Богдана Хмельницького, 32: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Rasal Hague перейменував сторінку з Будинок Крушевскької на Будинок Крушевської: помилка
Немає опису редагування
Рядок 9:
'''Буди́нок Круше́вскької''' — [[Прибуткові будинки Києва|київський прибутковий будинок]] на [[Вулиця Богдана Хмельницького (Київ, Шевченківський район)|вулиці Богдана Хмельницького]], 32. Розташований поруч із [[Будинок Самонова|Будинком Самонова]] (№ 30/10).
 
Споруда — характерний зразок прибуткового будинку початку ХХ сторіччя, одна з найкращих у стилі пізнього [[неокласицизм|класицистичного]] [[Архітектура модерну|модерну]].{{sfn|Будинок Крушевскької|2011|с=1752}}.
 
== Історія ==
[[Файл:Хмельницького, 32 (1914).jpg|міні|ліворуч|Будинок Крушевскької у 1914 році]]
Первісна забудова садиби була малоповерховою, дерев'яною. Станом на 1882 рік нею володів Назар Фаворов. Близько 1899 року ділянку придбав київський архітектор [[Самонов Микола Петрович|Микола Самонов]]. 1904 року син архітектора продав садибу підприємцеві й меценатові [[Терещенко Олександр Миколайович|Олександрові Терещенкові]].<ref>{{Cite web |url= http://oldkiev.ho.ua/hmel/hmel.html?x=70&y=98#pu1|title= Фундуклеївська: від Хрещатика до Мало-Володимирської вулиці. Старокиївського поліцейського відділку, мирового судді 5 ділянки|accessdate=|archiveurl= https://web.archive.org/web/20191106192257/http://www.oldkiev.ho.ua/hmel/hmel.html?x=49&y=95|archivedate=28 вересня 2018|deadurl=}}</ref>.
 
Після смерті Терещенка 1911 року власницею стала Єлизавета Крушевська. 1913 року на її замовлення спорудили прибутковий будинок за проектом архітектора [[Іваницький Кароль Людвігович|Кароля Іваницького]]. Будинок був телефонізований.<ref>[https://dlib.rsl.ru/viewer/pdf?docId=01004201914&page=152&rotate=0&negative=0 Дневник директора сахарного завода: Справ. книжка / Сост. Л. Яргоцкий, инструктор зем. оценки ф-к и з-дов.&nbsp;— Киев: Пол. тип., 1914.&nbsp;— с. 152—153.]</ref>.
 
1913 року тут розмістили одну з найкращих крамниць [[Варшава|варшавської]] фірми стильних меблів «Щербинський і Ко». Після її відкриття у найпопулярнішій тоді міській газеті «[[Киевская мысль]]» з'явилася стаття «Красень Київ» про крамницю і новий будинок:
Рядок 21:
{{Текст|«Київ цілком справедливо називають містом-красенем. Цьому насамперед сприяє його розташування. Ці гори, ці доли, всіяні красивими будинками, справляють чарівне враження...
 
Звертає увагу надзвичайно стильна вхідна брама [у новій будівлі на [[Вулиця Богдана Хмельницького (Київ, Шевченківський район)|Фундуклеївській]], 32], виконана відомою Варшавською фабрикою акціонерного товариства „З. Щербинський і К“. У цьому будинку відкрито і крамницю стильних меблів київської філії згаданої фабрики Щербинського. Фірма Щербинського вирішила, мабуть, дати киянам художні зразки меблів. Крамниця фірми Щербинського&nbsp;— свого роду виставка. Виставка витончених, дуже цінних меблів. Колосальний вибір всіляких меблів перетворює магазин на музей, де можна ознайомитися зі зразками меблів усіх віків і поколінь».<ref>{{Cite web |url= http://www.dsnews.ua/politics/mebel-dlya-bogatyh-i-ne-ochen-11022012130000|title= Меблі для багатих і не дуже|accessdate=|archiveurl= https://web.archive.org/web/20160414185557/http://www.dsnews.ua/politics/mebel-dlya-bogatyh-i-ne-ochen-11022012130000|archivedate=14 квітня 2016|deadurl=}}</ref>.}}
 
Приблизно в 1915-1919 роках у квартирі №&nbsp;10 на шостому поверсі мешкав архітектор [[Іваницький Кароль Людвігович|Кароль Іваницький]].
Рядок 27:
Після встановлення радянської влади в Києві більшовики націоналізували споруду.
1918 року будинок значно пошкодила пожежа.
Відбудували 1925 року. Після Другої світової війни на першому поверсі було розміщено міжміський телефонний переговорний пункт.{{sfn|Будинок Крушевскької|2011|с=1752}}.
 
== Архітектура ==
[[Файл:Будинок Крушевської (подвір'я) 2019-11-26.jpg|міні|ліворуч|180пкс|«Будинок-колодязь»]]
[[Файл:Будинок Крушевської (портал) 2019-11-26.jpg|міні|ліворуч|180пкс|Портал у проїзді]]
Чоловий фасад оформлений у стилі [[архітектура модерну|модерну]] з [[неокласицизм|неокласичними]] елементами. Центральна вісь на рівні третього-шостого поверхів акцентована циліндричним [[еркер]]ом . Бічні осі виділені [[розкріповка]]ми та віконними прорізами.
 
Рядок 39 ⟶ 41:
Будинок увінчує масивний карниз великого виносу. Під ним&nbsp;— орнамент з [[іоник (архітектура)|іоників]], [[модульйон]]ів і тонких {{comment|гуртів|ребро, смуга, пояс, що виступають на стіні будови}}.
 
На центральній осі розташовано отвір проїзду у двір. Портал входу у проїзді фланкований колонами з [[Іонічний ордер|іонічними капітелями]], які прикрашені гірляндами. Під прямокутним [[сандрик]]ом розміщений [[десюдепорт]] із рельєфним [[фестон]]ом із квітів та листя.
 
Балкони прикрашені ажурними металевими огорожами, орнамент яких утворений чергуванням вертикального стрижня й овалу.{{sfn|Будинок Крушевскької|2011|с=1753}}.
 
Будівля, зведена у формі каре (квадрата) із внутрішнім подвір'ям, має вигляд «будинку-колодязя», подібного до [[Садиба Ханенків|прибуткового будинку Ханенків]] на [[Терещенківська вулиця|Терещенківській вулиці]], 13.
== Примітки ==
{{reflist}}