Боротьба Птолемеїв за північно-східну Егеїду: відмінності між версіями

Бойові дії наступної за часом [[Четверта Сирійська війна|Четвертої Сирійської війни]] (219-217 рр. до н.е.) виявились сконцентрованими на палестино-фінікійському театрі бойових дій, тоді як про якісь зіткнення в районі Пропонтиди нам невідомо. Цей конфлікт завершився для Селевкида [[Антіох III Великий|Антіоха III]] поразкою, проте в кінці того ж століття він побачив можливість для реванша. В Єгипті у 204 р. до н.е. після смерті Птолемея IV царем став його п’ятирічний син [[Птолемей V Епіфан|Птолемей V]]. Тоді ж на півдні країни вибухнуло потужне [[Повстання проти елліністичних правителівПтолемеїв у Єгипті (205—184206—186 до н. е.)|повстання місцевого населення проти грецьких правителів]]. Цим вирішили скористатись Антіох III та македонський цар [[Філіпп V Македонський|Філіпп V]], котрі, за повідомленням Полібія, уклали між собою угоду з метою розділити заморські володіння Єгипта. З наступних дій кожного учасника угоди стає зрозуміло, що єгипетські володіння у Пропонтидірайоні Пропонтиди (а також щонайменше [[Самос]] та [[Карія (регіон)|Карію]]) сирійський цар згодився відступити Філіппу, оскільки для нього головною ціллю були Фінікія та [[Палестина]].

В наступній [[П'ята Сирійська війна|П’ятій Сирійській війні]] (202-198 рр. до н.е.) Антіох наніс Єгипту важку поразку та захопив усі бажані володіння на східному узбережжі [[Середземне море|Середземного моря]]. В цих умовах його македонський союзник діяв не зустрічаючи перешкод з боку держави Птолемеїв ([[Критська війна (205-200 до н.е.)|Критська війна]]). Мешканці Лісімахії, котрі не могли розраховувати на допомогу з Єгипта для захисту від Філіппа, зголосились вступити до [[Етолійський союз|Етолійського союза]]. Втім, наявність представника останнього не завадила македонському царю ввести у місто свій гарнізон (202 р. до н.е.) та укласти з Лісімахією угоду про умови її перебування під його владою (для розташованого на східному узбережжі [[Мармурове море|Пропонтиди]] міста Кий, котре також вступило до Етолійського союзу, все завершилось значно гірше – усі його мешканці були продані Філіппом до рабства). А в 200 р. до н.е., повернувшись після невдалого походу до Малої азії, Філіпп V вирішив зміцнити свої позиції в районі Пропонтили та перш за все він звернувся проти птолемеєвських територій у південній Фракії. Тут з першого приступу македонцям вдалось захопити Маронею, тоді як Ен довелося довго облягати. Нарешті, це місто вдалось захопити завдяки зраді поставленого Птолемеями префекта.