Вікіпедія

Шляхта: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0
Немає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 1:
[[FileФайл:Cleric-Knight-Workman.jpg|right|thumb|300px|Монах, шляхтич і селянин. Уособлення середньовічних станів. Французька мініатюра XIII ст.]]
'''Шля́хта''' (від [[німецька мова|верхньонімецького]] ''Slacht'' (сучасне {{lang-de|Geschlecht}}) — [[рід]], порода, стать) — привілейований [[суспільний стан|стан]] у суспільствах доби [[середньовіччя]] та [[нова історія|нового часу]], у ширшому розумінні — військово-служила [[знать]] або ж родова [[аристократія]].
 
Рядок 6:
В українській літературі поруч із терміном шляхта як синонім використовується також запозичений з російської термін «[[Дворяни|дворянство]]», який спочатку підкреслював служилий характер нижчої шляхетської верстви в Московській державі.
 
[[Файл:Rembrandt. A Polish Nobleman. 1637.PNG|thumb|right|250px|''Польський шляхтич''. [[Рембрандт]], [[1637]] р.]]
Шляхта у вузькому сенсі цього слова - панівний [[суспільний стан|стан]] у [[Велике князівство Литовське|Великому князівстві Литовському, Руському, Жематійському]], [[Королівство Польща|Королівстві Польському]] (обидва після [[Люблінська унія|Люблінської унії]] утворили [[Річ Посполита|Річ Посполиту]]), а також у [[Гетьманщина|Війську Запорозькому]]<ref>[http://exlibris.org.ua/hetman/r2-p3.html 3. Соціальна еліта і «ГОРОДОВЕ КОЗАЦТВО»]</ref><ref>{{Cite web |url=http://shron.chtyvo.org.ua/Seniutovych-Berezhnyi_Viacheslav/Kozatstvo_ta_borotba_starshyny-shliakhty_na_Hetmanschyni_za_vyznannia_za_neiu_rosiiskym_uriadom_prav_dvorianstva.pdf |title=Козацтво та боротьба старшини-шляхти на Гетьманщині за визнання за нею російським урядом прав дворянства |accessdate=19 квітень 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170419100614/http://shron.chtyvo.org.ua/Seniutovych-Berezhnyi_Viacheslav/Kozatstvo_ta_borotba_starshyny-shliakhty_na_Hetmanschyni_za_vyznannia_za_neiu_rosiiskym_uriadom_prav_dvorianstva.pdf |archivedate=19 квітень 2017 |deadurl=yes }}</ref>.
 
Рядок 15:
| publisher = Columbia University Press
| date = 1982
| isbn = 0-231-05351-7 }}</ref>{{rp|211}} Після [[Городельська унія|Городельської унії]] католицьке литовсько-руське боярство отримало права та герби польської шляхти<ref name="davies--norman" />{{rp|211}}<ref>, що викликало незадоволення православного боярства і призвело до [[Громадянська війна у Великому князівстві Литовському (1432—1438)|громадянської війни]]. Незважаючи на поразку, православне боярство [[Віленський привілей 1447|Віленським привілеєм]] все ж отримало ці права.
 
З приєднанням до корони [[Королівська Пруссія|Королівської Пруссії]] та [[Інфлянтське воєводство|Інфлянтів]] тамтешня аристократія також отримали права і свободи коронної шляхти. В той час як тривала соціальна та релігійна напруга на Русі призвела до [[Повстання Хмельницького|громадянської війни]]<ref>[https://repozytorium.amu.edu.pl/bitstream/10593/17628/1/doktorat.pdf Działalność polityczno – dyplomatyczna Bohdana Chmielnickiego]</ref><ref>[http://mwb.com.pl/studia/wp-content/uploads/2017/05/04_W_Kucharski_Rzeczypospolita_w_obliczu_wojny.pdf RZECZPOSPOLITA W OBLICZU WOJNY DOMOWEJ 1648-1649 R. ZABIEGI DYPLOMATYCZNE, PRZYGOTOWANIA WOJSKOWE]</ref>, протягом якої значна кількість руської шляхта приєдналась до козаків і зіграла ключову роль в формуванні [[Гетьманщина|Гетьманщини]]. В угодах з коронним урядом та царем шляхта зберегла та закріпила своє панівне становище. А споріднившись з козацькими старшинами нешляхетського походження та шляхтою, що пізніше переселились на землі [[Гетьманщина|Війська Запорозького]] з Речі Посполитої, Валлахії, Молдавії ітдтощо, сформувала '''[[Малоросійська шляхта|Малоросійське шляхетство]]'''<ref>Очерки из истории и юридического быта старой Малороссии : Превращение козацкой старшины в дворянство / [Соч.] Д. Миллера. - Киев : тип. Ун-та св. Владимира Н.Т. Корчак-Новицкого, 1897. - [2], 136 с.; 26.</ref>.
 
