Запорозький стрій: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
уточнення, вікіфікація, оформлення
Рядок 1:
{{ Українське народне вбрання|Українці_1839.jpeg}}
На [[Запорожжя|Запорожжі]] не було [[Суспільний стан|стану]] [[Селяни|селян]] в прямому змісті цього слова, там були одружені козаки, які подібно вільному гетьманському посполитству, платили податки і виконували різні повиності по [[Запорозька Січ|Кошу]], в якому жило неодружене [[лицар]]ство, які носили зброю до одруження та все своє життя.
 
[[Військо Запорозьке Низове|Одружені Запорожці]] жили в [[:паланка]]х, до яких входили численні [[:поселення]], села та хутори. Вони також мали підлеглих - — ''ґрунтове посполитство'', які працювали на їхню користь в хуторах або зимівниках. ''Хутори'' і ''[[:зимівник]]и'' відрізнялись від поселень тим, що в них не було жінок чи дітей. В зимівниках жили один два козаки господарі з друзями, робітниками та ''молодиками''. До організації козацтва гетьманом Рожинським, степових та запорожських мешканців називали ''[[Гайдамаки|гайдамаками]]''. В січових товариствах жінок не було, це був [[Суспільний стан|стан]] ''лицарський'' (військовий), крім них існував на Запорожжі ще стан ''паланочного панства'', життя яких було подібне на життя заможного українського [[Шляхта|панства]]. Козацький стан прирівнювався до [[Шляхта|шляхетського]]. Славні лицарі, як себе самі козаки називали, залишивши козацьку службу називалися ''товариством''.
На [[Запорожжя|Запорожжі]] не було [[Суспільний стан|стану]] [[Селяни|селян]] в прямому змісті цього слова, там були одружені козаки, які подібно вільному гетьманському посполитству, платили податки і виконували різні повиності по [[Запорозька Січ|Кошу]], в якому жило неодружене [[лицар]]ство, які носили зброю до одруження та все своє життя.
 
[[Військо Запорозьке Низове|Одружені Запорожці]] жили в [[:паланка]]х, до яких входили численні [[:поселення]], села та хутори. Вони також мали підлеглих - ''ґрунтове посполитство'', які працювали на їхню користь в хуторах або зимівниках. ''Хутори'' і ''[[:зимівник]]и'' відрізнялись від поселень тим, що в них не було жінок чи дітей. В зимівниках жили один два козаки господарі з друзями, робітниками та ''молодиками''. До організації козацтва гетьманом Рожинським, степових та запорожських мешканців називали ''[[Гайдамаки|гайдамаками]]''. В січових товариствах жінок не було, це був [[Суспільний стан|стан]] ''лицарський'' (військовий), крім них існував на Запорожжі ще стан ''паланочного панства'', життя яких було подібне на життя заможного українського [[Шляхта|панства]]. Козацький стан прирівнювався до [[Шляхта|шляхетського]]. Славні лицарі, як себе самі козаки називали, залишивши козацьку службу називалися ''товариством''.
 
В [[1763]] гетьман [[Кирило Розумовський|Розумовський]] постановив, щоб козаки у всіх полках носили однаковий одяг.
 
В [[:1775]] Катериною був скасований військовий [[Суспільний стан|стан]] і тоді всі чини козаків були прирівняні до чинів армійських.
 
== Одяг запорозьких козаків відповідно стану ==
Рядок 24 ⟶ 23:
Запорожці володіли земельними наділами в [[:паланка]]х. Запорожці носили на війні та в мирний час на службі однаковий одяг:
 
[[Каптан]] — козяча куртка, [[Черкеска|черкеску]] з вильотами (розрізаними рукавамми), саєтові [[шаровари]] яскравих відтінків, шириною до 4 [[:аршин]]ів, шальовий пояс — шовковий або шерстяний, [[сап'янці]], з російського або кримського [[сап'ян]]у, шапку [[Кабардинка (шапка)|кабардинку]], по кругу і навхрест оточену [[:галун (елемент оздоблення)|галуном]]ом.
 
