Кермечник Бессера: відмінності між версіями

вид рослин
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: {{Картка:Таксономія | name = Кермечник Бессера | status = | status_system = iucn3.1 | image = | domain = [[Еукаріоти]...
(Немає відмінностей)

Версія за 12:36, 22 лютого 2020

Кермечник Бессера
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
суперастериди
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Кермекові (Plumbaginaceae)
Підродина: Limonioideae
Триба: Limonieae
Рід: Кермечник (Goniolimon)
Вид: Кермечник Бессера
Goniolimon besserianum
(Schult. ex Rchb.) Kusn., 1902
Посилання
Віківиди: Goniolimon besserianum
IPNI: 686575-1
NCBI: 2500065

Кермечник Бессера[1], гоніолімон Бессера[2] (Goniolimon besserianum) — вид рослин родини Кермекові (Plumbaginaceae), понтичний ендемік.

Опис

Багаторічна рослина 10–35 см заввишки. Квітконосних стебел 1–6, в нижній частині гранистих, під першим розгалуженням і вище — вузько-крилатих, з 3 крилами[2]. Рослина гола, до 40 см заввишки. Стебла гіллясті. Листки зібрані біля основи стебла, лопатчато- або еліптично-ланцетні або лінійні, - гострі, звужені в крилатий черешок. Суцвіття розлоге, напівкулясто-щиткоподібне. Квіти по 1–2 в колосках. Віночок рожево-фіолетовий[3]. Чашечка гола[1].

Час цвітіння: травень[3].

Поширення й екологія

Понтичний ендемік (Болгарія, Румунія, Молдова, Україна)[1][4][5].

В Україні зростає у степах та на кам'янистих, лесових і глинистих відслоненнях — крайній південний захід Лісостепу, у Степу на Правобережжі звичайно, на Лівобережжі рідко і лише в Придніпров'ї[1].

Примітки

  1. а б в г Мойсієнко І. І. Огляд родини Limoniaceae Lincz. в Україні // Чорноморський ботанічний журнал. — 2008. — Вип. 4. — № 2. — С. 161–174.
  2. а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 99. (рос.)(укр.)
  3. а б Гейдеман Т. С. Определитель высших растений Молдавской ССР. — Кишинев : Штиинца, 1975. — С. 375. (рос.)(молд.)
  4. Kew Science. Процитовано 22.02.2020. (англ.)
  5. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 22.02.2020. (англ.)