Естонці: відмінності між версіями

{{Етнічна група|

|poptime= 1, 100, 000

{{EST}}: 909, 307<ref>{{cite web|url=http://www.stat.ee/34278|title=Population by ethnic nationality|publisher=[[Statistics Estonia]]|date=30 March 2012|accessdate=30 March 2012}}</ref>

<br />{{FIN}}: 48, 354<ref>{{cite web|url=http://www.stat.fi/tup/suoluk/suoluk_vaesto_en.html|title=Tilastokeskus - Population|publisher=|accessdate=17 March 2015}}</ref>

<br />{{USA}}: 27, 113<ref name=Americandescent2013>{{cite web|title=Total ancestry categories tallied for people with one or more ancestry categories reported 2013 American Community Survey 1-Year Estimates|url=http://factfinder2.census.gov/faces/tableservices/jsf/pages/productview.xhtml?pid=ACS_13_1YR_B04003&prodType=table|publisher=[[United States Census Bureau]]|accessdate=2 September 2014}}</ref>

<br />{{CAN}}: 23, 180–50, 000<ref>{{cite web|url=http://www.estemb.ca/estonia_and_canada|title=Estonian Embassy in Ottawa|work=estemb.ca}}</ref><ref name="canadainternational.gc.ca">{{cite web|url=http://www.canadainternational.gc.ca/baltic_states-pays_baltes/bilateral_relations_bilaterales/estonia_relations_estonie.aspx?lang=eng|title=Canada-Estonia Relations|publisher=|accessdate=17 March 2015|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131120072919/http://canadainternational.gc.ca/baltic_states-pays_baltes/bilateral_relations_bilaterales/estonia_relations_estonie.aspx?lang=eng|archivedate=20 листопад 2013|deadurl=yes}}</ref>

<br />{{SWE}}: 25, 509<ref>{{cite web|url=http://www.rootsieestlasteliit.org/eestlased-rootsis|title=Eestlased Rootsis|publisher=|accessdate=30 березень 2016|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150217042332/http://rootsieestlasteliit.org/eestlased-rootsis|archivedate=17 лютий 2015|deadurl=yes}}</ref>

<br />{{RUS}}: 17, 875<ref>{{cite web|url=http://www.perepis-2010.ru/results_of_the_census/result-december-2011.ppt|title=ВПН-2010|publisher=|accessdate=17 March 2015|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120118212344/http://www.perepis-2010.ru/results_of_the_census/result-december-2011.ppt|archivedate=18 січень 2012|deadurl=yes}}</ref>

<br />{{GBR}}: 14, 000<ref>{{cite web|url=http://www.ethnologue.com/show_country.asp?name=GB|title=United Kingdom|work=Ethnologue|accessdate=17 March 2015}}</ref>

<br />{{FRA}}: 12, 590

<br />{{AUS}}: 7, 543<ref>{{cite web|url=http://www.ausstats.abs.gov.au/ausstats/free.nsf/Lookup/C41A78D7568811B9CA256E9D0077CA12/$File/20540_2001%20(corrigendum).pdf|title=2054.0 Australian Census Analytic Program: Australians' Ancestries (2001 (Corrigendum))|publisher=[[Australian Bureau of Statistics]]|year=2001|accessdate=17 September 2011}}</ref>

<br />{{GER}}: 5, 000

<br />{{NOR}}: 2, 871<ref>{{cite web|url=http://www.ssb.no/innvbef_en/tab-2011-04-28-07-en.html|title=Population, by Norwegian/foreign citizenship and country background|publisher=[[Statistics Norway]]|date=1 January 2011|accessdate=17 September 2011}}</ref>

<br />{{UKR}}: 2, 868<ref>{{cite web|url=http://www.ukrcensus.gov.ua/eng/results/nationality_population/nationality_1/s5/?botton=cens_db&box=5.1W&k_t=00&p=20&rz=1_1&rz_b=2_1%20%20%20%20&n_page=2|title=The distribution of the population by nationality and mother tongue|publisher=State Statistics Committee of Ukraine|year=2001|accessdate=30 березень 2016|archiveurl=https://web.archive.org/web/20081205195839/http://www.ukrcensus.gov.ua/eng/results/nationality_population/nationality_1/s5/?botton=cens_db&box=5.1W&k_t=00&p=20&rz=1_1&rz_b=2_1%20%20%20%20&n_page=2|archivedate=5 грудень 2008|deadurl=yes}}</ref>

