Високий замок: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Ganyak (обговорення | внесок)
Оптимізація зображень
Рядок 24:
За архівними документами і науковою літературою Високий та Низький замки у Львові виникли в часи [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинської держави]]. З руських літописів і пізніших хронік [[XVI]]–[[XVII]] ст. ([[Ян Альнпек|Яна Альнпека]], [[Мартін Ґруневеґ|Мартіна Ґруневеґа]], Бартоломея Зиморовича) відомо, що на Замковій горі під керівництвом [[Лев Данилович|князя Лева Даниловича]] збудували укріплення. Вони були дерев'яно-земляними, як і переважна більшість руських градів. [[1259]] року на вимогу хана [[Бурундай|Бурундая]], укріплення були розібрані, але в [[1270]] році відбудовані наново. Львівський історик [[Бартоломей Зиморович]] вважав цей рік датою первісного будівництва фортифікацій на Замковій горі. У [[1340]] році, коли [[Львів]] вперше був захоплений [[Казимир III|Казимиром ІІІ]], за словами хроніста [[Ян Длугош|Яна Длуґоша]], було спалено дерев'яний замок. Повторно швидкоруч відновлений замок був спалений литовцями у [[1353]] році.
 
Новий мурований замок постав на Замковій горі наприкінці [[XIV століття]], очевидно, вже після остаточного захоплення українських земель [[Королівство Польське|Польщею]] [[1387]] року. Він став резиценцієюрезиденцією королівського [[староста|старости]] й залоги. Його використовували також як в'язницю. Тут, зокрема, перебували полонені в битві під [[Ґрюнвальдська битва|Ґрюнвальдом]] у [[1410]] році німецькі лицарі, згодом утримували княжну [[Острозька Гальшка Іллівна|Гальшку Острозьку]].
 
Згідно з описом, 1562 року був у доброму стані, мав каплицю з необхідними предметами, склепіння для «чуваючих», 10 гармат, інструменти для розбивання мурів, багато куль, дуже багато пороху<ref>''Orłowicz M''. Ilustrowany przewodnik po Lwowie…&nbsp;— S. 176—177.</ref>, пишне королівське мешкання, муровані аркадні галереї ({{lang-pl|krużganek}}), башти тощо<ref>''[[Міхал Балінський|Baliński М.,]] [[Тимотеуш Ліпінський|Lipiński T.]]'' [https://polona.pl/item/starozytna-polska-pod-wzgledem-historycznym-jeograficznym-i-statystycznym-opisana-t-2,ODAyNjE/6/#item Lwów // Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym opisana].&nbsp;— Warszawа&nbsp;: nakład i druk S. Orgelbranda, 1845.&nbsp;— Т. ІІ.&nbsp;— Cz. 2.&nbsp;— S. 553. {{ref-pl}}</ref>.