[[Файл:G grill 1869.jpg|left|140px|thumb|''Вафелірування «G» на марці [[1869]] року'']]
[[Файл:Stamp US 1867 3c F grill.jpg|right|130px|thumb|''На цьому три[[цент]]овику [[1867]] року вафелірування помітне на гашенні'']]
В 1860-ті роки поштове відомство сталозанепокоїлось турбуватиповторним повторне використаннявикористанням поштових марок. Хоча існує мало доказів того, що цяце явище було росповсюдженим, ву багатозначну якікількість поштовіпоштових відділеннявідділень ніколи не надходило жодних приладів для гашення марок. Через це вони були вимушені імпровізувати при проставленні позначок на марках, то надписуючи марки перовою ручкою («[[гашення пером]]»), то виструговуючи на [[Корок|пробці]], інколи підходячи до цієї справи дуже творчо («fancy cancels»). Однак, оскільки фарбу низької якості можна було змити з марки, така методика могла мати лише невеликий успіх. В прагненні вирішити проблему, що виникла, ряддеякі винахідниківвинахідники запантетувавзапатентували різні ідеї.
З часом поштове відомство почало використовувати метод вафелірування поштових марок, тобто пресування іх за допомогою пристрою у вигляді малюнка із крихітними виступами пірамідальної форми, які видавлюють папір, роблячіроблячи на ньому розриви, котрі глибше просякають фарбою, що перешкоджає її змиванню. Незважаючи на те, що патент зберігся (№ 70.147), більша частина фактичного процесу вафелірування була погано задокументована, тому проводились істотні дослідження по відтворенню того, що і коли робилось. Вивчення марок свідчить про те, що використовувлосьвикористовувалось 10 типів пристроїв для вафелірування, які відрізнялись за розміром і формою (філателісти помітили їх латинськими літерами A-I і Z), що практика ця почалась приблизно в 1867 році і булатривала припинена вдо 1871 роціроку. Ряд вафеліруваних марок входить до числа найбільших раритетів американської філателії: найрідкіснішою із усіх поштових марок США є одноцентовик США з вафеліруванням типу [[Вафелірування типу «Z»|«Z»]], який відомий лише в двох екземплярах.