<br />{{IRL}}: 2, 560<ref>[http://www.cso.ie/statistics/placebirthagegroup.htm CSO -&nbsp;— Statistics: Persons usually resident or present in the State on Census Night, classified by place of birth and age group<!-- Bot generated title -->]</ref>

<br />{{LAT}}: 2, 000<ref>{{cite web|url=http://www.csb.gov.lv/en/notikumi/key-provisional-results-population-and-housing-census-2011-33306.html|title=On key provisional results of Population and Housing Census 2011|publisher=Central Statistical Bureau of Latvia|year=2012}}</ref>

<br />{{BEL}}: 2, 000<ref>{{cite web|url=http://www.estemb.be/estonia_and_belgium|title=Estemb in Belgium and Luxembourg|publisher=|accessdate=17 March 2015}}</ref>

|related= [[Сетусету]], [[Фінифіни]], [[Кареликарели]], [[Вепсивепси]], [[Водьводь]], [[Іжораіжора]]

'''Есто́нці''' (''eestlased''&nbsp;— самоназва зіз середини 19XIX ст.століття, до цього ''maarahvas''&nbsp;— буквально «народ своєї землі»)&nbsp;— [[народ]], що становить основне [[населення]] [[Естонія|Естонії]].

Загальна чисельність становить 1 100 000 осіб. Найбільша громада проживає в [[Естонія|Естонії]]&nbsp;— 930 тис.

Невеликі групи естонців проживають в [[Україна|Україні]], у [[Ленінградська область|Ленінградській]], [[Псковська область|Псковській]] та [[Омська область|Омській]] областях [[Росія|Росії]], ву [[Латвія|Латвії]] та в [[Україна|Україні]], а також у [[Канада|Канаді]], [[США]], [[Швеція|Швеції]] та [[Австралія|Австралії]].

З початку XIII століття почалася експансія Лівонського ордену на Південь і дпанцівданців на Північ Естонії. До [[1227]] територія Естонії була включена в землі [[Лівонський орден|Лівонського ордену]], в [[1238]]-1346 північна частина Естонії (Рявала, Гар'юмаа і Вірумаа) належала Данії. Естонці були обернені в католицтво. В результаті [[Лівонська війна|Лівонської війни]] [[1558]]-83 років територія Естонії була поділена між [[Річ Посполита|Річчю Посполитою]] (південна частина), Швецією (північна частина) і Данією ([[острів]] [[Сааремаа]]). До середини XVII століття Естонія відійшла до Швеції.

=== Від Реформації до ХХІ століття ===

В ході [[Північна війна|Північної війни]] [[1700]]-21 Естонію увійшла до складу Росії. Північна Естонія утворила Естляндську губернію, південна увійшла до складу Ліфляндської губернії. У XIX столітті внаслідок аграрних реформ і розвитку капіталізму посилюється переселенський рух естонського селянства у внутрішні області Росії і міста. Зросла чисельність Естонців у міському населенні (у [[1897]] 63&nbsp;% жителів [[Таллінн]]у). Розвивається естонський національний рух.

Якнайдавніші сільські поселення&nbsp;— села купчастого і рядового планування, на півдні&nbsp;— також однодвірні і розкидані поселення. Основне традиційне житло&nbsp;— житлова клуня (рехетуба)&nbsp;— зрубова трикамерна споруда з високим солом'яним дахом; центральне житлове приміщення, опалювальне по-чорному (клуня), використовувалося також для просушування снопів; примикаючі приміщення&nbsp;— холодна комора-камора (''kamber'') і тік (''rehealune''). Інші споруди садиби&nbsp;— кліть (''ait''), [[хлів]] (''laut''), літня [[кухня]] (''köök''), [[лазня]] (''saun''). В кінці 19 століття у заможних селян число камір росте, в них влаштовуються [[спальня|спальні]], з'являються печі з димарем. Іноді житло будують окремо, залишаючи за клунею тільки господарське призначення. У 20 столітті розповсюджуються будинки типу [[котедж|котеджів]]ів.

