Український кристалічний щит: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м →Загальний опис: стиль |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{родовище}}
[[Файл:Ukraine geology.png|thumb|250px|{{legend|#FCF463|1. Український щит}}
{{legend|#72DD22|2. [[Ковельський виступ]]}}
Рядок 11 ⟶ 12:
{{legend|#EC6360|11. [[Кримська складчаста система]]}}]]
'''Украї́нський щит''', також '''Украї́нський [[
==Загальний опис==
Український щит — багатоярусна [[тектонічна плита]] яка характеризується різноманітністю кристалічних порід магматичного й матаморфогенного походження, представлених різноманітними
Усі ці породи в межах Українського щита залягають вище сучасного базису ерозії й виходять на денну поверхню в вигляді численних природних [[відслонення|відслонень]] у долинах річок і в значно менших кількостях на водорозділах. Кристалічні утворення покриті різними, переважно малопотужними, осадовими породами більш молодого віку.
Український кристалічний щит простягається з північного заходу на південний схід, приблизно на 1000 км від річки [[Горинь (річка)|Горині]] до [[Азовське море|Азовського моря]]. Найбільша ширина 250 км, площа в контурах виходу [[докембрій]]ських утворень становить {{s|136 500 км²}}, при загальній площі (з урахуванням схилів) {{s|256 600 км²}}. [[Кристалічні породи]] в межах українського кристалічного масиву виступають вище [[
Український кристалічний масив майже цілком складається з метаморфічних і магматичних порід, основна маса яких глибоко перероблена ультраметаморфічними процесами, включно з гранітизацією й вибірковим [[анатексис]]ом, що спричиняли формування місцевих корових магм. Є райони, де ці процеси виявлялися порівняно слабо і де можна визначити первинні літологічні й вулканогенні формації. Український кристалічний масив був і є об'єктом інтенсивних досліджень. Існують деякі розбіжності в поглядах на його тектоніку, магматизм і метаморфізм, але загалом український кристалічний масив розглядають як багатоярусну складчасту споруду, розчленовану глибинними й регіональними розломами на великі блоки неоднакового розміру, зміщені один відносно одного вертикально на різні глибини. Найпоширеніші архейські породи (переважно [[Гнейс|ґнейси]], [[амфіболіт]]и, [[кристалічні сланці]], [[мігматит]]и, [[метабазит]]и), на які припадає понад 50 % території кристалічного щита з виходами докембрійських формацій. Ступінь їхньої метаморфізації вищий, ніж інших докембрійських порід масиву. Осадові й первинні магматичні формації утворилися в умовах архейської рухомої зони. Найпізнішими породами архейського віку є деякі з дайкових порід, які розглядаються як утворення епіархейської платформи. Вік [[Архейська складчастість|архею]] 2500—3800 млн p. Ранньопротерозойські формації (вік 1600—2500 млн pp.) назагал слабше метаморфізовані, ніж архейські.
| |||