Русини: відмінності між версіями

оформлення
[перевірена версія][перевірена версія]
(Яка причина видалення зображення? Якщо це через слова про національний прапор, то я замінив їх на "прапор паломництва". Фото зображує хлопця-учасника першого паломництва русинів Австро-Угорщини до Святої Землі.)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка Android
(оформлення)
{{otheruses}}
[[Файл:Польська карта народо-населення Центральної Європи 1927 року..jpg|міні|250пкс|Фрагмент етнолінгвістичної мапи [[Східна Європа|Східної Європи]] з [[Польська Республіка (1918—1939)|польського]] атласу [[1927]] року. ''«Rusini»'' подана як єдина назва для [[українці]]в.]]
[[FileФайл:Наймолодший путник Нусьо Дорожинський з паломницьким прапором.jpg|міні|246x246пкс|ХлопецьПарубок-русин з прапором паломництва до Святої Землі]]
 
'''Руси́ни'''&nbsp;— [[Етноніми українців|назва]] [[українці]]в до XVIII століття<ref name="ЕІУ">Ісаєвич Я.&nbsp;Д.&nbsp;Русини // ''Енциклопедія історії України'' 2012:9:372</ref>; на західноукраїнських землях&nbsp;— до початку ХХ століття<ref name="ЕІУ"/>. Донині збереглася на [[Закарпаття|Закарпатті]] і серед емігрантів-закарпатців у [[США]]<ref name="ЕІУ"/>. Первісно слово «русин» вживалося тільки в однині як похідне від форми множини «[[русь]]»<ref name="ЕІУ"/>. Як самоназва «русини» виникло у пізньому середньовіччі на теренах сучасних [[Україна|Україні]] та [[Білорусь|Білорусі]]; протиставлялося московській самоназві «[[росіяни|русский]]»<ref name="ЕІУ"/>. У [[Річ Посполита|Речі Посполитій]] XVI—XVIII століття назви «русини», «[[рутени]]» ({{lang-la|Rutheni}}) вживалися на позначення [[українці]]в та [[білоруси|білорусів]] разом (для протиставлення їх «[[росіяни|москві]]», «[[росіяни|москвинам]]»)<ref name="ЕІУ"/>, або тільки щодо українців (для відрізнення їх від «[[литвини|литвинів]]»&nbsp;— мешканців [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]])<ref name="ЕІУ"/>. Поряд із книжним варіантом «русини» співіснувала розмовна форма «руснаки», яка найдовше зберігалася на Закарпатті та Лемківщині<ref name="ЕІУ"/>. У [[Габсбурзька монархія|Габсбурзькій монархії]] «русини» ({{lang-de|Ruthenen}}) було офіційною назвою всіх її українських підданих<ref name="ЕІУ"/>. Із розвитком [[український націоналізм|української національної свідомості]] самоназви «русини» на [[Західна Україна|Заході]] і «[[малороси]]» чи «[[руські]]» на [[Східна Україна|Сході]] України були витіснені самоназвою «[[українці]]»<ref name="ЕІУ"/>. У [[міжвоєнний період|міжвоєнній]] [[Галичина|Галичині]] польська влада намагалася зберегти назву «русини», щоб заперечити український характер корінного населення<ref name="ЕІУ"/>. Українська інтелігенція [[Пряшівщина|Пряшівщини]] тепер вживає визначення «русини-українці» для підкреслення належності закарпатської гілки до всього українського народу<ref name="ЕІУ"/>. Натомість ідеологи [[Політичне русинство|політичного русинства]] поширюють словосполучення «русини і українці» та впроваджують вигаданий ними етнонім «[[Русини (етнографічна група)|карпаторусини]]», щоб зобразити русинів (карпато-русинів) окремим народом<ref name="ЕІУ"/>.
 
[[File:Наймолодший путник Нусьо Дорожинський з паломницьким прапором.jpg|246x246пкс|Хлопець-русин з прапором паломництва до Святої Землі]]
 
== Значення ==
[[Файл:Austria hungary 1911.jpg|thumb|250px|Русини (''Ruthenians'') [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]]. Мапа з [[Сполучені Штати Америки|американського]] атласу [[1911]]&nbsp;р. року]]
 
Похідна від [[Русь]], на визначення людини, приналежної до Русі, [[руський|руського]] роду, засвідчена в угодах [[Олег Віщий|Олега]] з греками [[911]]&nbsp;р. (7 разів) та [[Ігор Старий|Ігоря]] [[945]]&nbsp;р. (6 разів) у Київській Русі, згодом у [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинській]] та [[Велике князівство Литовське|Литово-Руській]] державі<ref name="русин">стор. 2644, том 7, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович.&nbsp;— м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1998&nbsp;р. ISBN 966-7155-02-1</ref>.
 
== Згадки про Русь і русинів в письмових джерелах ==
[[Файл:Rusyn 1598.jpg|міні|250пкс|Русин ізз книги Чезаре Вечелло ([[Венеція]], [[1598]])]]
[[Файл:Austria-Hungary (ethnic).jpg|міні|250пкс|Етнографічна мапа [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]], [[1881]]&nbsp;р. Всі [[українці]], як на території [[Австро-Угорщина|Австро-Угорської імперії]] так і на території [[Російська імперія|Російської імперії]] позначені лише як русини (''Ruthenen'').]]
 
 
* [[1598]] року [[Венеція|венеціанець]] Чезаре Вечелло у своєму каталозі «Давньої і сучасної одежі з усього світу» дав опис русинів: «Русь має кордони з [[Московити|московитами]], [[Лівонія|лівонцями]] та [[Литовці|литовцями]]. Провінції ці між собою часто воюють… Русини носять високі шапки, з прикрасою зверху, Їхня довга одежа має застібки на грудях аж до пояса, піврукави і дуже високий комір. У бою вони здебільшого користуються луком та шаблею».<ref>[https://books.google.com.au/books?id=3OhVAAAAcAAJ&pg=RA5-PT535#v=twopage&q&f=false Cesare Vecellio. Habiti antichi et moderni.&nbsp;— Venetia: Sessa 1598.&nbsp;— p. 353.]</ref><ref>[http://pamjatky.org.ua/wp-content/uploads/2012/11/21_02.pdf Гуцул В. Пам'ятка станкового живопису «Битва під Оршею» з національного музею у Варшаві як джерело до історії козацтва першої третини XVI&nbsp;ст. // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні.&nbsp;— К., 2012.&nbsp;— С.&nbsp;106.]</ref>
 
 
<blockquote></blockquote>
 
<blockquote></blockquote>
 
== Сучасність ==
 
== Див. також ==
 
* [[Паннонські русини]]
* [[Русини (етнографічна група)]]
 
== Посилання ==
{{ci}}
* {{УМЕ13|частина=[https://archive.org/stream/UkrMalaEn/kn_13_%D0%A0%D0%B8%D0%B7-%D0%A1%D0%B5#page/n55/mode/2up Русини]|сторінки=1644}}
* Наконечний Є. [http://exlibris.org.ua/nakonechny/r20.html Украдене ім'я: чому русини стали українцями?]
* Дашкевич Я. [http://exlibris.org.ua/nakonechny/etnonimika.html Етноніміка між наукою та політикою або довкола національного імені українського народу].
* 'Балушок В. [http://slavs.org.ua/yak-rusini-stali-ukrantsyami Як русини стали українцями] / Василь Балушок.
{{ci}}
{{Русь}}
{{ac}}
27 961

редагування