З [[Поділи Речі Посполитої|поділами Речі Посполитої]] та [[Ліквідація автономії Гетьманщини|ліквідацією Війська Запорозького]], шляхта почала втрачати свої юридичні привілеї та соціальний статус. Остаточно на землях колишньої Речі Посполитої шляхетські права були ліквідовані Декретом про знищення станів та статських чинів та [[Польська конституція 1921 року|польською конституцією 1921 року]].
Рядок 24:
 
== Історія ==
Свій початок шляхта бере від лицарства, яке посідало «''ius militare''» та право спадку «''ius hereditarium''» і вважалося шляхетним (''nobilis''). Шляхта була зобов'язана відбувати військову службу, за що уряд надавав їй різні [[шляхетські привілеї]]: звільнення від податків, незалежності від місцевої адміністрації тощо. Шляхта не була замкненою верствою і поповнювалася вихідцями з [[Селяни|селянства]], [[Духовенство|духовенства]]. Шляхта постійно збільшувала свою роль в державі, зміцнюючи станові права використанням сприятливих політичних і соціальних ситуацій. У боротьбі проти великих землевласників, які прагнули до [[Феодальна роздрібненість|феодальної роздрібненості]], королі Польщі для утворення централізованої держави шукали допомоги у шляхти. Перший привілей для шляхти був прийнятий [[Людовик Угорський|Людовиком Угорським]] у місті [[Буда (Будапешт)|Буда]] в 1355 році.
 
Після сходження на польський престол угорського короля ЛюдовикЛюдовика, шляхта отримала за свою допомогу від нього низку привілеїв. Король [[Людовик I Анжуйський]] надав їй т.&nbsp;зв. [[Кошицький привілей]] ([[1374]]), яким за військову службу звільняв її від усіх повинностей, крім сплати поземельного податку по 2 гроші з лану, надавав їй фіскальний і судовий імунітет на землі, як також право на державні посади: воєвод, [[каштелян]]ів, суддів, [[підкоморій|підкоморіїв]] тощо. Від цього часу шляхта поступово перетворювалася на окремий стан, що ставав спадковим і одностайним, мав включати як великих феодалів (панів, баронів), так і масу лицарів (rycerzy, milites) чи середніх і малих землевласників, які відрізнялися від решти населення правом мати власний герб. Згодом шляхта посилила свої впливи в місцевих сеймах, а [[Єдлінський привілей 1430]] року ґарантував їй особисту недоторканість. Скориставши зі скрутного становища короля [[Казимир IV Ягеллончик|Казимира IV Яґеллончика]] у війні з [[Тевтонський орден|Тевтонським орденом]], шляхта здобула нові привілеї (Цереквіцький привілей), підтверджені [[Нешавські статути 1454 року|Нешавським статутом]] ([[1454]]), на основі якого за шляхтою закріплювалося законодавчі права: через шляхетські сейми вона брала участь у виданні законів, вирішувала питання про війну і мир, звільнялася від королівського суду. Цей статут скасував також виключне право маґнатів на вищі державні посади й на обмеження прав міст. В 1496&nbsp;р. король Ян Ольбрахт статутом, даним м. Пьотркові ({{lang-pl|Piotrków}}) узаконив прикріплення селян до землі, звільнив шляхту від оплати мита при завезенні закордонних товарів. Бояри в Галичині були 1430 зрівняні у правах з польською шляхтою, згодом частина з них була полонізована, інші перейшли на Волинь і Поділля, так що в 16 ст. в Галичині не стало боярських родів, збереглася при українстві тільки дрібна шляхта.
 