''Святковим строєм'' запорожців були [[жупан]]и польського крою, висока шапка з смушку сірого або чорного кольору з червоним шовковим або шерстяним мішечком, обкладеним [[:галун]]омгалуном . Запорожці одягались в дорогі кафтани та жупани, вишиті на рукавах та на грудях золотом, червоні шаровари, шириною до 5 аршинів, підпоясувались шовковими поясами.
 
Голови запорожці голили, залишаючи тільки чуб. [[:Чуб]] заплетений в косу та закручений за ліве вухо називався ''оселедцем''.
Величезні вуса та оселедець були ознакою лицарського стану.
 
== Жіночий стрій ==
 
Дружини запорозьких козаків носили шерстяні [[плахта|плахти]] з передниками та [[запаска|запаски]]. [[Кафтан]]и з бавовняної тканини різних кольорів, заможніші носили також [[:оксамит]]ові кафтани. Верхнім одягом були [[Свита (українське вбрання)|свитки]] з [[Китайка|китайки]], а зимою - — суконі, чоботи переважно червоні сап'янові або жовті з підківками. Заміжні жінки носли на голові [[хустка|хустки]], а старі жінки наколювали на голову [[намітка|намітки]].
 
Дівчата одівались подібно: на шиї носили до десяти ниток різного [[монисто|мониста]], скляного та [[:коралі]]в, срібні та золоті монети, привішували також [[:медальйон]] (''дукачі''), а також хрестики та образки. Голову дівчата прикрашали [[стрічка]]ми та живими квітами. На ногах носили влітку [[:черевики]], а взимку [[сап'янці]]. Носили охоче також пестні та [[сережки]].
{{commonscat|Clothing of Zaporizhia}}
 
Рядок 58 ⟶ 57:
=== Чоловічий стрій ===
 
Штани носили з широкими холошами ''до очкура'', до штанів носили полотняну сорочку з широкими рукавами, ''юпку'', свиту ''з відлогою''.
 
=== Сорочка ===
 
Чоловіча сорочка виготовлялась з грубого домотканого полотна з дуже широкими рукавами, які біля кисті закінчувались зборами (''чехлами''). Комірець такої сорочки був невисокий стоячий або відкладний. Зав'язувалась сорочка стрічкою. Вишивкою прикрашали комірець-стійку і пазуху з двох сторін. Інколи сорочки були вишиті на плечах та на обшлагах рукавів. Сорочки молодих хлопців мали вишивку на всіх грудях. Сорочки носили заправлені в штани. Крім українців такі самі сорочки та штани носили і волохи.
 
Верхній одяг українців був досить різноманітний, шили його з синього сукна: ''жупани'', ''чекмені'', ''киреї з кобеняками''. Весь цей одяг був запорозького походження, носили його в кінкінці 19 ст. та на поч.початку 20 ст. старші чоловіки, які отримали його від своїх батьків та дідів, в пам'ять про вільне козацтво. В кін 19. ст. верхній одяг шили з синьої китайки - — ''черкасина'' або з сивого чи чорного сукна домашнього виробництва. Молоді хлопці пов'язували по сорочці кольорові пояси або носили по сорочці також жилетки[[жилет]]ки. Зверху по сорочці носили ''[[чумарка|чумарку]]'' або коротку ''юпку''. В холодну пору носили ''свитки з відлогою'' та ''кожухи''.
 
'''Юпки''' шилися з міцної синьої тканини довжиною до колін. Ззаді вони мали збори або інколи шилися також без зборів. З боків юпки прорізали кишені, а рукава обшивалися шкірою. Юпки були одягом на будній день, а також і святковим одягом.
 
'''Свитка''' або ''куцина'' була з білого чи сивого сукна, шилася довшою, ніж юпка і носилася в більш прохолодну пору року.
 
Свитка з грубого сукна, була дуже довгою з коміром - — відлогою або з кобеняком, носилася в негоду або в дорогу.
 
