Мензатюк Зірка Захаріївна: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Орфографічна помилка у реченні (Орфографическая ошибка в предложении)
Мітки: перше редагування Візуальний редактор
Banasteishn (обговорення | внесок)
м Доповнено новою інформацією графу Життєпис та Творчість; створено графу Цитати та Хобі. Усе підкріплено джерелами.
Рядок 28:
}}
 
'''Зі́рка Заха́ріївна Мензатю́к''' (* [[21 жовтня]] 1954, c. [[Мамаївці]], [[Кіцманський район]], [[Чернівецька область]]) — [[Україна|українська]] [[письменниця|письменниця, казкарка]], [[журналіст]], член НСПУ (З 1995).
 
== Життєпис ==
Вступ до університету, насправді, виявився нелегким, але Зірці Мензатюк допомогли численні публікації творів у газетах, здобуте перше місце на обласній олімпіаді з української мови і літератури та ще рекомендація Спілки письменників, яку вона дістала як авторка-початківець.
* 1972–[[1977]] — навчання на факультеті журналістики [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського національного університету імені Івана Франка]];
* [[1977]]–[[1978]] — кореспондент районної газети «Прапор перемоги» м. [[Заставна]] [[Чернівецька область|Чернівецької області]];
* [[1979]]–[[1985]] — кореспондент республіканської газети «[[Радянська Україна (газета)|Радянська Україна]]», м. [[Київ]];
* [[1985]]–[[1987]] — кореспондент газети [[Вісті з України (газета)|«Вісті з України»]];
 
* 1972–[[1977]] — навчання на факультеті журналістики [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського національного університету імені Івана Франка]];
З [[1988]] донині на творчій роботі.
 
Закінчивши університет з червоним дипломом, вона працювала кореспондентом газети "Радянська Україна". Робота була цікавою і відповідальною, проте скоро письменниця стала відчувати, що пише не про те, не так, як хоче, тому відмовилася від кар'єри, залишила газету і присвятила себе творчості для дітей. У своїх казках Зірка пише про вічні цінності українського народу.<ref>{{Cite web|title=Мензатюк Зірка Захаріївна: Біографія на УкрЛібі|url=https://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=8081|website=www.ukrlib.com.ua|accessdate=2020-03-12}}</ref>
 
* [[1977]]–[[1978]]&nbsp;— кореспондент районної газети «Прапор перемоги» м. [[Заставна]] [[Чернівецька область|Чернівецької області]];
* [[1979]]–[[1985]]&nbsp;— кореспондент республіканської газети «[[Радянська Україна (газета)|Радянська Україна]]», м. [[Київ]];
* [[1985]]–[[1987]]&nbsp;— кореспондент газети [[Вісті з України (газета)|«Вісті з України»]];
 
З [[1988]] й донині на творчій роботі.
 
У різні роки вела в дитячому журналі «[[Соняшник (журнал)|Соняшник]]» рубрики «Храми України», «Фортеці України», «Щоб любити», «Щоденник мандрівника», також рубрики про святині України в освітній радіопередачі для школярів «АБЦ» на [[Українське радіо|Першому каналі Українського радіо]].
 
Член [[Національна спілка письменників України|Національної Спілки письменників України]] (з [[1995]]).
 
Зірка Захаріївна багато мандрувала. З чоловіком і дочкою вони щоліта вибиралися у ще незнайомі куточки України, де їх чекали пригоди і цікаві відкриття. Пригод назбирувалося все більше, тож мисткиня написала казкову повість про мандрівку Україною — її славетними місцями, замками та й просто мальовничими дорогами, якими так весело їхати назустріч несподіванкам.<ref>{{Cite web|title=Зірка Мензатюк про себе та свою творчість|url=http://www.chl.kiev.ua/Bibliograf/menzatuk/02.htm|website=www.chl.kiev.ua|accessdate=2020-03-12}}</ref>
 
== Творчість ==
Писати вірші і друкуватися в районній і обласній газетах почала в шкільні роки (перший вірш був надрукований в 11 років). Це сталося так: одного разу вчителька задала написати вдома переказ "Ліс восени". Почавши з переказу, Зірка написала про лисячу нору, яку бачила в лісі, про білочку, що збирала ліщинові горіхи, а далі й про те, яким ліс стане взимку, коли його засипле сніг. Замість кількох рядочків переказ розтягнувся на цілих п'ять сторінок. І їй так сподобалося викладати на папері власну розповідь, що письменниця на цьому не зупинилася і написала ще й віршовану "Казку про кицю Мурку і дівчину Ганну", а в наступні дні — чимало віршиків. Однокласники чомусь не повірили, що дівчинка пише вірші сама, і стали говорити, що все те написав її прадід Олекса та й закопав, а вона викопала і видає за свої. Проте вже за три роки вірші Зірки почали друкувати районна і обласна газети.<ref>{{Cite web|title=Мензатюк Зірка Захаріївна: Біографія на УкрЛібі|url=https://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=8081|website=www.ukrlib.com.ua|accessdate=2020-03-12}}</ref>
Писати вірші і друкуватися в районній і обласній газетах почала в шкільні роки (перший вірш був надрукований в 11 років).
 
Друкувалася в газетах: «[[Літературна Україна]]», «[[Зірка]]», «[[Культура і життя (газета)|Культура і життя]]», «Наша віра» та інших;
Рядок 49 ⟶ 56:
 
Друкувалася за кордоном у [[США]], [[Словаччина|Словаччині]] та [[Польща|Польщі]].
 
