Державний комітет з надзвичайного стану: відмінності між версіями

ДОНЕЦЬКИЙ РУХ організував Штаб спротиву [[ДКНС]] ([[ГКЧП]]&nbsp;— рос.) в Донецькій міськраді та [[19 серпня]] зібрав позачергову сесію депутатів міської ради і наполіг на прийнятті рішення яким дії [[ДКНС]] були засуджені <span>. Рішення прийняте, дії </span> [[ДКНС]] ([[ГКЧП]]&nbsp;— рос.) визнані неконституційними і окрім того, оприлюднене звернення до народу, Уряду і парламенту України з вимогою дотримуватись Декларації про державний суверенітет України. Не володіючи інформацією про наміри ГКЧП, Горбачова і Єльцина побоючись наслідків партократи (Л.Кравчук, І.Плющ, В.Фокін, О.Мороз, Л.Кучма, В.Дурдинець, С.Гуренко та їх підручні) під тиском РУХУ і РУХівців&nbsp;— Б. Тернопільського, парламентарів Д. Павличка, І.&nbsp;Зайця, М. Поровського та інших, голова ВР УРСР Л.&nbsp;Кравчук не поїхав на підписання нового союзного договору, Уряд УРСР і ВР УРСР не підтримали [[ДКНС]] ([[ГКЧП]]&nbsp;— рос.) а КПУ була заборонена Президією Верховної Ради УРСР. .Дочекавшись розв'язки подій у Москві більшість ВР підтримала пропозицію націонал-демократів (Л.Лук'яненка, В.Чорновола, Д.Павличка, І.Драча та ін.) прийняла Акт про Незалежність 24.08.1991 (голова ВР Кравчук Л, голова уряду Фокін В.)