Пульсар: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:Cycle of pulsed gamma rays from the Vela pulsar.gif|thumb|right|Пульсація інтенсивності [[гамма-промені]]в від пульсара Вела.]]
'''Пульсар''' — космічне джерело [[електромагнітне випромінювання|електромагнітного випромінювання]], що реєструється на Землі у вигляді імпульсів — сплесків, які періодично повторюються.
 
{{short description|нейтронна зоря, яка швидко обертається та має потужне магнітне поле}}
Перший пульсар відкрили [[Джоселін Белл]] і [[Ентоні Х'юїш]] 1967 року. Джерелом імпульсів вважається [[нейтронна зоря]] з потужним [[Магнітне поле|магнітним полем]], яка обертається і має вузькоспрямоване випромінювання.
[[File:PIA18848-PSRB1509-58-ChandraXRay-WiseIR-20141023.jpg|thumb|right|223x223px|[[PSR B1509-58]] – [[X-ray]]s from [[Chandra X-ray Observatory|Chandra]] are gold; [[Infrared]] from [[Wide-field Infrared Survey Explorer|WISE]] in red, green and blue/max.]]
== Види пульсарів ==
 
'''Пульсар''' (від ''пульс'' та ''-ар'' як [[квазар]])<ref>{{cite web|url=http://www.merriam-webster.com/dictionary/pulsar|title=Definition of PULSAR|website=www.merriam-webster.com}}</ref> - це [[нейтронна зоря]], яка обертається та має потужне магнітне поле, і тому є космічним джерелом [[електромагнітне випромінювання|електромагнітного випромінювання]] зі її магнітних полюсів<ref>{{cite web|url=https://www.nasa.gov/feature/goddard/2019/nasa-s-nicer-delivers-best-ever-pulsar-measurements-1st-surface-map|title=NASA's NICER Delivers Best-ever Pulsar Measurements, 1st Surface Map}}</ref>. Якщо промені з магнітних полюсів спрямовані на Землю, це випромінення може реєструватись на Землі у вигляді імпульсів — сплесків, які періодично повторюються (схоже те, як світло від ліхтаря [[маяк]]а можна побачити лише, коли воно спрямовано у напрямку спостерігача).
 
Перший пульсар відкрили [[Джоселін Белл]] і [[Ентоні Х'юїш]] 1967 року.
 
Нейтронні зорі мають дуже велику густину та мають коротки, правильні періоди обертання. Це створює дуже регулярні точні інтервали між імпульсами, які можуть тривати від міллісекунд до секунд у окремих пульсарів. Періоди пульсарів роблять їх зручним інструментом для астрономів. Спостереження пульсару у [[PSR B1913+16|бінарній системі нейтронних зір]] були використані для непрямого підтвердження існування [[Гравітаційна хвиля|гравітаційного випромінення]]. Перші [[екзопланети]] були відкриті довкола пульсара [[PSR B1257+12]]. Окремі типи пульсарів є більш точними за [[Атомний годинник|атомні годинники]] [[Pulsar clock|keeping time]].<ref>{{cite web|url=https://www.nytimes.com/1983/02/09/us/pulsar-termed-most-accurate-clock-in-sky.html|title=PULSAR TERMED MOST ACCURATE 'CLOCK' IN SKY|last=Sullivan|first=Walter|publisher=The New York Times|website=NY Times|date=February 9, 1983|access-date=January 15, 2018}}</ref>
 
Пульсари є одними з кандидатів на джерело [[Космічні промені надвисоких енергій|космічних променів надвисоких енергій]] (див.також {{нп|центрифужний механізм прискорення|||centrifugal mechanism of acceleration}}).
 
== Види пульсарів ==
Більшість пульсарів спостерігаються в радіодіапазоні. В наш час{{коли?}} відомо понад 1000 пульсарів (зокрема в Паркському огляді було зареєстровано 1031 пульсар{{Джерело?}}). Радіопульсар є кінцевою стадією еволюції {{Джерело?|одиночної}} масивної зорі. Нейтронна зоря утворюється в результаті вибуху [[Наднова|наднової]]. Вибух є асиметричним{{Джерело?}}, тому швидкості радіопульсарів часто перевищують 300 км/с. З часом період радіопульсара збільшується, а потужність випромінювання спадає. Навколо багатьох радіопульсарів спостерігаються газові оболонки, {{Джерело?|сформовані пульсарним вітром}} — [[плеріон]]и.
 
Рядок 16 ⟶ 24:
 
== Магнітосфера пульсара ==
 
[[Магнітосфера]] пульсара складається з [[електрон]]но-[[позитрон]]ної плазми, яка рухається в магнітному полі нейтронної зорі. Зовнішня межа магнітосфери — світловий циліндр, на якому лінійна швидкість обертального руху плазми досягає швидкості світла. Магнітосфера пульсара має порядок розміру Землі — десятки тисяч кілометрів. Потужне [[магнітне поле]] нейтронної зорі індукує поблизу її поверхні електричне поле. Найбільше електричне й магнітне поле досягається в полярній шапці поблизу магнітної осі. Розмір полярної шапки приблизно 1 км. Електронно-позитронні пари народжуються з вакууму під дією електричного поля в приповерхневому шарі висотою близько 100 метрів. Заряджені частинки рухаються вздовж магнітних силових ліній. Деякі магнітні силові лінії обриваються на світловому циліндрі. Тому заряди, які по них рухалися, стікають по поверхні циліндра і далі по останній замкненій силовій лінії ([[сепаратриса|сепаратрисі]]) на поверхню нейтронної зорі. Під час руху поверхнею заряди викликають пондеромоторну силу, яка сповільнює обертання зорі. Таким чином енергія на утворення і випромінення магнітосфери отримується з кінетичної енергії обертання. Плазма вморожена в магнітне поле, електрони під час руху вздовж силових ліній зазнають прискорення й [[Синхротронне випромінювання|випромінюють]]. Поблизу поверхні нейтронної зорі енергія квантів випромінювання сягає 10<sup>12</sup> еВ, а на світловому циліндрі вона спадає до радіодіапазону. Так утворюється випромінювання пульсара{{Джерело?}}.
 
 
== Пульсарні відскакування ==
 
Пульсарне відскакування ({{lang-en|pulsar kick}}) — спостережуваний феномен, суть якого полягає в тому, що нейтронні зорі — залишки наднових — рухаються з надмірно великими швидкостями щодо навколишніх зір. За оцінками просторового розподілу багато радіопульсарів мають швидкості близько 30-40 км/с. Також відомо немало пульсарів зі швидкостями 200-500 км/с, а у деяких випадках оцінки швидкостей сягають 2000 км/с. Наприклад, зоря B1508+55 має швидкість 1100 км/с та траєкторію, спрямовану назовні Галактики. Дуже переконливий зразок пульсарного відскакування можна спостерігати в туманності Гітара, де ударна хвиля, генерована пульсаром, рухається відносно туманності — залишку наднової — зі швидкістю 800 км/с{{Джерело?}}.
 
Рядок 35 ⟶ 40:
== Примітки ==
<references />
 
== Посилання ==
* [http://www.astronet.ru/db/msg/1188563 ''Физика космоса. Маленькая энциклопедия'', М.: Советская Энциклопедия, 1986]
Рядок 41 ⟶ 47:
 
{{без виносок|дата=Травень 2012}}
{{експерт}}
{{Зорі}}
{{Наднові (навігація)}}