Корпусний комісар: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14) |
→Історія: Додав дані |
||
Рядок 35:
== Історія ==
[[Файл: Yan karlovich berzin.jpg |міні|праворуч|250пкс| [[Берзін Ян Карлович|Берзін Я.К.]] у одностроi зi знаками розрiзнення корпусного комісара]]
===Передумови появи===
Після падіння Російської імперії в 1917 році, в російських республіканських військах вже вводиться інститут військових комісарів, які здійснювати політичний контроль за діями командирів військових формувань, до яких вони були надані. Посаду військового комісара було введено в армії і флоті Постановою Тимчасового уряду від 30 червня (13 липня) 1917 року № 132 <ref> [https://www.alexanderyakovlev.org/almanah/inside/almanah-doc/75995 З журналу засідання Тимчасового уряду № 1321 про заснування посад військових комісарів при головнокомандувачів арміями фронту і їх функціях] </ref>. Після Жовтневого заколоту інститут військових комісарів був також узаконений в сформованій Робітничо-Селянській Червоній армії Положенням Наркомвоєна [[РРФСР]] «Про військових комісарів, членів Військових рад» від 24 березня (6 квітня) 1918 року. Комісари були повновладними представниками партії (більшовиків) в військових підрозділах до яких вони були приписані. У наступний період інститут військових комісарів в РСЧА двічі скасовували (1925 -1937<ref>[https://ru.wikisource.org/wiki/Постановление_ЦИК_и_СНК_СССР_от_10.05.1937_о_создании_военных_советов_военных_округов_и_установлении_института_военных_комиссаров_в_РККА Постановление ЦИК и СНК СССР от 10 мая 1937 года «О создании военных советов военных округов и установлении института военных комиссаров в РККА».]</ref><ref>[https://ru.wikisource.org/wiki/Постановление_ЦИК_и_СНК_СССР_от_15.08.1937_№_105/1387 Постановление ЦИК и СНК СССР от 10 мая 1937 года «О создании военных советов военных округов и установлении института военных комиссаров в РККА».]</ref> і 1940<ref>[https://ru.wikisource.org/wiki/Указ_Президиума_ВС_СССР_от_12.08.1940_об_укреплении_единоначалия_в_Красной_Армии_и_Военно-Морском_Флоте Указ Президиума Верховного Совета СССР от 12 августа 1940 года «Об укреплении единоначалия в Красной Армии и Военно-Морском Флоте».]</ref>-1941), вводячи замість нього інститути помполітів і замполітів. Згідно з посадою були комісари батальйону, полка, бригади, дивізії, армії, та інші.
===Поява персональних звань===
У 1935 році з введенням персональних звань вищого командного складу були введені також спеціальні звання для політробітників: «[[молодший політрук]]», «[[політрук]]» і «[[старший політрук]]», що відповідали загальним військовим званням «[[лейтенант]]», «[[старший лейтенант]]» і «[[Капітан (військове звання)|капітан]]». Старші політробітники мали спеціальні звання із словом «комісар»: «[[батальйонний комісар]]» ([[майор]]), «[[полковий комісар]]» ([[полковник]]), «[[дивізійний комісар]]» ([[комдив]]) тощо (''у дужках надані відповідні загальні військові звання'').
=== Скасування окремих звань військово-політичного складу ===
==Знаки розрiзнення==
Для звання '''''корпусний комісар''''' був встановлений [[знаки розрізнення|знак розрізнення]] в три [[ромб]]а в [[Петлиця|петлиці]], як у [[комкор]]а, відрізняючись тільки окантовкою петлиць. Замість командирської золотистої окантовки була чорна, як у решти політпрацівників, а також у молодшого комскладу і червоноармійців.
| |||