Синонім: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення |
оформлення, уточнення |
||
Рядок 9:
Слова, протилежні за значенням, називають [[антонім]]ами, слова різного значення, але з однаковою вимовою — [[омонім]]ами.
== Приклади ==▼
Синоніми (слова й [[фразеологізм]]и) є різними за звуковою формою, однак близькими чи тотожними за значенням:▼
# з незначною зміною значеннєвого обсягу й словосполучної комбінаторики (''по́ле'' — ''рілля́ ''— ''ни́ва'': ''зао́ране по́ле'', — ''на ріллі́'', ''ни́ва'', але лиш ''по́ле по́пису'', ''на наро́дній ни́ві'');▼
# з різним емоційним забарвленням (''заку́тина'' — ''закапе́лок'' — ''діра́'' — ’глухе́ село́’);▼
# контекстові С., що тільки в певному контексті є С. (''ішов і враз простягну́вся'' як до́вгий ’упав’) і легко переходять в емоційні С.;▼
# абсолютні або дублети з тотожним значенням (''шофе́р'' — ''воді́й'', — зокрема у випадках професіоналізмів і термінологізмів), що виникають здебільше в наслідок нашарування різнодіалектних чи різномовних слів (''госпо́дар'' — ''хазя́їн''; ''риска́ль'' — ''за́ступ'' — ''горо́дник'' — ''лопа́тка''), поки мововжиток їх не розділить у 1 групі.▼
Синоніміку вивчають [[семантика]] й [[лексикологія]].
Рядок 22 ⟶ 15:
«[[Матеріали до синонімічного словника української мови]]», зібрані [[Багмет Андрій|Андрієм Багметом]], друкувалися в ж. «[[Вітчизна (часопис)|Вітчизна]]» (1959, ч. 2 — 1962, ч. 7).
▲== Приклади ==
▲Синоніми (слова й [[фразеологізм]]и) є різними за звуковою формою, однак близькими чи тотожними за значенням:
▲# з незначною зміною значеннєвого обсягу й словосполучної комбінаторики (''по́ле'' — ''рілля́ ''— ''ни́ва'': ''зао́ране по́ле'', — ''на ріллі́'', ''ни́ва'', але лиш ''по́ле по́пису'', ''на наро́дній ни́ві'');
▲# з різним емоційним забарвленням (''заку́тина'' — ''закапе́лок'' — ''діра́'' —
▲# контекстові
▲# абсолютні або дублети з тотожним значенням (''шофе́р'' — ''воді́й'', — зокрема у випадках професіоналізмів і термінологізмів), що виникають здебільше в наслідок нашарування різнодіалектних чи різномовних слів (''госпо́дар'' — ''хазя́їн''; ''риска́ль'' — ''за́ступ'' — ''горо́дник'' — ''лопа́тка''), поки мововжиток їх не розділить у 1 групі.
== Види синонімів ==
|