Відмінності між версіями «Батурин»

103 байти вилучено ,  10 років тому
[[1669]]—[[1708]] — [[резиденція]] [[гетьман]]ів [[Гетьманщина|Лівобережної України]] ([[Многогрішний Дем'ян|Дем'яна Многогрішного]], [[Самойлович Іван|Івана Самойловича]], [[Мазепа Іван Степанович|Івана Мазепи]]).
 
[[2 листопада]] [[1708]] р. московські війська під командуванням [[Меншиков Олександр|Олександра Меншикова]] [[Батуринська трагедія|захопили Батурин, вщент зруйнували]] [[Батуринська фортеця|оборонний замок]] і саме місто. Історик [[Павленко Сергій|Сергій Павленко]] у монографії "Загибель Батурина" зазначає, що жертвами погрому Батурина стали 6-7,5 тисяч мирних громадян і 5-6,5 тисяч військовиків - [[сердюк|сердюків]] і козаків (разом 11-14 тисяч загиблих).
 
Керівників оборони Батурина (у тому числі полковника Дмитра [[Чечель|Чечеля]]) вивезли до [[Глухів|Глухова]], де стратили. Решту оборонців, за твердженням автора «[[Історія русів|Історії русів]]», розіп'яли на хрестах, встановлених на плотах, і пустили за течією ріки [[Сейм (ріка)|Сейм]].
[[Файл:Baturyn.gif|120px|thumb|ліворуч|Герб Батурина XVII ст.]]
{{main|Батуринська трагедія}}
 
[[1708]] року у Батурині було близько 20 тисяч мешканців. [[1726]] року, через 18 років після знищення, це місто було безлюдним, а мешканці, що вціліли, жили по околицях (428 дворів):
Після ліквідації [[полк]]ового поділу [[Україна|України]] увійшов до складу [[Чернігівське намісництво|Чернігівського намісництва]], потім — [[Малоросійська губернія|Малоросійської губернії]], а з [[1802]] року — [[Чернігівська губернія|Чернігівської губернії]].
 
[[Файл:Baturyn Place.JPG|thumb|ліворуч250px|Палац гетьмана Розумовського]]
До нашого часу збереглися: будинок [[генеральний суддя|генерального судді]] [[Кочубей Василь|Василя Кочубея]] та [[палац]] [[гетьман]]а [[Розумовський Кирило|Кирила Розумовського]] ([[1803]], [[архітектор]] [[Камерон Чарльз|Чарльз Камерон]]), реставрований у [[1811]]—[[1813]] рр. за проектом А. Б.Бєлозуда, інші пам'ятки.
 
Анонімний користувач