Дьоготь: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Джерела: Уся енциклопедія про дьоготь? Потрібні Том і Сторінка(-и)!!!
Yavi pravi (обговорення | внесок)
Рядок 11:
Колись жодне господарство не обходилося без дьогтю: ним мастили шкіряне взуття, гужову [[збруя|збрую]], аби була довговічною та м'якою, не розмокала на дощі й не тріскалася на сонці. Дьоготь вживали і для інших господарських потреб.
 
Дьоготь широко використовували в [[народна медицина|народній медицині]]., Особливохоча помічнимнасправді він бувмістить привисокотоксичні виведенні [[гельмінти|глистів]]. У цьому жодні народні ліки не були такими дієвими, як дьоготь. Ним теж заліковували різні шкірні хвороби у тварин і людей, радили вживати при [[злоякісна пухлина|злоякісних пухлинах]], виводили [[парша|парші]],речовини [[короста|коросту]](фенол).
 
Дьоготь був також незамінним за часу війни. Ним змазували збрую, повози (він був однією з складових [[коломазь|коломазі]]), лікували коней, почасти вояків. Не випадково [[Богдан Хмельницький]] видав спеціальні [[універсал]]и з підтвердженням привілеїв тим, хто займався дігтярством. У жовтні [[1656]] року гетьман офіційно надав права [[Козелець|козельчанам]] не сплачувати міські прибутки «на побудованє ратуша в місті Козелецьку зоставуєм при мещанах самих ратуш їх возовоє, помірноє, деготь, воскобуйню і поведерщину от меду і горілки». Отже, виробництво дьогтю стояло на рівні з такими важливими справами, як будівництво [[ратуша|ратуші]] — адміністративної споруди, [[віск|воскобоєнь]] тощо. Вже сам цей факт промовляє про неабияке значення «чорного продукту» в період [[козаччина|козаччини]].
 
Нині побутове значення та виробниче застосування дьогтю дуже звузилося. Проте у деяких галузях, особливо в [[фармакологія|фармакології]], він дотепер украй необхідний — у приготуванні деяких лікарських компонентів поки що нема рівних йому замінників.
 
== Див. також ==