Донателло: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14)
Рядок 52:
Художник залишився в Падуї до [[1456]], і виконав там, за допомогою своїх учнів, декілька робіт для прикраси церкви св. Антонія. Найчудовіші з них — бронзові барельєфи, з епізодами з життя названого святого, покровителя Падуї. Чудова його мармурова статуя Іоанна в музеї Барджелло. Худорлявий, як скелет, він має вираз як би незакінченої ні на чому думки, і йде вперед, як би не знаючи сам куди; його напіввідкриті вуста готові вимовити пророчі слова. Відмінна риса Донателло полягає в тому, що він з таким же мистецтвом зображав силу, енергію, як і грацію, миловидність. Його барельєф мармурового балкончика собору р. Прато, створений в [[1434]], зображає напівголих дітей або геніїв, що танцюють хороводом, або що грають на різних інструментах, з вінками квітів. Рухи дітей надзвичайно живі, різноманітні і грайливі. Те ж саме можна сказати і про інші мармурові барельєфи, що призначалися для флорентійського собору і знаходяться тепер в ''Opera del Duorno''. Деякі дитячі бюсти Донателло у високому ступені вірно відтворюють дійсність і надзвичайно миловидні. Донателло вдавалось з надзвичайною точністю вгадувати враження, яке його роботи справлятимуть на тій, чи іншій відстані, а також визначати ступінь довершеності своїх робіт.
 
Портретні бюсти — галузь пластики, кохана греками і римлянами і цілковито закинута у [[Середньовіччя|Середньовіччі]] — воскресив саме Донателло. Деякі з його бюстів чудові за своєю індивідуальністю і як не дуже характеристичні. Взагалі Донателло з незвичайним умінням передавав духовне життя особи, що представлялася ним. Такий, наприклад, бюст з розфарбованої обпаленої глини Нікколо та Уццано (красується нині в музеї Барджелло). Цікаві твори Донателло знаходяться в ризниці церкви св. Лаврентія, у Флоренції. Там же можна милуватися відлитими ним дверима з фігурами апостолів і святих. Донателло передавав пристрасті різко, з деякою жорсткістю, іноді навіть у відштовхуючих формах, як наприклад, барельєф, виконаний з фарбованого гіпсу, знаходиться в церкві св. Антонія, в Падуї, і що зображає «Положення в труну». Те ж саме ми бачимо і в останньому його творі, закінченому після його смерті учнем Бертольдо, а саме в барельєфах двох кафедр в церкві св. Лаврентія, що зображають Пристрасті Господні. Донателло виконав також, разом з своїм учнем, Мікелоццо Мікелоцці, декілька надгробних пам'ятників в церквах; між ними чудовий монумент розвінчаного папи [[ІоаннІван XXIII (папа римськийантипапа)|Іоанна XXIII]]: він послужив зразком для численних надгробних пам'ятників, що з'явилися в [[XV]] і [[XVI століття|XVI сторіччях]] в багатьох церквах Італії. Останні роки свого життя Донателло провів у Флоренції, працюючи до глибокої старості; помер 13 грудня [[1466]] року і похований з великими почестями в церкві св. Лаврентія, прикрашеною його роботами.
 
== Вшанування пам'яті ==