Традиційний жіночий одяг середини 19 століття&nbsp;— [[сорочка]] туниковидного крою (''särk'', ''hame''), смугаста [[спідниця]] (''seelik'', ''kört''), тканий [[пояс]], верхня суконна коротка [[кофта]] в [[талія|талію]] (''kampsun'') або безрукавка (''liistik''). На півночі поширена коротка [[блуза]] з пишними рукавами (''käised''). Заміжні жінки носили [[фартух]], рушниковий [[головний убір]] (''linik''), пізніше&nbsp;— полотняний чіпець (''tanu''), на півночі і заході&nbsp;— убір типу кокошника (''pottmüts'', ''kabimüts''). Головний убір дівчат&nbsp;— вінець на твердій основі (''pärg'') або [[стрічка]]. Характерне лляне (''õlalinik'', ''kaal'') або шерстяне [[покривало]] (''sõba''). Святковий одяг прикрашався срібними фібулами&nbsp;— конічними (''sõlg'') і плоскими (''prees''), ланцюжками з монетами і намистами; особливо рясні нагрудні прикраси сету. Жіночий одяг сету відрізняли російські елементи: рубаха-долгорукавка (пізніше&nbsp;— т.&nbsp; з. новгородського типу з широкими рукавами) і глухий косоклинний [[сарафан]] (''rüüd'', ''sukman''). Головний убір&nbsp;— рушниковий линик, дівчата носили вінець російського типу (''vanik'').

Естонці поселилися в Україні в [[1861]]—[[1877]] роках у [[Кримський півострів|КримКриму]]у. Це були учасники сектантського руху, спрямованого проти соціального і релігійного гноблення з боку балтійських поміщиків і духовенства. Дотепер збереглося кілька невеликих естонських селищ у [[Красногвардійський район (Крим)|Красногвардійському районі]] Криму{{refsfn|1Наулко|1970|p=}}. Тоді для естонців у Сімферопольському, Євпаторійському, Перекопському та Феодосійському повітах [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]] уряд [[Російська імперія|Російської імперії]] виділив 36  тис. [[Десятина|десятин]] землі в 40  селах, зокрема в Джурчі (нині смт  Первомайське), Замрук (нині с.  Берегове), Бурлюк (нині с.  Віліне, обидва Бахчисарайського р-ну), Актачи-Кият (нині с.  Білоглинка Сімферопольського р-ну), Кият-Орка (нині с-ще Упорне Первомайського р-ну). В с. Замрук у серед. 19 ст. було відкрито школу, до якої запросили вчителя з Естонії. Також було зведено молитовний будинок.

Наприкінці 19 &nbsp;— поч. 20  ст. естонці, які мешкали в селах Криму, почали виїжджати на заробітки в [[Сімферополь]], [[Севастополь]], Феодосію та Ялту.

За переписом нас. 1897, на території України (без урахування [[Галичина|Галичини]], [[Буковина|Буковини]] та Закарпатської України) проживало 2227 естонців, з них 1887 осіб &nbsp;— у сільській місцевості (62,9 &nbsp;%). Найбільше естонців (2210  осіб) мешкало в Таврійській губернії, за родом занять їх розподіл тут був таким: землеробство &nbsp;— 1482  особи, армійська служба &nbsp;— 140, приватне обслуговування &nbsp;— 123, виготовлення одягу &nbsp;— 44  особи. Після [[Перша світова війна|Першої світової війни]] та громадянської війни в Україні 1917—1921 кількість естонського населення на території України зросла насамперед внаслідок міграцій військової та робочої сили.

У 1920 було створено Естонську секцію (відділ) агітації та пропаганди при ЦК КП(б)У. Існувала подібна компартійна секція також в [[Одеса|Одесі]]. У [[Харків|Харкові діяв]]діяв естонський к-т, що будував свою діяльність на засадах національно-патріотичної ідеї.

У 1930 в Криму в місцях компактного проживання естонців були створені національні сільради: у Сімферопольському р-ні &nbsp;— 2, Джанкойському &nbsp;— 1. У 1924/25 навчальному році в Криму діяло 5  естон. шкіл 1-го ст. (початкових), в яких навчався 131 учень. Навчання велося естонською мовою.

Між переписами населення 1959 і 1989 чисельність естонців істотно не змінилася. При цьому вони були дисперсно розселені по Україні (чи не єдиний виняток &nbsp;— компактне проживання естонців у с. Краснодарка Красногвардійського р-ну Крим. обл., нині [[Автономна Республіка Крим|АР Крим]]). У містах проживало (1970, 1979 та 1989) відповідно 3729, 3414 і 3452  особи, або 81,6, 83,0 та 82,2 &nbsp;% українців естонського походження.

== ЛітератураПримітки ==