Відьма: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення, джерело, зовнішнє посилання
Мітка: редагування коду 2017
доповнення, джерела, зовнішні посилання
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 2:
[[Файл:Sevchenko Vidma.jpg|right|thumb|[[Тарас Шевченко]]. Ілюстрація до поеми «Відьма». Олівець. [[1847]]]]
 
'''Відьма'''&nbsp;— жінка, щонаділена володієчаклунськими надприроднимиздібностями силамивід іприроди, використовуєабо їхта, наяка шкодунавчилася людямчаклувати<ref name="vidma2" />.
Етимологи пов’язують походження слова відьма з давньоруським іменником вѣдь&nbsp;— «знання»: слово відьма спочатку вживалося в значенні «та, що все знає», звідки розвинулося подальше «ворожка», а пізніше&nbsp;—
«зла, сварлива жінка»<ref name="vidma-1" />.
Основними вміннями відьом в [[Україна|Україні]] вважалися: здатність до перевертництва на різних звірів; вміння відбирати молоко у корів, [[вовна|вовну]] в овець, [[Яйце|яйця]] в домашньої птиці та [[сало]] у свиней; позбавляти людей урожаю та робити їх [[Вовкулака|вовкулаками]]; насилати хвороби; псувати продукти; відьма може також керувати погодою: наслати [[град]], [[посуха|посуху]], тощо. Навіть наснившись, відьма може призвести до прикрощів. Головним місцем їх [[Шабаш (відьомський)|шабашу]], згідно [[Повір'я|повір'їв]], була [[Лиса гора (Київ)|Лиса гора]].
Жінок, звинувачених у лихому [[Магія|чаклунстві]] в Україні спалювали, що зокрема було закріплено у [[Козацьке звичаєве право|звичаєвому праві]] [[Військо Запорозьке|Війська Запорозького]]<ref>Гуржій О.&nbsp;І.&nbsp;Українська козацька держава в другій половині XVII—XVIII&nbsp;ст.: кордони, населення, право.&nbsp;— К., 1996. (ст. 130)</ref>. ІснувавТе, гарантованийщо спосібпевна перевірки&nbsp;—людина киданнямала утаємні зав'язаномузнання, мішкуне довважалося водойми,гріховним якщочи опісляпротивним тогоученню жінкаЦеркви<ref неname="vidma2" випливала/>. тоВідьом визнаваласяпереслідували невинною<ref>Вовкне Х.&nbsp;К.&nbsp;Студіїза зв’язок з української«нечистою етнографіїсилою», таа антропологіїза /здійснення Вовкшкоди Х.окремим К.&nbsp;—людям Кчи громаді. :В МистецтвоУкраїні відьом піддавали тілесному покаранню і вимагали відшкодування збитків, 1995.&nbsp;—здійснених 336чаклуванням, с.проте (175практично с.)</ref>не катували. Поширеним на українських теренах
було «купання відьом»: випробовування жінок на причетність до відьомства і кара за нього. Жінку
опускали в річку, і якщо вона тонула, то визнавалась невинною. «Купання» або «плавання» було
характерне тільки для [[Правобережна Україна|Правобережної України]], на [[Лівобережна Україна|Лівобережжі]] дослідниками такі випадки практично не фіксувалися<ref name="vidma2" /><ref>Вовк Х.&nbsp;К.&nbsp;Студії з української етнографії та антропології / Вовк Х. К.&nbsp;— К. : Мистецтво, 1995.&nbsp;— 336 с. (175 с.)</ref>.
 
У сучасному житті українців відьма може бути символом недоброї, сварливої жінки, а також людини, яка багато знає і може впливати на хід подій<ref name="vidma-1" />.
Рядок 26 ⟶ 29:
== Народна класифікація відьом ==
[[Файл:John William Waterhouse - Magic Circle.JPG||thumb|праворуч|200 px|«Відьомська магія» [[Джон Вільям Вотергаус|Джон Вотергаус]]]]
ПоділялиЗа '''відьом'''традиційними науявленнями двіукраїнців, категорії&nbsp;—існували відьми двох категорій: «родимихприродні» і(«родимі», «вченихродинні», «рожденні», «з роду») та «вчені» («навчені», «по ділу»). Перші, як правило, відрізнялися наявністю хвоста<ref name="vidma2" />. Природня, або «родима» відьма з'являється коли в кого народжується підряд сім дівчат, а між ними ні одного хлопця, або є представницею [[три|третього]] покоління [[шлюб|позашлюбних]] дівчат чи є просто дочкою відьми (залежно від регіону). Родима відьма могла народитися у матері, котра, будучи вагітною, готувала [[Святий вечір|свят-вечірні]] страви та ненароком проковтнула вуглинку, або ж коли дитину в утробі матері прокляли «в таку хвилину».
За традиційними уявленнями українців, родимі відьми вважалися ніби не винними у своєму гріху, на відміну від відьом учених, якими ставали свідомо. Вірили, що родима відьма багато знає, але не шкодить і навіть може допомагати людям. Вона могла зробити шкоду і відробити зроблене<ref name="vidma2" />.
 
