Відьма: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Lanamy (обговорення | внесок) доповнення, джерело, зовнішнє посилання Мітка: редагування коду 2017 |
Lanamy (обговорення | внесок) доповнення, джерела, зовнішні посилання Мітка: редагування коду 2017 |
||
Рядок 2:
[[Файл:Sevchenko Vidma.jpg|right|thumb|[[Тарас Шевченко]]. Ілюстрація до поеми «Відьма». Олівець. [[1847]]]]
'''Відьма''' — жінка,
Етимологи пов’язують походження слова відьма з давньоруським іменником вѣдь — «знання»: слово відьма спочатку вживалося в значенні «та, що все знає», звідки розвинулося подальше «ворожка», а пізніше —
«зла, сварлива жінка»<ref name="vidma-1" />.
Основними вміннями відьом в [[Україна|Україні]] вважалися: здатність до перевертництва на різних звірів; вміння відбирати молоко у корів, [[вовна|вовну]] в овець, [[Яйце|яйця]] в домашньої птиці та [[сало]] у свиней; позбавляти людей урожаю та робити їх [[Вовкулака|вовкулаками]]; насилати хвороби; псувати продукти; відьма може також керувати погодою: наслати [[град]], [[посуха|посуху]], тощо. Навіть наснившись, відьма може призвести до прикрощів. Головним місцем їх [[Шабаш (відьомський)|шабашу]], згідно [[Повір'я|повір'їв]], була [[Лиса гора (Київ)|Лиса гора]].
Жінок, звинувачених у лихому [[Магія|чаклунстві]] в Україні спалювали, що зокрема було закріплено у [[Козацьке звичаєве право|звичаєвому праві]] [[Військо Запорозьке|Війська Запорозького]]<ref>Гуржій О. І. Українська козацька держава в другій половині XVII—XVIII ст.: кордони, населення, право. — К., 1996. (ст. 130)</ref>.
було «купання відьом»: випробовування жінок на причетність до відьомства і кара за нього. Жінку
опускали в річку, і якщо вона тонула, то визнавалась невинною. «Купання» або «плавання» було
характерне тільки для [[Правобережна Україна|Правобережної України]], на [[Лівобережна Україна|Лівобережжі]] дослідниками такі випадки практично не фіксувалися<ref name="vidma2" /><ref>Вовк Х. К. Студії з української етнографії та антропології / Вовк Х. К. — К. : Мистецтво, 1995. — 336 с. (175 с.)</ref>.
У сучасному житті українців відьма може бути символом недоброї, сварливої жінки, а також людини, яка багато знає і може впливати на хід подій<ref name="vidma-1" />.
Рядок 26 ⟶ 29:
== Народна класифікація відьом ==
[[Файл:John William Waterhouse - Magic Circle.JPG||thumb|праворуч|200 px|«Відьомська магія» [[Джон Вільям Вотергаус|Джон Вотергаус]]]]
За традиційними уявленнями українців, родимі відьми вважалися ніби не винними у своєму гріху, на відміну від відьом учених, якими ставали свідомо. Вірили, що родима відьма багато знає, але не шкодить і навіть може допомагати людям. Вона могла зробити шкоду і відробити зроблене<ref name="vidma2" />.
«Вчена» відьма набирається своїх надприродних сил від іншої відьми, або від [[чорт]]а, взагалі від '''[[нечиста сила|нечистої сили]]'''. Різниця між «родимою» і «вченою» відьмами та, що родима відьма може іноді й направити заподіяну шкоду, але вчена ніколи цього не зробить: «Гірша відьма вчена, як родима» (Номис, 235).
Рядок 64 ⟶ 68:
== Різниця між уявленнями про відьом в Україні та в Західній Європі ==
Свого часу проф. [[Антонович Володимир Боніфатійович|В. Антонович]] звернув увагу на різницю по відношенню до відьом у нас, в Україні, і на заході [[Європа|Європи]], де відьом дуже гостро переслідували і палили — першу відьму спалено в [[Тулуза|Тулузі]] [[1275]] року. На заході головною підставою для переслідування відьом було запідозрювання в стосунках із нечистою силою, відступі від правдивої [[релігія|релігії]], себто в так званій [[апостасія|апостасії]]. У нас, натомість, всі процеси проти відьом були побудовані на скаргах про якусь конкретну шкоду, що її ніби заподіяла відьма. І якщо на заході притягали відьму до відповідальності державні, а частіше [[Християнська церква|церковні]] установи, то у нас, як правило, подібні процеси розпочиналися тільки за позовом приватних осіб, при наявності скривдженої сторони. Особливо цікава в нас повна відсутність церковної ієрархії, цілковита її незацікавленість справою. І на [[Лівобережжя|Лівобережжі]], і на [[Правобережна Україна|Правобережжі]] систематичного переслідування відьом у нас не було. А тим менше можна говорити про його масовий характер, який воно набуло на довший час на заході Європи.
Рядок 98 ⟶ 103:
== Література ==
▲* [[iarchive:11_2018/page/n287|Люди наділені надприродними здібностями. Міфологічні вірування]] // [[Енциклопедія історії України]]: Україна—Українці. — Кн. 1 / Редкол.: [[Смолій Валерій Андрійович|В. А. Смолій]] (голова редкол.), [[Боряк Геннадій Володимирович|Г. В. Боряк]] (заст. голови) та ін. — [[Інститут історії України НАН України|НАН України. Інститут історії України]]. — [[Київ|К]].: [[Наукова думка]], 2018. — 608 с. — С. 289.
* [[iarchive:narysmifologiji/page/n223|Відьми (чарівниці)]] // Нарис української міфології / Володимир Гнатюк; іл. О. Кульчицька; [підгот. та опрац. тексту, вступ. ст. і прим. Р. Кирчів]. — Львів: [[Інститут народознавства НАН України]], 2000. — 263 c.
* [[Антонович Володимир Боніфатійович|Антонович В. Б.]] [http://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=480 Колдовство. Документы — процессы — изследование] / Владимир Бонифатьевич Антонович. — Петербург: Тип. В. Киршбаума, 1877. — 139 с.
|