Високий замок: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Ganyak (обговорення | внесок) Оптимізація зображень |
|||
Рядок 24:
За архівними документами і науковою літературою Високий та Низький замки у Львові виникли в часи [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинської держави]]. З руських літописів і пізніших хронік [[XVI]]–[[XVII]] ст. ([[Ян Альнпек|Яна Альнпека]], [[Мартін Ґруневеґ|Мартіна Ґруневеґа]], Бартоломея Зиморовича) відомо, що на Замковій горі під керівництвом [[Лев Данилович|князя Лева Даниловича]] збудували укріплення. Вони були дерев'яно-земляними, як і переважна більшість руських градів. [[1259]] року на вимогу хана [[Бурундай|Бурундая]], укріплення були розібрані, але в [[1270]] році відбудовані наново. Львівський історик [[Бартоломей Зиморович]] вважав цей рік датою первісного будівництва фортифікацій на Замковій горі. У [[1340]] році, коли [[Львів]] вперше був захоплений [[Казимир III|Казимиром ІІІ]], за словами хроніста [[Ян Длугош|Яна Длуґоша]], було спалено дерев'яний замок. Повторно швидкоруч відновлений замок був спалений литовцями у [[1353]] році.
Новий мурований замок постав на Замковій горі наприкінці [[XIV століття]], очевидно, вже після остаточного захоплення українських земель [[Королівство Польське|Польщею]] [[1387]] року. Він став
Згідно з описом, 1562 року був у доброму стані, мав каплицю з необхідними предметами, склепіння для «чуваючих», 10 гармат, інструменти для розбивання мурів, багато куль, дуже багато пороху<ref>''Orłowicz M''. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 176—177.</ref>, пишне королівське мешкання, муровані аркадні галереї ({{lang-pl|krużganek}}), башти тощо<ref>''[[Міхал Балінський|Baliński М.,]] [[Тимотеуш Ліпінський|Lipiński T.]]'' [https://polona.pl/item/starozytna-polska-pod-wzgledem-historycznym-jeograficznym-i-statystycznym-opisana-t-2,ODAyNjE/6/#item Lwów // Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym opisana]. — Warszawа : nakład i druk S. Orgelbranda, 1845. — Т. ІІ. — Cz. 2. — S. 553. {{ref-pl}}</ref>.
|