Користувач:CesarNS1980/Криворучко Ігор Олегович: відмінності між версіями
Dolenga (обговорення | внесок) Створена сторінка: {{Othernames|Криворучко}}{{особа |ім'я = Криворучко Ігор Олегович |підданство =... |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 19:04, 6 березня 2020
CesarNS1980/Криворучко Ігор Олегович | |
---|---|
Криворучко Ігор Олегович (нар. 25 жовтня 1986 р., м.Ялта) – український громадський діяч і політик.
Біографія
Ігор Криворучко народився 25 жовтня 1986 р. в м.Ялта Кримської обл. УРСР[1].
2007 р. закінчив Харківську Державну Академію Культури.
2007–2008 рр. працював у Київському академічному обласному музично-драматичному театрі ім. П. Саксаганського в місті Біла Церква, а надалі – у Київському Академічнрму Театрі «Колесо» та Театрі української традиції «Дзеркало» (м.Київ). 2012 р. залишив роботу у театрах, щоб мати більше часу для громадсько-політичної діяльності.
2017 р. закінчив Київський університет культури, де здобув ступінь магістра за спеціальністю "Державне управління".
Громадсько-політична діяльність
Ще будучи студентом у Харкові приєднався 2006 р. до організації Соціал-Національна Асамблея (СНА)–«Патріот України» і невдовзі став одним із її провідних діячів. Коли 2010 р. проти керівників цих організацій було сфабриковано й порушено кримінальні справи («оборонці Римарської», «васильківські терористи» тощо) і більшість із них опинилися в ув'язненні, то Ігор Криворучко по-суті очолив організацію і почав боротьбу за визволення побратимів, хоча й сам зазнав переслідувань. 2013 р. він очолив організацію і формально.
Оскільки СНА–«Патріот України» не могла бути зареєстрованою в Україні, а відтак – брати участь у легальній боротьбі за владу, то Ігор Криворучко на особисте запрошення Левка Лук'яненка 2012 р. вступив до УРП.
Невдовзі взяв участь у подіях Євромайдану 2013–2014 рр. і став одним з головних організаторів і безпосереднім учасником (у перших лавах) протистояння діям силових структур МВС по придушенню революційних протестів народу і, зокрема, у подіях біля Адміністрації Президента 1 грудня 2013 р., боях на вулиці Грушевського і тиску на депутатів Верховної Ради 24 лютого 2014 року з вимогою звільнення політв'язнів режиму Януковича.
По завершенню Євромайдану і з початком московської агресії на Донбасі взяв учась в організації добровольчого батальйону «Азов» і став його ротним. У складі батальйону в червні 2014 р. взяв участь у боях по визволенню Маріуполя від окупаційних військ і у наступних боях з ними.
Брав участь у виборах 2019 р. до Верховної Ради України як кандидат у народні депутати від Радикалної партії Ляшка.
2014 - 2019 рр. - помічник-консультант народного депутата.
На початку 2015 р. організував і очолив Молодіжну ініціативу «Центр»[2], призначену для ведення послідовної боротьби за кардинальну зміну національних пріоритетів на основі концепції україноцентризму. Серед інших напрямків діяльності організації – правозахисний щодо переслідувань громадян України за політичними мотивами.