Кучер Василь Степанович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
уточнення
Рядок 18:
| Премії =
| Сайт =
}}
}}{{othernames|Кучер (значення){{!}}Кучер}}
'''Васи́ль Степа́нович Ку́чер''' (*{{ДН|20|7|1911|7}}, Війтівці — †[[17 квітня]] [[1967]], [[Київ]]) — український радянський [[письменник]], член Правліня [[Національна спілка письменників України#Повоєнна доба|Спілки радянських письменників УРСР]].
 
Рядок 26 ⟶ 27:
У [[1930]]—[[1934]] роках навчається в [[Харківський університет|Харківському університеті]] і працює спершу в газеті «Сільськогосподарський пролетар», а потім у редакції журналу «Трактор». Перше оповідання В.Кучера «Ініціатива» було опубліковано 1931 року в журналі «Молодий більшовик». На початку [[1930-ті|1930-х]] років він став членом літературного об'єднання «Трактор» (входило до спілки селянських письменників «Плуг») а з [[1934]] року — член Спілки радянських письменників. В. Кучер відслужив у [[Червона армія|Червоній армії]] (закінчив військову авіаційну школу в Харкові), працював на редакційній роботі в журналі «Молодняк» (пізніше «Молодий більшовик») та у видавництвах, публікував статті та нариси в періодичній пресі, та багато і плідно працював на літературній ниві. В [[1940]] році вступив в [[ВКП(б)]].
 
З початку [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] В. Кучер — фронтовий кореспондент армійської газети «За Родину», очолює воєнний відділ газети «За Радянську Україну», керує радіостанцією. Брав участь у боях при обороні [[Одеса|Одеси]], [[Севастополь|Севастополя]], [[Сталінград|Сталінграда]]а, нагороджений бойовими [[орден]]ами і [[медаль|медалями]], війну закінчив у званні капітана третього рангу. Після війни повністю присвятив себе літературній роботі, займаючись цією справою до останнього дня свого життя.
 
[[Файл:Могила Василя Кучера.JPG|міні|200пкс|Могила Василя Кучера ]]
Рядок 49 ⟶ 50:
* «Чорноморці», роман (1952)
* «Дружба», збірка (1954)
* «Устим Кармалюк», роман (1954)  — гостросюжетний роман про відомого ватажка українського селянського визвольного руху проти російського кріпосництва на [[Поділля|Поділлі]] [[Кармалюк Устим Якимович|Устима Кармалюка]]. Автор торкається подій повстання [[Декабристи|декабристів]], побуту засуджених українців у таборах [[Сибір]]у. Персонажем роману є також відомий російський художник [[Тропінін Василь Андрійович]].
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11249 Кучер В. Повісті та оповідання / Василь Кучер.  — Київ : Рад. письменник, 1949.  — 276 с.]
* «Криниця», збірка (1955)
* «Секрет», збірка (1956)
Рядок 68 ⟶ 69:
[[Автор]] сценарію художнього фільму «Вітер зі Сходу» (1941, у співавт.), документальних кінокартин: «Село відроджується» (1946), «їх приголубила Вітчизна» (1949), «Книга — народу» (1951), «Свято достатку» (1952), «Львів» (1953), «На ювілейній виставці образотворчого мистецтва» (1954), «Земля Київська» (1958), дикторського тексту до стрічки «Свято на Тарасовій землі» (1964).
 
== Пам'ять ==
[[Файл:Меморіальна дошка Василю Кучеру (Київ).jpg|міні|200пкс|Василю Кучеру на вулиці М. Коцюбинського, 2 у Києві]]
* На будинку в Києві по вулиці [[Вулиця Михайла Коцюбинського (Київ)|вул. М. Коцюбинського]] №2№ 2, де з [[1957]]-го по [[1967]] рік жив і працював письменник, встановлено [[меморіальна дошка|меморіальну дошку]]. На його честь названі вулиці у [[Вулиця Василя Кучера (Київ)|Києві]] і [[Севастополь|Севастополі]].
* В липні 2011 року в селі [[ Любимівка (Андрушівський район)|Любимівка]] відкрито музей імені Василя Кучера.
* [[Бібліотека імені Василя Кучера]] на [[Лісовий масив (Київ)|Лісовому масиві]] в Києві  — філія центральної бібліотеки Деснянського району, носить його ім'я з моменту свого заснування на початку 1970-х років.
 
== Література ==
Рядок 85 ⟶ 86:
[[Категорія:Померли в Києві]]
[[Категорія:Поховані на Байковому кладовищі]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці‎вулиці]]
[[Категорія:Письменники-автори історичних романів]]