы и развития сотрудничества с зарубежными странами, 2005. &nbsp;— 192 с. &nbsp;— 500 экз.
* Грязнов А. &nbsp;Л. &nbsp;Белозерские акты XIV–XVI XIV—XVI&nbsp;вв.: исследование и перечень / Сев. отд-ние Археогр. комис. РАН. &nbsp;— Вологда: Древности Севера, 2019. &nbsp;— 604 с. &nbsp;— 300 экз. &nbsp;— <nowiki>ISBN 978-5-93061-137-3</nowiki>.
 
== Посилання ==
 
* [http://www.booksite.ru/fulltext/2be/loz/erye/index.htm Белозерье: Краеведческий альманах. Вып. 2.] &nbsp;— Вологда: Легия, 1998. &nbsp;— 416 с. &nbsp;— [[:ru:Special:BookSources/5897910065|ISBN 5-89791-006-5]]
* [https://books.google.ru/books?id=HcWfQbb6FVcC&lpg=PP1&pg=PA76#v=onepage&q=&f=false Белозерское княжество] // // Славянская энциклопедия. Киевская Русь &nbsp;— Московия: в 2 т. / Автор-составитель В. &nbsp;В. &nbsp;Богуславский. &nbsp;— Т. 1. &nbsp;— С. 76-78.
[[Категорія:Білозерське князівство]]
[[Категорія:Середньовічні держави Росії]]
[[Категорія:Історія Вологодської області]]
[[Категорія:Історія Ярославської області]]
126 026

редагувань