У 1990 році видавництво «Веселка» випустило першу книжку казок «Тисяча парасольок». Невдовзі в тому ж видавництві вийшла друга книжка «Арніка» — казка про найчарівніше зілля Карпат. У видавництві «Лелека» побачила світ книжка «Мільйон мільйонів сестричок». А далі в українському книговиданні почалася затяжна криза. Книжки майже не виходили у світ. І знову письменниці знадобилося вміння чекати, не розчаровуючись і не зневірюючись. Хоча книжки не видавалися, вона продовжувала писати. Для журналу «Соняшник» написала розповіді про українські церкви, з якими пов’язано надзвичайно багато дивовижних історій. Нариси мали успіх, тому «Соняшник» видав їх окремою книжкою «Наші церкви: історія, дива, легенди».<ref>{{Cite web|title=Зірка Мензатюк про себе та свою творчість|url=http://www.chl.kiev.ua/Bibliograf/menzatuk/02.htm|website=www.chl.kiev.ua|accessdate=2020-03-12}}</ref>
 
[[Файл:Зірка Мензатюк1.JPG|thumb||right|200px|<small>Письменниці [[Леся Воронина]] (ліворуч) і Зірка Мензатюк в День дитячої книги на книжковій ярмарці ([[2011]])</small>]]
Рядок 97 ⟶ 106:
 
Внучка&nbsp;— Ярина, студентка київського вузу.
 
== Цитати ==
 
* ''«Для багатьох дорослих дядь і тьоть, у тому числі й письменників, світ підлітків – це така собі terra incognita, звідки ми давно пішли і не знаємо, що там діється. Якщо в героях «дорослої» літератури можна змальовувати а хоч би й себе коханого – свої вподобання, переживання, і читачеві то буде цікаво, то у творах для підлітків такий «номер» не пройде. Тут потрібне перевтілення. Потрібні знання про цю «землю невідому», в яку нас не поспішають впускати».''<ref>{{Cite web|title=- Мала Сторінка|url=https://mala.storinka.org/%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8F%D1%87%D1%96-%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%B8-%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%8E%D0%BA.html|website=mala.storinka.org|accessdate=2020-03-12}}</ref>
* ''«Коли розмовляємо рідною мовою, ми звучимо в унісон зі своєю землею!»''<ref>{{Cite web|title=Зірка Мензатюк у Бердичеві|url=https://chomysuku.blogspot.com/2017/12/blog-postZirka-Menzatjuk-u-Berdychevi.html|website=Зірка Мензатюк у Бердичеві {{!}} Чомусики та Читайлики|date=13 грудня 2017|accessdate=2020-03-12|last=Всезнайка}}</ref>
* ''«Від діда Танасія я дістала промовистий дарунок — товсту книгу поезії Лесі Українки. Та книжка стала моєю улюбленою, як і образ самої Лесі. У ній я вбачала споріднену душу. Бо ж вона теж з дитинства писала вірші. Як і моїх рідних, Лесину тітку засудили за патріотизм, і саме їй Леся присвятила свій перший вірш. Згодом я грала роль Лесі Українки на шкільній сцені. За творами славетної Лесі писала твір на вступних іспитах. А тепер мої книжки відзначено премією, що носить це дороге для мене ім’я».''
* ''«А от мій батько через моє віршування зажурився. Він розумів, що мені потрібно вчитися, а дочку політв’язня в вузах не чекатимуть. Він побоювався, що через його минуле мені буде складніше в житті. Але він помилявся. Певна доза гіркоти мені випала вже в дитинстві, але вона виявилася ціннішою за будь-які житейські пільги, бо навчала стійкості, терпіння й наполегливості. Навчала всупереч обставинам досягати мети».''
* ''«В своїх казках я пишу про вічні цінності українського народу. Недавно вийшла у світ моя книжка '''«Макове князювання»,''' в яку включено казки про наші свята. Адже в святах багато казкового, чарівного! От хоча б перетворення звичайного яєчка в красуню-писанку, що несе на собі чарівні знаки. Про неї я розповіла в казці '''«Писанка»'''. Або звичай справляти на Великдень обновки, про який нам нагадує вірш Тараса Шевченка «На Великдень, на соломі». Чому їх справляли? Що вони значили? Про це — моя казка '''«Молоданчик»'''. А хіба не варті казок свято Івана Купала, коли зілля набирається найбільшої сили, або повна краси й поезії Зелена неділя, в якій можна віднайти загублену гармонію життя, і Різдво, і Спаса та Маковія, і чимало інших свят. Вони прикрашали моє дитинство, без них життя втратило б свої найяскравіші барви, тому бережімо їх!».''
* ''«На власній долі я переконалася, що успіх — не надто полохливий птах. Його можна упіймати. Щастя — досяжне, просто треба вміти його відчувати».''<ref>{{Cite web|title=Зірка Мензатюк про себе та свою творчість|url=http://www.chl.kiev.ua/Bibliograf/menzatuk/02.htm|website=www.chl.kiev.ua|accessdate=2020-03-12}}</ref>
 
== Хобі ==
Улюблений відпочинок - подорожувати Україною. Також Зірка Захаріївна любить вишивати і це вміння з покоління в покоління передала своїй дочці Наталі; обожнює справляти українські свята, особливо цінує християнські звичаї, бо зростала у побожній родині; також полюбляє читати різного роду літературу.
 
== Примітки ==