HMS Offa (G29): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м автоматична заміна {{Не перекладено}} вікі-посиланнями на перекладені статті
м вікіфікація
Рядок 39:
| Автономність плавання =
| Екіпаж = 175 [[офіцер]]ів та [[матрос]]ів
| Артилерія = 4 × 120-мм гармати [[4.7120-мм inchкорабельна гармата QF Mark IX & XII|QF Mark IX]]<br/>1 × 102-мм універсальна гармата [[102-мм корабельна гармата QF 4 inch Mk V|Mk V]]
| Торпедно-мінне озброєння = 4 (1 × 4) × 533-мм [[торпедний апарат]] ''Mark IX''<br/>70 глибинних бомб, 4 бомбоскидачі і 2 [[бомбомет]]и
| Ракетне озброєння =
| Зенітне озброєння = 6 (6 × 1) × 20-мм автоматичних зенітних гармат ''[[20-мм зенітна гармата «Ерлікон»|«Ерлікон»]]''<br/>4 (1 × 4) × 40-мм [[Автоматична гармата|автоматичні]] [[зенітна гармата|зенітні гармати]] ''[[40-мм корабельна гармата Vickers QF 2 pounder Mark II|QF 2 Mark VIII]]''
| Авіація =
}}
Рядок 85:
Проектна потужність становила 40 000 к.с., що мало забезпечити [[Швидкість корабля|максимальну швидкість]] ходу (при повному навантаженні) в 36,75 вузлів (68 км/год). Запас палива зберігався в [[Паливний бак|паливних танках]], ємністю 472 тонни [[мазут]]у, що забезпечувало [[дальність плавання]] 3 850 [[Морська миля|миль]] (6 195 км) 20-вузловим ходом (37 км/год) або 5 400 миль (8 690 км) 15-вузловим ходом. [[Екіпаж]] корабля становив 175 [[офіцер]]ів та [[матрос]]ів.
 
[[Корабельна артилерія]] [[головний калібр|головного калібру]] (ГК) есмінця «Оффа»: чотири 120-мм універсальних швидкострільних гармат [[4.7120-мм inchкорабельна гармата QF Mark IX & XII|QF Mark IX]] з довжиною ствола 45 калібрів у поодиноких установках ''CP Mk.XVIII'' по центральній вісі корабля, що утворювали дві передні та дві кормові вогневі позиції. Максимальний кут піднесення +40°, зниження на −10°. Маса снаряда 22,7&nbsp;кг, [[Початкова швидкість (балістика)|початкова швидкість]]&nbsp;— 807 м/с. Гармати мали [[швидкострільність]] 10-12 пострілів на хвилину. [[Бойовий комплект|Боєзапас]] становив 250 пострілів на [[Ствол (зброя)|ствол]].
 
Основу [[Засоби ППО|зенітного озброєння]] спочатку становили шість 20-мм автоматичні [[зенітна гармата|зенітних гармат]] ''[[20-мм зенітна гармата «Ерлікон»|«Ерлікон»]]'' та боєзапасом 500 снарядів на зенітну установку. Зенітні установки розміщувалися на крилах носової надбудови і кормового містка. [[Швидкострільність]]&nbsp;— 450 пострілів на хвилину (практична 250—300). Дальність стрільби при куті наведення 45 °&nbsp;— 4 389&nbsp;м, досяжність по висоті&nbsp;— 3 048&nbsp;м. У реальних умовах бою дистанція відкриття вогню по повітряних цілях не перевищувала 900&nbsp;м. Також на борту есмінця малась зчетверена 40-мм [[Автоматична гармата|автоматична]] [[зенітна гармата]] [[40-мм корабельна гармата Vickers QF 2 pounder Mark II|QF 2 Mark VIII]], яку моряки прозвали «пом-пом».
 
Торпедне озброєння складалося з одного чотиритрубного 21-дюймового (533-мм) [[торпедний апарат|торпедного апарату]] ''Mark IX'', що розташовувався в [[Корма|кормовій частині]] корпусу на осьовій лінії. Дальність ходу торпеди на швидкості 36 вузлів становила 9 600&nbsp;м, на 30 вузлах&nbsp;— 12 350&nbsp;м. Заряд бойової частини торпеди&nbsp;— 340&nbsp;кг [[Тринітротолуол|тротилу]].
 
