Відмінності між версіями «Комплекс меншовартості»

нема опису редагування
{{clean-up}}
 
'''Компле́кс меншова́ртості''', ''також'' '''відчуття́ меншова́ртості''' — вияв непристосованої структури особистості, що страждає від відчуття переваги оточуючихоточення над нею. Комплекс виникає внаслідок помилок чи невдач і суттєво впливає на поведінку людини.
 
Першим дослідив і докладно описав комплекс меншовартості німецький психоаналітик [[Адлер Альфред|Альфред Адлер]]. За Адлером самоствердження людини починається з раннього дитинства і проходить також через вплив і фази підкорення та меншовартості, що сприяють компенсаторній тенденції надвартості та переваги.
 
<blockquote>Відчуття меншовартості є у кожної людини. Це не є психічним розладом, але, навпаки, стимулює нормальне прагнення і здоровий розвиток людини. Паталогічним це почуття стає тільки тоді, коли у людині перемагає відчуття неадекватності, і це починає гальмувати її корисну активність, робить її депресивною і нездатною до розвитку. У такій ситуації комплекс меншовартості може стати одним з методом уникнути вирішення своїх труднощів. Людина з комплексом меншовартості прикидається кращою, ніж є насправді, і цей фальшивий успіх компенсує відчуття меншовартості, яке є по суті нестерпним відчуттям. У нормальної людини немає ані тіні комплексу меншовартості. Звісно, така людина прагне переважати інших у тому сенсі, що всім нам притаманні амбіції іта бажання досягти успіху, допоки це прагнення не призводить до хибних оцінок, які складають основу душевних розладів.</blockquote>
А. Адлер «Комплекс меншовартості іта комплекс переваги»
 
Ознаками синдрому є прагнення «маленької людини» максимально скористатися [[Влада|владою]] (або її видимістю), яка силою обставин опинилася в її руках, і таким чином самоствердитися. Може проявляти себе у створенні штучних бюрократичних перешкод, спробах принизити людину, чіплянні до дрібниць і наданні непритаманної ваги таким дрібницям.
1470

редагувань