Ле Лонг Дінь: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок)
правопис
Рядок 5:
Був п'ятим сином імператора [[Ле Хоан]]а. Його матірю була наложниця Д'єу Ну. Народився 986 року в Хоали. 992 року отримав титул Кхаймінь-вионг та в управління провінцію Данг.
 
1005 році після смерті батька вступив уборотьбузау боротьбу за владу з братами Ле Нган Тіхом, Ле Лонг Кінєм при номінальному імператорові [[Ле Чунг Тонг|Ле Чунг Тонзі]]. Втім останній до жовтня 1005 рокупереміг більшість суперників. Але через 3 дні після перемоги Ле Лонг Дінь відправив найманця, який вбив Ле Чунг Тонга. До грудня 1005 року Ле Лонг Дінь здолав інших братів й став імператором під ім'ям ''Кхай Тхієн Унг Тхань Ван Тха Ву Так Тхіен Сен Дао Дай Тханг Мінь Куанг Х'єу''.
 
Дотримувався мирних стосунків з імперією Сун, куди негайно, відповідно до традиції, відпарвив посольство на чолі із братом Ле Мінь Шионгом, якого оголосив спадкоємцем трону. Натомість від китайськогоу ряду Ле Лонг Дінь отримав нове власне ім'я Т'ї Чунг, що було високою честю, а також видали спеціально виготовлену печатку та бірку. Ле Лонг Дінь погодився оженитис яна китайській аристократці, що зміцнило його стсоунки з Сун.
 
У внутрішній політиці проводив послідовну політику централізації влади монарха, зміцненню впливу свогоу ряду та приборкання сепаратистів-князів. Це викликало невдаволенняневдоволення знаті.
 
У 1007 і 1008 роках відправляв посольства до Китаю. Отрмиував від китайського двору вчених-буддистів та 9 класичних китайських текстів з літератури, філософії, обрядів й цеермоній, історії, канонів конфуціанства. Загалом Ле Лонг Дінь підтримував поширення будизму, що також збільшило кількість його ворогів.