[[Файл:Unia Lubelska.JPG|right|thumb|300px|«[[Люблінська унія]]» ([[1569]]). Картина [[Ян Матейко|Яна Матейка]], [[1869]]&nbsp;рік]]
Рядок 119:
 
== Джерела та література ==
* Антонович В. Об[https://archive.org/stream/bub_gb_B3PUAAAAMAAJ#page/n65/mode/2up Содержание актов об околичной шляхте]. К. 1867;
* Акты о происхождении шляхетских родов в Юго-Западной России. Архів// [[Архив Юго-Западной РосеииРоссии]]. ч. 4, т. І. К. 1867;
* Викторовский П. Западнорусские дворянские фамилии, отпавшие от православия в конце XVI и XVII&nbsp;вв. ТКДА, 1908&nbsp;— 11;
* Гришко В. До суспільної структури Хмельниччини. В 300-ліття Хмельниччини (1648—1948). ЗНТШ, т. 156. [[Мюнхен]] 1948;
* ''А.&nbsp;О.&nbsp;Гурбик''. [http://www.history.org.ua/index.php?encyclop&termin=Boiary_shliakhta Бояри-шляхта] // {{ЕІУ|1|363}}
* {{ЕУ|10|3880—3884|[https://archive.org/stream/eu0t0/EU_T_10_Kh_Ya#page/n283/mode/2up Шляхта]}}
* {{ЕУ}}
* 3 народу руського. Шляхта Київщини, Волині та Брацлавщини (1569—1648) / Генрик Літвін ; [пер. з польськ. Лесі Лисенко].&nbsp;— К. : ДУХ І ЛІТЕРА, 2016.&nbsp;— 616 с.&nbsp;— ISBN 978-966-378-430-4
* Іваницький-Василенко С. Державське землеволодіння польської шляхти на Гетьманщині. Праці Комісії для виучування історії західньо-руського та українського права. Випуск 1. К. 1925;
* ''О.&nbsp;В.&nbsp;Крупка''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Dvoryany_gospodarski Дворяни господарські] // {{ЕІУ|2|301}}
* * [https://archive.org/stream/maliySlovnik#page/n449/mode/2up Шляхта, Шляхетство] // {{МСІУ}}
* {{МСІУ}}
* Лазаревский А. Очерки старейших дворянских родов Черниговской губернии. 1868;
* Smoleński W. Szlachta w świetle własnych opinji. * «Pisma historyczne», т. 1. Кр. 1901;
* Леонтович Ф. Правоспособность литовско-русской шляхты. // Журнал Министерства Народного Просвещения, ч. 3&nbsp;— 7. П. 1908;
* Липинський В. [http://diasporiana.org.ua/politologiya/6515-lipinskiy-v-ukrayina-na-perelomi-1657-1659-zamitki-do-istoriyi-ukrayinskogo-derzhavnogo-budivnitstva-v-xvii-im-stolitti/ Україна на переломі, 1657—1659]. [[Відень]] 1920;
* ''Михайловський В.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Шляхта] // {{ЕІУ|10|647}}
* [[Окіншевич Лев Олександрович|Окіншевич Л.]] Значне Військове Товариство в Україні-Гетьманщині XVII—XVIII&nbsp;ст. ЗНТШ, т. 157. Мюнхен 1948;
Рядок 153 ⟶ 154:
 
=== Література ===
* ''Н. Яковенко''. [https://archive.org/stream/Politychna#page/n785/mode/2up Шляхта] // Політична енциклопедія. Редкол.: [[Левенець Юрій Анатолійович|Ю. Левенець]] (голова), [[Шаповал Юрій Іванович|Ю. Шаповал]] (заст. голови) та ін.&nbsp;— К.: Парламентське видавництво, 2011.&nbsp;— с.785 ISBN 978-966-611-818-2
 
== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/13270221/legal/shlyahta Шляхта] // {{Юридична енциклопедія|6}}
* {{УМЕ16|частина=[https://archive.org/stream/UkrMalaEn/kn_16_%D0%A3%D1%88-%D0%AF#page/n115/mode/2up Шляхта]|сторінки=2088-2089}}
* [http://www.istpravda.com.ua/articles/2014/11/6/145648/view_print ''Мацей Новицький.'' «Даніель Бовуа: „Коли Україна була польською колонією…“» // Історична правда, 06.11.2014]
* [http://www.lyczkowski.net/ru/spravochnik/spiski-shljahty/shljahta.html Шляхта] ВКЛ (алфавітні списки) {{ref-ru}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Шляхта