Відмінності між версіями «Електронний пристрій»

не стосується теми
(не стосується теми)
'''Електро́нний при́стрій''' ({{lang-en|electronic device}}) (також ''ра́діоелектронний при́стрій'') — [[пристрій]], виготовлений з використанням [[електронні компоненти|електронних компонентів]], принцип дії якого забезпечує переважно [[електрика]].
 
Наприклад, ''бортовий радіоелектронний пристрій системи посадки літального апарату''<ref>[http://www.ukrndnc.org.ua/index.php?option=com_terminus&Itemid=194&task=view&id=15151 Національний банк стандартизованих науково-технічних термінів]</ref>. Припустимо, що під впливом декотрих зовнішніх причин літак відхилився від курсу. На давачах чутливого елемента - гіроскопу - виникне електричний сигнал, пропорційній цьому відхиленню. Сигнал надходить місля підсилення на рульову машину, яка перекладає кермо, і літак повинен повернутися на курс.
 
<br />
 
== Оптимальність ==
Цілова функція <math>F(S,X,Y)\rightarrow extr,</math> яка характеризує важливі властивості об'єкта, а також дозволяє визначити відносні пріорітети можливих рішень, є чинником оптимальності. Модель об'єкта (якщо розглядати його як "чорний ящик") характеризується множиною можливих структур <math>S=\{s_{1},...,s_{i},...,s_{n}\},</math> векторами вхідних впливів <math>X=\{x_{1},...,x_{j},...,x_{m}\}</math> та вихідними параметрами (показниками) <math>Y=\{y_{1},y_{2},...,y_{k},...,y_{l}\}.</math>
 
Структура - це схемно-конструкторське рішення радіоелектронної системи. При проектуванні розглядають групу ознак, зміна яких забезпечує дискретний перехід від однієї структури до іншої: функціональні елементи, їх взаємозв'язки (необхідні - обумовлені реалізацією електричної схеми, паразитні - обумовлені прийнятим конструкторським рішенням); компонування елементів.
 
Вихідними параметрами, тобто проекціями вектора <math>Y</math> є показники функціонування, габаритні розміри, об'єм, маса, надійність, технологічність й інші характеристики. У загальному випадку вихідні параметри <math>y_{j},\,\,k=\overline{1,l,}</math> залежать від елементів та їх зв'язків, тобто від структури <math>s_{i}</math> й вхідних впливів <math>X:</math>
 
<math>y_{k}=\varphi_{k}(s_{i},X).</math>
 
Для одночасного врахування використовують загальний показник якості <math>F(S,X,Y)</math> - скалярну функцію структури <math>s_{i}\in S</math> вхідних впливів <math>x_{j}\in X,</math> часткових показників <math>y_{k}\in Y.</math> Змінні <math>x_{j},y_{k}</math> при проектуванні радіоелектронної системи мають обмежений інтервал значень, які визначаються стандартами, технічними вимогами, регламентами або іншими нормативними документами.
 
== Модельно-орієнтована системна інженерія (MBSE) ==
У MBSE об'єкти, які утворюють структури систем, описуються формалізованими комп'ютерними моделями різних видів: геометричними фігурами та тілами, чисельними апроксимаціями диференціальних рівнянь, оснащених графами тоощо. За стандартом IEC 81346, для аналізу структури систем й організації складання необхідно знати не лише внутрішню структуру моделей, але й асортимент їх можливостей сполучитися з іншими моделями з метою формування моделей складових об'єктів. Іншими словами, моделі розглядаються як "чорні ящики" із відомою поведінкою по відношенню до інших моделей. Каталог об'єктів в умовах застосування MBSE складається з моделей й описів дій по їх сполученню. "Будівельний матеріал" для структур має вид (віртуального) довідника або каталога об'єктів, з якого обираються об'єкти для включення до структури.
 
Теорія категорій дозволяє формально описувати й досліджувати процедури застосування моделей у інженерній діяльності завдяки математичному представленню збірних креслень (мегамоделей систем) діаграмами у категоріях, об'єктами яких є моделі, а молфізми представляють дії по складанню моделей систем з моделей компонентів<ref>{{Cite book|title=С. П. Ковалёв - Методы теории категорий в модельно-ориентированой системной инженерии.|last=|first=|year=|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref>.
 
 
 
 
== Див. також ==