[[:Кожух]] носили з коміром з сивого смушку.
 
На голові чоловіки носили влітку солом'яні брилі (також картузи), а в зимку ''сиві шапки'' - — високі або низькі шапки з сивого каракулю.
 
На ногах носили чоботи з широкими ''халявами'' та черевики.
Рядок 84 ⟶ 83:
Одяг дівчат, жінок, старших жінок мав деякі відмінності не в самому крої, а в тканинах з яких його шили та в прикрасах.
 
Дівчата шили свій одяг з більш тонких тканин і більше прикрашали його (вишивкою), носили багато ''коралів'' та ''дукачі''. На голову одягали інколи [[український вінок|вінки]], а чоботи та черевики прикрашали блискітками. Стрій жінок відзначався меншою кількістю прикрас та на голові жінки носили ''капор'' або ''очіпок''. Старші жінки традиційно носили ''плахти'', ''запаски'', ''корсетки'' та парчові ''очіпки''.
 
'''Сорочка''' жіноча в 19 ст. шилася зверрху з тонкого льняного полотна, а низ (підтячка) з домашнього грубшого. Біля коміра сорочка була призбирана, сам комірець був низький. Рукава такої сорочки та інколи пазуха вишивались. Низ сорочки був вишитий або мав [[мережка|мережку]]. Сорочку одівали так, щоб низ був видний з-під спідниці. Вишивали сорочки хрестиками, квітами або ''лиштвою''.
 
Зверху по сорочці носили чорні шерстяні ''запаски'', а старші жінки - — барвисті ''плахти''. Запаски шилися з тканини домашнього виробництва, ними обгорталися замість спідниці і пов'язували зверху вузький пояс. Спідниці шилися тоді з фабричної тканини. Плахти могли бути різних видів: ''пстри'', ''синятки'' та ''парчові''. В кін 19 ст. плахти в [[Катеринославська губернія|Катеринославській губернії]] майже не виготовлялися, їх замовляли в [[Полтавська губернія|Полтавській губернії]].
 
Зверху по сорочці носили ''корсетки'', пошиті з ''коврової тканини'', ззаді вони мали збори і були без рукавів. На поч. 20 ст. корсетки шили з синьої китайки.
Зверху по корсетці носили ''юпку'', яку шили з китайки, ситцю чи сірого сукна. Легкі юпки мали великий виложистий комір, а суконі були зі звичайним коміром та з відлогами на грудях. В деяких місцевостях зберігалися ще ''байкові юпки'', з старовинної ''байкової'' тканини - — зеленої тканини з червоними кусничками.
 
Теплим одягом були сірі або білі довгі свитки ''до вусів''. Носили також короткі білі свитки - — ''куцини''. І зимою носли ''кожушини''.
 
На голові носили різної форми ''очіпки'' з парчі та ''капори''. Очіпки були округлої форми, а ''капори'' продовгуватої і ззаду були звужені. Зверху по очіпку пов'язували хустки. Дівчата в свята носили вінки з живих або штучних квітів. На ногах дівчата носили червоні, зелені, жовті, сині чоботи або черевики з сап'яну , прикрашені блискітками і кольоровими шнурками. Заміжні жінки носили чоботи з чорними ''головками'' та з зеленими або червоними ''халявами''. Старші жінки носили також чоботи з чорними ''головками'' але з синіми або жовтими ''халявами'' та чорні черевики.
 
<center><gallery>
Рядок 106 ⟶ 105:
 
* [[Сементовський Микола Максимович|Сементовский]] Н., Старина малороссийская, запорожская и донская, С.-Петербург,- 1846 p.
* Бабенко В. А., Этнографический очерк народного быта Екатеринославского Края / В. &nbsp;А. &nbsp;Бабенко. -&nbsp;— Екатеринослав : Тип. Губерн. Земства, 1905, c.- 48-61. [https://web.archive.org/web/20150405100153/http://otkudarodom.com.ua/Etnografiya_Katerinosl.html ]