Мухаммед-Алі-хан: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
правопис
Рядок 43:
Водночас розпочав численні будівельні проекти як військові, так й цивільні. Було зведено фортеці Тукуз-тура, Кетмень-тюбе, Джумгал, Кочкорка, Кара-Балта, Аксу, Барскоун, Каракол. Також зведено численні медресе. Своїми наказами хан сприяв розбудові іригаційної системи, що сприяло розвитку сільського господарства.
 
Поступово домігся вигнання або стратив багатьох мінгбаши, що були впливові за попередніх ханів. В результаті Мухаммед-Алі зосередив усю владу в своїх руках. Це викликало невдоволення знаті. Разом з тим поступово став віддалятися від справ, що негативно вплинуло на становищі ханства. Разом з тим молодший брат хана [[Султан Махмуд-хан|Султан Махмуд-бек]] інтригував проти правителя, звернувшись по допомогу до бухарського еміра [[Насрулла|Насрулли]]. Останній восени 1841 року захопив фортецю Йом. Потім завдяки зрадницьким діям наближених хана бухарськобухарське військавійсько завдало поразки кокандській армії в місцевості Обі-Хавотаг (поблизу [[Ура-Тюбе]]). В результаті Мухаммед-Алі вимушений був погодитися на передачу Насруллі захоплених ним володінь, а землі навколо Худжанду передавалися Султан Махмуд-беку.
 
Невдовзі бухарський емір вимушений був повернутися до себе. Під тиском знаті Мухаммед Алі почав перемовини з братом Султан Махмудом-беком. За посередництвом матері відбувся поділ Кокандського ханства. При цьому Султан Махмуд-бек отримав Худжанд, Курама, Туркестан і Ташкент, землі до Ауліа-Ата. Але це протирічило домовленостям з Насруллою, за якими Ташкент повинен був перейти до бухарського еміра. Останній у відповідь 1842 року зібрав потужне військо, яке швидко пройшло кокандськими землями. За цих обставин Мухаммед-Алі передав трон Султан-Махмуд-беку. Внаслідок зрадницьких дій маюрідів, ворог увірвався до Коканду. Мухаммед-Алі разом з братом вирішив відступати до Узгенда. На шляху до нього у селищі Бутакора (поблизу Андижану) колишнього хана було схоплено.
Рядок 50:
 
== Джерела ==
* Плоских В. М.  Киргизы и Кокандское ханство. — Фрунзе: Илим, 1977. — С.140-143
* Мирзоолим Мушриф. Ансоб ус-салотин ва таворих ул-хавоќин (Ќўќон хонлиги тарихи.// История Кокандского ханства). — Тошкент: Ѓафур Ѓулом номидаги Адабиёт ва санъат нашриёти, 1995. — 128с
* Bosworth C. E. The new Islamic dynasties. A chronological and genealogical manual. N.Y., 1996. Р. 295
* Бабабеков Х. Н.  История Коканда. — Ташкент: Фан, 2011. — 242с.
 
[[Категорія:Кокандські хани]]