Відмінності між версіями «Пауль Ерліх»

4 байти вилучено ,  6 місяців тому
нема опису редагування
| примітки =
}}
'''Пауль Ерліх''' ({{lang-de|Paul Ehrlich}}; [[14 березня]] [[1854]] — [[20 серпня]] [[1915]]) — [[Німеччина|німецький]] науковець. Лауреат [[Нобелівська премія|Нобелівської премії]] з фізіології та медицини [[1908]] року (разом з [[Мечніков Ілля Ілліч|І. Мечніковим]]). Відомий роботами в галузях [[гематологія|гематології]], [[імунологія|імунології]] та [[хімієтерапія|хімієтерапії]]. Ерліх передбачив [[автоімунітет]] і назвав його «''horror autotoxicus''». Саме він ввівзапровадив термін «хімієтерапія». Ідея «[[чарівна куля|чарівної кулі]]» — також належить йому, як і перше емпіричне спостереження [[гематоенцефалічний бар'єр|гематоенцефалічного бар'єра]].
Є засновником і по-справжньому творцем наукового хімієтерапевтичного напрямку в мікробіології.
 
Він досліджував вплив на трипаносоми барвників: анілінових (фуксин) і бензидинових (трипеновий синій і червоний) і разом з [[Кіоші Шига]] довів їх активну згубну дію на клітини збудників в організмі інфікованих тварин.
Далі Ерліх довів ефективність дії органічних сполук миш'яку, приєднаних до аніліну на збудника сифілісу. Запропонував антиспірохетозні препарати сальварсан (1908), неосальварсан.
 
Ерліх ввівзапровадив поняття вибіркової дії хімієпрепаратів («селективної токсичності») — різної за ступенем токсичності для паразитів і клітин організму хазяїна. Увів принцип хімічної варіації (1906), який і нині є методологічною основою синтезу нових зіміотерапевтичних препаратів у наш час — за комп'ютерною технологією.
 
Запропоновані Ерліхом принципи хімієтерапії є абсолютно актуальними й нині: