Відмінності між версіями «Конкордат 1953 року»

м
правопис
м (правопис)
'''Конкордат 1953 року''' був останнім класичним [[конкордат]]ом католицької церкви, підписаним 27 серпня 1953 року [[Франкістська Іспанія|Іспанією]] (під владою [[Франсіско Франко]]) з [[Святий Престол|Ватиканом]] (під час понтифікату [[Пій XII|папи Пія XII]]). Разом з [[Мадридський пакт|Мадридським пактом]], підписаним в тому ж році, це була значна спроба зруйнувати [[Міжнародна ізоляція|міжнародну ізоляцію]] Іспанії після [[Друга світова війна|Другої світової війни]].
 
В обмін на надання Ватиканом "королівського«королівської покровительства"опіки» (''Patronato real'', [[Історія Католицької церкви ув Іспанії|історичнаісторичний]] привілей [[Монархія Іспанії|іспанських королів]] призначати духовних осіб) Франко, конкордат дав [[Католицька церква в Іспанії|католицькоїкатолицькій церквицеркві в Іспанії]] ряд привілеїв, таких як державне фінансування і звільнення від державного оподаткування.
 
Конкордат 1953 року замінив [[Конкордат 1851 року]] і Конвенцію Франко 1941 року зі Ватиканом.
 
== Передумови ==
Політична система Франко була фактично протилежністюпротилежною остаточногоостанньому уряду [[Друга Іспанська республіка|ДругийДругої іспанської республіки]], уряду [[Народний фронт (Іспанія)|Народного фронту]]. У перші роки франкістського режиму церква і держава мали тісний і взаємовигідний зв'язок.
 
Франко хотів мати повний конкордат з королівськими правами покровительства, правом вибирати єпископів. Ватикан, невпевнений у своєму майбутньому, пішов на компроміс, запропонувавши йому менш офіційну "«конвенцію"», підписану 7 червня 1941 року<ref>[http://www.concordatwatch.eu/showtopic.php?org_id=845&kb_header_id=34551 "«Franco's wartime convention (1941)"», Concordat Watch]</ref>, і надав йому лише обмежену роль у виборі єпископів. Через роки після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] умови Конвенції 1941 року було формалізовано в статті 7 Конкордату 1953 року.
 
На відміну від антиклерикалізму Народного фронту, франкістскийфранкістський режим встановив політику, яка була дуже сприятлива для католицької церкви, і яка була відновлена до її колишнього статусу [[Державна релігія|офіційної релігії]] Іспанії. На додаток до отримання державних субсидій, церква повернула собі домінуюче становище в системі освіти, і закони відповідали католицькоїкатолицькій догмидогмі.
 
За часів франкістського режиму католицизм був єдиною релігією, що має правовий статус; не можна було рекламувати інші богослужіння, а католицька церква була єдиним релігійним закладом, якому дозволялося володіти власністю або публікувати книги. Уряд не тільки продовжував виплачувати зарплату священикамсвященникам і субсидувати церкву, а й допомагав відновлювати зруйновані війною церковні будівлі. Були прийняті закони, що забороняютьзабороняли розлучення та продаж протизаплідних засобів. Католицьке релігійне навчання було обов'язковим навіть у державних школах.
 
В обмін на надання католицької церкви цих привілеїв, Франко отримав право призначати католицьких єпископів в Іспанії, а також право вето на призначення священнослужителів аж до рівня парафіяльного священикасвященника.
 
== Умови ==
У 1953 році ця тісна співпраця була оформленооформлена в новому конкордаті з Ватиканом, який надав церквицеркві надзвичайний набір привілеїв<ref>[http://www.concordatwatch.eu/showtopic.php?org_id=845&kb_header_id=34561 "«Franco's concordat (1953) : Text"», Concordat Watch]</ref><ref>[https://berkleycenter.georgetown.edu/quotes/spanish-concordat-of-1953-articles-1-2-24-26-31 "«Spanish Concordat of 1953, Articles 1, 2, 24, 26, 31"», Berkley Center for Religion, Peace, and World Affairs, Georgetown University]</ref>:
* обов'язкові канонічні шлюби для всіх католиків;
* звільнення від оподаткування уряду;
* субсидії на будівництво нових будинків;
* цензура матеріалів визнаних церквою образливою;
* право засновувати університети;
* право керувати радіостанціями та публікувати газети та журнали;
* захист від вторгнення поліції в церковну власність; та
* звільнення духовенства від військової служби.
 
== Наслідки ==
Зі смертю Франко ву 1975 році і подальшим переходом Іспанії до демократії Конкордат кілька разів змінювався і доповнювався. У 1976 році конвенція<ref>[http://www.concordatwatch.eu/showtopic.php?org_id=845&kb_header_id=41591 "«Modifications to Franco's concordat (1976)"», Concordat Watch]</ref> між урядом Іспанії ій Святим Престолом скасувала право призначати єпископів главою іспанської держави. У 1978 році нова демократична конституція, яка привела франкоізмфранкізм до остаточного кінця, встановила принцип релігійного нейтралітету (''aconfesionalidad'') іспанської держави іта повну [[Свобода віросповідання|свободу віросповідання]] для його громадян. У 1979 році інша конвенція<ref>[http://www.concordatwatch.eu/showtopic.php?org_id=845&kb_header_id=34571 "«The four 1979 concordats"», Concordat Watch]</ref> між урядом Іспанії ій Святим Престолом змінила закон про фінансові аспекти та державні субсидії для католицької церкви.
 
== Див. також ==
* [[Націонал-католицизм]]
* [[Відносини Святого Престолу - Іспанії]]
* [[Відносини між католицькою церквою та державою]]
* [[Латеранські угоди|Латеранський договір]], договір 1929 року між Святим Престолом та [[Фашистська Італія|фашистською Італією]]
* ''[[Рейхсконкордат]]'', договір 1933 року між Святим Престолом та [[Третій Рейх|нацистською Німеччиною]]
 
== Примітки ==
15 291

редагування