Протичовнове озброєння есмінця складалося з 70 глибинних бомб, 4 бомбоскидачів на кормі і 2 бомбометів[[бомбомет]]ів біля кормової надбудови. [[Глибинна бомба]] ''Mark VII'' (до 1939 року іменувалася ''Тип D'') була прийнята на озброєння в 1918 році. Загальна вага&nbsp;— 182&nbsp;кг, заряд вибухової речовини ([[аммотол]])&nbsp;— 130&nbsp;кг. Швидкість занурення становила 3 м/с. З 1940 року на бомби наварювали обважнювачі вагою 68&nbsp;кг, що дозволило збільшити швидкість занурення до 5,1 м/с. Гідростатичний [[детонатор]] забезпечував максимальну глибину підриву 270 метрів.
 
З гідроакустичного обладнання на «Оффа» встановлювалася РЛС виявлення надводних цілей ''тип 271'', що призначалася в першу чергу для виявлення в нічний час підводних човнів, які рушать у надводному положенні. Далекий повітряний огляд (до 35 км) проводився РЛС ''типу 291''. Також есмінець оснастили [[Система керування вогнем|РЛС керування вогнем]] ''типу 285''. Цей 50-см [[радар]] (відомий на флоті як «риб'яча кістка»), в першу чергу, призначався для управління вогнем важкої [[зенітна артилерія|зенітної артилерії]], але міг використовуватися і для дії по надводних цілях. Для пошуку підводних човнів був активний [[гідролокатор]] ''ASDIC''.
Рядок 113:
[[10 квітня]] 1942 року корабель увійшов до ескорту [[Конвой PQ 14|конвою PQ 14]], який очолювали лінкори [[HMS King George V (41)|«Кінг Джордж V»]] та [[HMS Duke of York (17)|«Герцог Йоркський»]]{{#tag:ref|Ескорт конвою PQ 14: лінкори [[HMS King George V (41)|«Кінг Джордж V»]] та [[HMS Duke of York (17)|«Герцог Йоркський»]], авіаносець [[HMS Victorious (R38)|«Вікторіос»]], важкі крейсери [[HMS Kent (54)|«Кент»]] і [[HMS Norfolk (78)|«Норфолк»]], легкі крейсери [[HMS Nigeria (60)|«Найджеріа»]] та [[HMS Edinburgh (16)|«Единбург»]], [[ескадрений міноносець|есмінці]]: [[HMS Amazon (D39)|«Амазон»]], [[HMS Beagle (H30)|«Бігл»]], [[HMS Bedouin (F67)|«Бедуїн»]], [[HMS Belvoir (L32)|«Біве»]], [[USS Branch (DD-197)|«Беверлі»]], [[HMS Bulldog (H91)|«Бульдог»]], [[HMS Eskimo (F75)|«Ескімо»]], [[HMS Escapade (H17)|«Ескапейд»]], [[HMS Faulknor (H62)|«Фокнор»]], [[HMS Foresight (H68)|«Форсайт»]], [[HMS Forester (H74)|«Форестер»]], [[HMS Ledbury (L90)|«Ледбарі»]], [[HMS Matchless (G52)|«Матчлес»]], [[HMS Middleton (L74)|«Міддлтон»]], [[HMS Onslow (G17)|«Онслоу»]], «Оффа», [[HMS Somali (F33)|«Сомалі»]], [[HMS Wheatland (L122)|«Вітланд»]], [[HMS Wilton (L128)|«Вілтон»]], тральщики, корвети та інші кораблі супроводження й забезпечення.|group=Прим.}} і зворотного [[Конвой QP 10|конвою QP 10]].
 
[[26 червня]] есмінець «Оффа» включений до сил безпосередньої охорони [[конвой PQ 17|конвою PQ 17]]{{#tag:ref|До складу безпосередньої охорони входили 17 бойових кораблів: 6 [[ескадрений міноносець|есмінців]]: [[HMS Keppel (L84D84)|«Кеппель»]], [[HMS Fury (H76)|«Ф'юрі»]], «Оффа», [[HMS Wilton (L128)|«Вілтон»]], [[HMS Ledbury (L90)|«Ледбарі»]], [[USS Twiggs (DD-127)|«Лемінгтон»]]; 4 протичовнові траулери; 4 сторожові кораблі; 3 тральщики; 2 кораблі ППО; 2 підводних човни: [[HMS P614|P614]] і [[HMS P615|P615]]; 3 рятувальних судна та [[танкер]].|group=Прим.}}<ref>[http://www.pq17.eclipse.co.uk/convoy_PQ17_close-escort.htmPQ.17 Close Escort]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>, який прямував з Ісландії до [[Архангельськ]]а, а згодом повертався з [[конвой QP 13|конвоєм QP 13]] до Рейк'явіка. [[4 липня]] Адміралтейство отримало повідомлення про вихід у море лінкора «[[Tirpitz (1939)|Тірпіц]]» і [[перший морський лорд]] [[Адмірал флоту (Велика Британія)|адмірал флоту]] [[Дадлі Паунд|Д.Паунд]] віддав наказ ''«Конвою розсіятися!»'', а супроводжуючі конвой бойові кораблі відкликали для перехоплення «Тірпіца», усі [[Військове транспортне судно|транспортні судна]] кинули напризволяще. Як з'ясувалося згодом, інформація про вихід німецького лінкора виявилася неточною, тоді як [[Конвой суден|конвой]], залишений без захисту, став легкою здобиччю німецьких [[підводний човен|підводних човнів]] і [[торпедоносець|торпедоносців]]. Як наслідок, 22 транспорти та 2 [[Допоміжне військове судно|допоміжних судна]] із складу конвою були потоплені.
 
На початку вересня 1942 року корабель включений до складу сил ескорту для супроводу арктичного [[конвой PQ 18|конвою PQ 18]]{{#tag:ref|До складу далекого ескорту конвою PQ 18 входили: [[крейсер]] [[HMS Scylla (98)|«Сцилла»]] і 16 [[Ескадрений міноносець|есмінців]] [[HMS Ashanti (F51)|«Ашанті»]], [[HMS Onslaught (G04)|«Онслот»]], [[HMS Onslow (G17)|«Онслоу»]], [[HMS Opportune (G80)|«Опорт'юн»]], «Оффа», [[HMS Eskimo (F75)|«Ескімо»]], [[HMS Somali (F33)|«Сомалі»]], [[HMS Tartar (F43)|«Тартар»]], [[HMS Marne (G35)|«Марна»]], [[HMS Martin (G44)|«Мартин»]], [[HMS Milne (G14)|«Мілн»]], [[HMS Meteor (G73)|«Метеор»]], [[HMS Faulknor (H62)|«Фокнор»]], [[HMS Fury (H76)|«Фьюрї»]], [[HMS Intrepid (D10)|«Інтрепід»]], [[HMS Impulsive (D11)|«Імпалсів»]].|group=Прим.}}, що доставляв за програмами [[ленд-ліз]]у озброєння, військову техніку і важливі матеріали та майно до Радянського Союзу й під потужною охороною йшов до Архангельська.
 
«Оффа» діяв у складі далекого ескорту з 16 есмінців, який очолював крейсер [[HMS Scylla (98)|«Сцилла»]]. У ході переходу конвой зазнав численних нападів німецьких підводних човнів та літаків [[Повітряні сили Третього Рейху|Люфтваффе]]. З [[12 вересня|12]] по [[15 вересня]] 1942 року конвой піддався інтенсивній атаці 35 [[Пікіруючий бомбардувальник|пікіруючих бомбардувальників]] [[Junkers Ju 88|Ju 88A-4]] [[Kampfgeschwader 30|KG 30]] та 42 торпедоносців [[Kampfgeschwader 26|KG 26]] (I/KG 26 з 28 [[Heinkel He 111|He 111H-6]] та III/KG 26 з 14 [[Junkers Ju 88|Ju 88A-4]]). Тактикою дії німецьких літаків був одночасний та взаємоузгоджений напад торпедоносців та частки бомбардувальників на головні сили ескорту, які відволікали бойові кораблі від транспортних суден, і у цей час [[Група (ВПС)|авіагрупа]] ''III/KG 26'' потужною торпедною атакою, відомою як ''[[Золота гребінка (термін)|«золота гребінка»]]'', нищила беззахисні транспортники.
 
На фоні [[бомбардування]] кораблі та судна союзників одночасно атакували [[U-Boot|німецькі підводні човни]]. Частка з них була потоплена ескортом. Так, есмінець [[HMS Faulknor (H62)|«Фолкнор»]] потопив [[U-88 (1941)|U-88]], «Імпульсів»&nbsp;— [[U-457]] та [[HMS Onslow (G17)|«Онслоу»]] у взаємодії з [[палубна авіація|палубною авіацією]] [[Ескортний авіаносець|ескортного авіаносця]] [[HMS Avenger (D14)|«Евенджер»]]&nbsp;— [[U-589]]. Однак, попри затятий спротив кораблів ескорту, тільки за [[12 вересня]] вісім суден з сорока було потоплено німцями. [[14 вересня]] британський [[танкер]] [[MV Atheltemplar|MV «Ателтемлер»]] був пошкоджений внаслідок торпедної атаки [[U-457]] і згодом затонув. Екіпаж «Оффа» взяв активну участь у порятунку постраждалих цього судна. Ще два транспортних судна затопила німецька авіація на підходах до Мурманської бухти. Загалом під час переходу загинуло 13 суден.
Рядок 154:
3 лютого 1944 року повернувся до Британських островів з [[конвой RA 56|конвоєм RA 56]]{{#tag:ref|До складу ескорту конвою RA 56 входили есмінці [[HMS Opportune (G80)|«Опорт'юн»]], «Оффа», [[HMS Savage (G20)|«Севідж»]], [[HMS Vigilant (R93)|«Віджілент»]], [[HMS Venus (R50)|«Венус»]], [[HMS Inconstant (H49)|«Інконстант»]], [[HMS Mahratta (G23)|«Махратта»]], [[HMS Meteor (G73)|«Метеор»]], [[HMS Milne (G14)|«Мілн»]], [[HMS Musketeer (G86)|«Мушкетер»]], [[HMS Scourge (G01)|«Скодж»]], [[HMCS Huron (G24)|«Гурон»]].|group=Прим.}}, на який противник не впливав протягом переходу.
 
22 числа вийшов у черговий [[конвой JW 57]] на чолі з крейсером [[HMS Black Prince (81)|«Блек Прінс»]] до радянських портів{{#tag:ref|До складу ескорту конвою JW 57 входили: крейсер [[HMS Black Prince (81)|«Блек Прінс»]], есмінці [[HMS Matchless (G52)|«Матчлес»]], [[HMS Mahratta (G23)|«Махратта»]], [[HMS Meteor (G73)|«Метеор»]], [[HMS Milne (G14)|«Мілн»]], [[HMS Obedient (G48)|«Обідіент»]], «Оффа», [[HMS Onslaught (G04)|«Онслот»]], [[HMS Oribi (G66)|«Орібі»]], [[HMS Savage (G20)|«Севідж»]], [[HMS Serapis (G94)|«Серапіс»]], [[HMS Vigilant (R93)|«Віджілент»]], [[HMS Verulam (R28)|«Верулам»]], [[HMS Swift (G46)|«Свіфт»]].|group=Прим.}}. 24 лютого у ході руху конвою суден німці вжили спроби атакувати підводними човнами транспорти та кораблі ескорту, однак контратакою есмінця [[HMS Keppel (L84D84)|«Кеппель»]] та торпедоносців [[Fairey Swordfish|«Сордфіш»]] з борту ескортного авіаносця [[HMS Chaser (D32)|«Чейсер»]] німецький [[U-713]] був потоплений. Наступного дня есмінець [[HMS Mahratta (G23)|«Махратта»]] був потоплений німецьким підводним човном [[U-990]]. У свою чергу літаючий човен [[Consolidated PBY Catalina|«Каталіна»]] з бази у [[Саллом-Во]] виявив та потопив глибинними бомбами німецьку субмарину [[U-601]].
 
Протягом березня 1944 року «Оффа» супроводжував ще конвої з Росії&nbsp;— [[конвой RA 57|RA 57]] і [[конвой RA 58|RA 58]] та знову до берегів Баренцевого й Білого морів&nbsp;— [[конвой JW 58|конвої JW 58]] з 47 транспортних та вантажних суден{{#tag:ref|Загалом у забезпеченні проходу конвою JW 58 брали участь: [[ескортний авіаносець|ескортні авіаносці]] [[HMS Activity (D94)|«Актівіті»]] та [[HMS Tracker (D24)|«Трекер»]], крейсер [[HMS Diadem (84)|«Дайадем»]]; [[Ескадрений міноносець|есмінці]] [[HMS Beagle (H30)|«Бігл»]], [[HMS Boadicea (H65)|«Боудіка»]], [[HMS Impulsive (D11)|«Імпульсів»]], [[HMS Inconstant (H49)|«Інконстант»]], [[HMS Keppel (L84D84)|«Кеппель»]], «Оффа», [[HMS Onslow (G17)|«Онслоу»]], [[HMS Obedient (G48)|«Обідіент»]], [[HMS Oribi (G66)|«Орібі»]], [[HMS Orwell (G98)|«Оруелл»]], [[HMS Opportune (G80)|«Опорт'юн»]], [[HMS Serapis (G94)|«Серапіс»]], [[HMS Saumarez (G12)|«Саумарез»]], [[HMS Scorpion (G72)|«Скорпіон»]], [[HMS Whitehall (D94)|«Вайтхол»]], [[HMS Venus (R50)|«Венус»]], [[HMS Westcott (D47)|«Весткотт»]], [[HMS Wrestler (D35)|«Ресле»]], [[HMS Walker (D27)|«Волкер»]], норвезький [[HNoMS Stord (G26)|«Сторд»]], радянські [[Гремящий (есмінець, 1937)|«Гремящий»]], [[Капітан Керн (есмінець)|«Куйбишев»]], [[РазумнийРозумний (есмінець, 19411939)|«РазумнийРозумний»]], [[Роз'ярений (есмінець, 1941)|«Роз'ярений»]]; [[корвети типу «Флавер»]] [[HMS Bluebell (K80)|«Блюбелл»]], [[HMS Honeysuckle (K27)|«Ханісакл»]], [[HMS Lotus (K130)|«Лотус»]], [[HMS Rhododendron (K78)|«Рододендрон»]], [[HMS Starwort (K20)|«Старворт»]]; [[фрегат]] [[HMS Fitzroy (K553)|«Фіцрой»]], [[тральщик]]и [[HMS Chamois (J28)|«Шамі»]], [[HMS Chance (J340)|«Ченз»]], [[HMS Onyx (J221)|«Онікс»]], [[HMS Orestes (J277)|«Орестес»]], [[HMS Rattlesnake (J297)|«Ретлснейк»]], [[Шлюп (моторний бойовий корабель)|шлюпи]] [[HMS Magpie (U82)|«Мегпай»]], [[HMS Whimbrel (U29)|«Вімбрел»]], [[HMS Starling (U66)|«Старлінг»]], [[HMS Wild Goose (U45)|«Вайлд Гус»]], [[HMS Wren (U28)|«Врен»]].|group=Прим.}}.
 
[[29 березня]] [[фрегат]] [[HMS Starling (U66)|«Старлінг»]] потопив підводний човен [[U-961]]. [[31 березня]] літак з «Трекер» у взаємодії з есмінцем [[HMS Beagle (H30)|«Бігл»]] затопили ще одну субмарину [[U-355]], а [[2 квітня]] екіпаж есмінця «Кеппель» потопив реактивною установкою «[[Хеджхог]]» [[U-360]]. 3 квітня торпедоносець [[Fairey Swordfish|«Сордфіш»]] з авіаносця [[HMS Activity (D94)|«Актівіті»]] завдав шкоди [[U-288]], а згодом [[Grumman TBF Avenger|«Евенджери»]] та [[Grumman F4F Wildcat|«Марлети»]] з [[HMS Tracker (D24)|«Трекер»]] остаточно потопили ворожий човен. Щонайменше 6 літаків-розвідників Люфтваффе було збито. [[5 квітня]] конвой JW-58 без жодної втрати прибув до [[Архангельськ]]а.
Рядок 162:
[[20 квітня]] переведений разом з [[Кораблі одного типу|сістер-шипами]] [[HMS Onslaught (G04)|«Онслот»]], [[HMS Opportune (G80)|«Опорт'юн»]] та [[HMS Oribi (G66)|«Орібі»]] до [[Плімут (Англія)|Плімута]] для подальшої підготовки до [[Операція «Нептун»|вторгнення в Нормандію]].
 
