Давньовірменська історіографія: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
BunykBot (обговорення | внесок)
м повідомлення про помилки вікіфікації, автоматична заміна {{Не перекладено}} вікі-посиланнями на перекладені статті
BunykBot (обговорення | внесок)
м повідомлення про помилки вікіфікації
Рядок 172:
=== Подорож і щоденник ===
[[Файл:Lamentation_over_the_dead_credit.jpg|праворуч|міні|260x260пкс|Художнє зображення вірменина (Ormianin) серед представників населення [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], 1655 рік]]
Літературний жанр {{Нп|Подорож (література)|дорожніх нотаток|ru|Путешествие (литература)}} став відомий у Вірменії задовго до XVII століття. Крім «Найменування міст індійських і перських» аноніма XII століття, з числа ранніх представників цього жанру слід згадати {{Нп|Мартирос Єрзнкаці|Мартироса Єрзнкаці|ru|Мартирос Ерзнкаци}} (XV століття), {{Нп|Саргіс Абег|Саргіса Абега|hy|Սարգիս Աբեղա}}, Пірзада Капанці, Ованеса Ахтамарці (XVI століття) та інших{{Sfn|Дарбинян|1972|с=500—501}}. Починаючи з XVII століття описи подорожей стають більш об'ємними, в них надано більше інформації про автора, фіксуються примітні повідомлення про сьогодення і минуле відвіданих країн{{Sfn|Дарбинян|1972|с=501}}. Формується окремий жанр мемуара&nbsp;— [[щоденник]]. Авторами перших щоденників були {{Нп|Закарія Агулеці||ru|Закария Агулеци}}<!-- Проблема вікіфікації: Не знайдено сторінки [[:ru:Закария Агулеци]] (BunykBot)--><!-- Проблема вікіфікації: Не знайдено сторінки [[:ru:Закария Агулеци]] (BunykBot)-->, Єремія Кеомурчян, {{Нп|Габріел Тохатеці||ru|Габриел Тохатеци}} і {{Нп|Мінас Амдеці||ru|Минас Амдеци}}{{Sfn|Бахчинян|1987|с=494}}.
 
Членом значної вірменської громади Польщі XVI століття був [[Симеон Лехаці]]. Лехаці&nbsp;— автор цінного опису подорожі на Схід, яку він здійснив у 1608—1619 роках{{Sfn|Дашкевич|1962|с=51}}. Почавши свою подорож зі Львова, Симеон відвідав Стамбул, балканські країни, Італію, Вірменію, Єгипет, Палестину, Сирію й Анатолію. Він передає повідомлення про звичаї різних народів, про ремесла, торгівлю, землеробство тощо. В центрі уваги Лехаці&nbsp;— вірменські громади{{Sfn|Дарбинян|1972|с=502}}. Написано на {{Нп|Середньовірменська мова|середньовірменською мовою|ru|Среднеармянский язык}}{{Sfn|Налбандян|1987|с=424}}.
 
{{Нп|Закарія Агулеці||ru|Закария Агулеци}}<!-- Проблема вікіфікації: Не знайдено сторінки [[:ru:Закария Агулеци]] (BunykBot)--><!-- Проблема вікіфікації: Не знайдено сторінки [[:ru:Закария Агулеци]] (BunykBot)--> народився в селі {{Нп|Ашаги-Айліс|Агуліс|ru|Ашагы-Айлис}} поблизу [[Нахічевань (місто)|Нахічевані]]. Бувши купцем, багато подорожував Персією, Туреччиною та країнами Європи. Його знаменитий «Щоденник» містить докладні відомості про соціальне, економічне та культурне життя країн, які він відвідав, а також про їх фінансову та адміністративну організацію{{Sfn|Agop Jack Hacikyan, Gabriel Basmajian, Edward S. Franchuk, Nourhan Ouzounian|2002|с=650}}. Включає елементи як дорожніх нотаток, так і хроніки. Перша частина присвячена опису торгових шляхів. У другій частині Агулеці розповідає про свої подорожі з 1647-го по 1681 роки. Дані написані на тлі політичних подій в Еріванському і Нахічеванському ханствах. «Щоденник» містить цінний етнографічний матеріал{{Sfn|Дарбинян|1972|с=499—500}}.
 
До «Щоденника» Закарії Агулеці за своїм типом близький «Торговий щоденник» Ованеса Джугаєці. Джугаєці в 1682 році з порту [[Бендер-Аббас]] плаває в Індію, звідки в 1686 році вирушає в [[Тибет]] і прибуває у [[Лхаса|Лхасу]]. В Тибеті Джугаєці провів п'ять років. У своєму «Торговому щоденнику» він передає цінні відомості про торгівлю, податки і судову систему в Лхасі. «Торговий щоденник»&nbsp;— важливе джерело про торгово-економічні відносини між Іраном, Індією, Тибетом і Непалом, містить дані про індійські міста та економічне життя вірменських громад описуваних країн{{Sfn|Дарбинян|1972|с=500}}.