Відмінності між версіями «Кам'янське»

107 байтів вилучено ,  1 рік тому
→‎Заснування та розвиток: Чому 2, а не 3? По-друге поділяла. За перписом населення була руська (східно-слов'янська) мовна група, в яку входили великороси (росіяни), малороси (українці) та білоруси. За рідною мовою відносили.
(→‎Заснування та розвиток: Чому 2, а не 3? По-друге поділяла. За перписом населення була руська (східно-слов'янська) мовна група, в яку входили великороси (росіяни), малороси (українці) та білоруси. За рідною мовою відносили.)
3 парових млини, 17 майстерень<ref>{{Cite book|title=Село Каменское: выписка из журнала Екатеринославского Губернского по земским и городским делам от 1 - го ноября 1913 г.|last=|first=|year=|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref>.
 
У [[1913]] році в Кам'янському проживало 40 407 осіб, з них лише 7405&nbsp;— були селянами, а решта (33 002) різночинцями переважна частина яких жила в селищі біля металургійного заводу. За національним складом населення Кам'янського поділялось: росіян, українців та білорусів (двох останніх офіційна влада не виділяла в окремі народи) було 24 475; поляків&nbsp;— 14 175; євреїв&nbsp;— 1220; інших (німців, чехів, татар, караїмів тощо) 537<ref>{{Cite book|title=Особливості формування робітничого поселення на території с. Кам'янське в період індустріалізації Придніпров'я наприкінці ХХ&nbsp;— початку ХХ століть: малодосліджені аспекти соціальних відносин // Придніпров'я: збірник наукових праць - Випуск 10.|last=Сабов|first=Михайло Михайлович|year=2012|publisher=Видавництво ДНУ|location=2012|pages=37|language=укр.|isbn=978-966-551-328-5}}</ref>.
 
До закладів освіти належали 2 гімназії, заводське училище для дітей робітників заводу та 9 початкових шкіл.
Анонімний користувач