[[28 квітня]] [[1944]] року «Оффа» з [[HMS Orwell (G98)|«Оруелл»]] та [[HMS Onslow (G17)|«Онслоу»]] вступили у перестрілку з [[Торпедний катер|торпедними катерами]] [[Військово-морські сили Третього Рейху|Крігсмаріне]], які щойно атакували американський конвой [[десантно-висадочні засоби|десантно-висадочних засобів]] під час проведення ними в бухті Лайма поблизу [[Портленд (Англія)|Портленда]] тренування з висадки десанту. Раптова атака німців призвела до загибелі 946 американських військових.
 
З початком висадки морського десанту на французьке узбережжя забезпечував прикриття головних сил десанту у східній частині протоки [[Ла-Манш]], патрулював прибережні райони, здійснював протичовнову розвідку районів зосередження десанту на транспортних засобах, сам неодноразового піддавався атакам з повітря. [[19 вересня]] корабель повернувся до Скапа-Флоу.
Рядок 168:
У жовтні «Оффа» взяв участь в успішному проведенні [[конвой JW 61|конвою JW 61]], який супроводжували ескортні авіаносці [[HMS Nairana (D05)|«Наірана»]], [[HMS Vindex (D15)|«Віндекс»]], [[HMS Tracker (D24)|«Трекер»]] та крейсер [[HMS Dido (37)|«Дідо»]]. 2 листопада разом з конвоєм RA 61 повернувся до Лох-Ів.
 
[[1 грудня]] есмінець «Оффа» у черговий раз брав участь в ескорті [[конвой JW 62|конвою JW 62]], який супроводжували ескортні авіаносці [[HMS Nairana (D05)|«Наірана»]], [[HMS Campania (D48)|«Кампаніа»]], крейсер [[HMS Bellona (63)|«Беллона»]] та есмінці [[HMS Beagle (H30)|«Бігл»]], [[HMS Bulldog (H91)|«Бульдог»]], [[HMS Caesar (R07)|«Кайзер»]], [[HMS Cambrian (R85)|«Кембріан»]], [[HMS Caprice (R01)|«Кепріс»]], [[HMS Cassandra (R62)|«Кассандра»]], [[HMS Keppel (L84D84)|«Кеппель»]], [[HMS Obedient (G48)|«Обідіент»]], [[HMS Onslaught (G04)|«Онслот»]], [[HMS Oribi (G66)|«Орібі»]], [[HMS Onslow (G17)|«Онслоу»]], [[HMS Orwell (G98)|«Оруелл»]] та норвезький [[HNoMS Stord (G26)|«Сторд»]]. На зворотному шляху до Британії ескорт та літаки підтримки потопили німецькі човни [[U-387]] і [[U-365]].
 
=== 1945 ===
Рядок 178:
 
=== Післявоєнний час ===
У післявоєнний час есмінець «Оффа» продовжував службу в лавах британського Королівського флоту. Брав участь в [[операція «Дедлайт»|операції «Дедлайт»]]&nbsp;— знищенні захоплених [[U-Boot|німецьких підводних човнів]]. У вересні 1945 року переведений до кораблів [[Резерв Флоту (Велика Британія)|Резерву флоту]]. 3 листопада 1949 року переданий до пакистанських ВМС і отримав нову назву «Тарік». Його сістер-шипи, есмінці, які також були передані [[Пакистан]]у, ''«Тіпу Султан»'' (колишній [[HMS Onslow (G17)|«Онслоу»]]) і ''«Тогрул-бек»'' (колишній [[HMS Onslaught (G04)|«Онслот»]]) були перероблені на [[Протичовновий корабель|протичовнові]] [[фрегат]]и. «Тарік» прослужив 10 років і [[10 липня]] 1959 року повернувся до [[Портсмут (військово-морська база)|Портсмута]]. Після чого його продали на брухт компанії ''BISCO'' , що займалась утилізацією військових кораблів. 13 жовтня 1959 року есмінець «Оффа» прибув на розбирання до [[Сандерленд]]а.
 
== Див. також ==