Шифр XOR: відмінності між версіями

Функція шифрування може змінюватися випадковим чином з кожним символом, тому вихід цієї функції повинен залежати не лише від поточного вхідного символу, але й від внутрішнього стану <math>S</math> генератора. Цей внутрішній стан перетворюється функцією перетворення стану <math>g(K)</math> після кожного кроку шифрування. Генератор складається з компонентів <math>S</math> та <math>g(K).</math> Безпечність такого шифру залежить від числа внутрішніх станів <math>S</math> й складності функції перетворення <math>g(K).</math> Відповідно характеристики послідовних шифрів залежать від властивостей генераторів псевдовипадкових чисел. З іншої сторони, сама функція шифрування <math>f(K)</math> є достатньо простою і може складатися лише з логічної операції ХОР.

 

 

Процес шифрування полягає у генерації відправником за допомогою ГПВЧ гами шифру й накладанні отриманої гами на відкритий текст таким чином, наприклад з використанням операції додавання по модулю 2, що в результаті отримується шифрований текст. Процес розшифрування зводиться до повторної генерації гами шифру отримувачем повідомлення й накладення цієї гами на зашифровані дані.