'''Лев Дани́лович''' (бл. [[1225]]<ref name="ЕІУ"/>/[[1228]] <ref name="Войтович"/> — бл.[[1301]]) — [[Перемиське князівство|князь перемишльський]] (бл. 1240—1269), [[Список Белзьких князів|белзький]] (після 1245—1269) і [[Галицьке князівство|галицький]] (1264—бл. 1301). Представник дому [[Романовичі]]в, гілки [[Волинські Мономаховичі|Волинських Мономаховичів]] із династії [[Рюриковичі]]в. Син руського короля [[Данило Романович|Данила]] і галицької князівни [[Анна Мстиславівна|Анни]]. Претендував на литовську (1269) та польську (1289) спадщину, здобув володіння на Закарпатті та Люблінську землю. У західноєвропейських джерелах називається Королем Русі, хоча в руських джерелах ніколи так не титулувався<ref>Войтович Л. [http://shron.chtyvo.org.ua/Voitovych_Leontii/Korolivstvo_Rusi_realnist_i_mify.pdf Королівство Русі: факти і міфи]… — С. 66.</ref>.