«Вчена» відьма набирається своїх надприродних сил від іншої відьми, або від [[чорт]]а, взагалі від '''[[нечиста сила|нечистої сили]]'''. Різниця між «родимою» і «вченою» відьмами та, що родима відьма може іноді й направити заподіяну шкоду, але вчена ніколи цього не зробить: «Гірша відьма вчена, як родима» (Номис, 235).
Рядок 64 ⟶ 68:
 
== Різниця між уявленнями про відьом в Україні та в Західній Європі ==
*У традиційних українських віруваннях відьма тісно пов’язана із Церквою. О. Кісь звернула увагу на те, що відьма в українському селі була членом церковної громади і могла вільно відвідувати церкву, чого не могло бути у Західній Європі. В різних місцевостях України дослідниками були зафіксовані схожі оповіді про дії відьом у церкві<ref name="vidma2">[[iarchivehttps:11_2018//archive.org/stream/11_2018#page/n287|/mode/2up Люди наділені надприродними здібностями. Міфологічні вірування]] // [[Енциклопедія історії України]]: Україна—Українці.&nbsp;— Кн. 1 / Редкол.: [[Смолій Валерій Андрійович|В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій]] (голова редкол.), [[Боряк Геннадій Володимирович|Г.&nbsp;В.&nbsp;Боряк]] (заст. голови) та ін.&nbsp;— [[Інститут історії України НАН України|НАН України. Інститут історії України]].&nbsp;— [[Київ|К]].: [[Наукова думка]], 2018.&nbsp;— 608 с.&nbsp;— С. 289.</ref>.
 
Свого часу проф. [[Антонович Володимир Боніфатійович|В. Антонович]] звернув увагу на різницю по відношенню до відьом у нас, в Україні, і на заході [[Європа|Європи]], де відьом дуже гостро переслідували і палили&nbsp;— першу відьму спалено в [[Тулуза|Тулузі]] [[1275]]&nbsp;року. На заході головною підставою для переслідування відьом було запідозрювання в стосунках із нечистою силою, відступі від правдивої [[релігія|релігії]], себто в так званій [[апостасія|апостасії]]. У нас, натомість, всі процеси проти відьом були побудовані на скаргах про якусь конкретну шкоду, що її ніби заподіяла відьма. І якщо на заході притягали відьму до відповідальності державні, а частіше [[Християнська церква|церковні]] установи, то у нас, як правило, подібні процеси розпочиналися тільки за позовом приватних осіб, при наявності скривдженої сторони. Особливо цікава в нас повна відсутність церковної ієрархії, цілковита її незацікавленість справою. І на [[Лівобережжя|Лівобережжі]], і на [[Правобережна Україна|Правобережжі]] систематичного переслідування відьом у нас не було. А тим менше можна говорити про його масовий характер, який воно набуло на довший час на заході Європи.
Рядок 98 ⟶ 103:
 
== Література ==
* [[iarchive:11_2018/page/n287|Люди наділені надприродними здібностями. Міфологічні вірування]] // [[Енциклопедія історії України]]: Україна—Українці.&nbsp;— Кн. 1 / Редкол.: [[Смолій Валерій Андрійович|В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій]] (голова редкол.), [[Боряк Геннадій Володимирович|Г.&nbsp;В.&nbsp;Боряк]] (заст. голови) та ін.&nbsp;— [[Інститут історії України НАН України|НАН України. Інститут історії України]].&nbsp;— [[Київ|К]].: [[Наукова думка]], 2018.&nbsp;— 608 с.&nbsp;— С. 289.
* [[iarchive:narysmifologiji/page/n223|Відьми (чарівниці)]] // Нарис української міфології / Володимир Гнатюк; іл. О. Кульчицька; [підгот. та опрац. тексту, вступ. ст. і прим. Р. Кирчів].&nbsp;— Львів: [[Інститут народознавства НАН України]], 2000.&nbsp;— 263 c.
* [[Антонович Володимир Боніфатійович|Антонович В. Б.]] [http://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=480 Колдовство. Документы&nbsp;— процессы&nbsp;— изследование] / Владимир Бонифатьевич Антонович.&nbsp;— Петербург: Тип. В. Киршбаума, 1877.&nbsp;— 139 с.